З 25 по 31 травня 2026 року в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності – ініціатива, спрямована на привернення уваги суспільства до необхідності створення доступного середовища та рівних можливостей для всіх громадян. Кафедра суспільних наук ОНМедУ (завідувачка к.філол.н. Ольга Сікорська) долучилася до цієї загальнонаціональної акції, провівши комплекс освітніх і просвітницьких заходів для здобувачів медичного та стоматологічного факультетів.
Безбар’єрність – це не лише про пандуси та ліфти. Це про можливість людини безперешкодно отримувати послуги, навчатися, працювати та брати повноцінну участь у суспільному житті. У центрі цього підходу Людина, її гідність і право на рівну участь у житті громади. Для майбутніх лікарів і стоматологів ця тема набуває особливого виміру: медичне середовище має бути доступним для пацієнтів із різними потребами, а сам лікар – вміти коректно й поважно спілкуватися з кожним.
Заходи були організовані доцентами кафедри суспільних наук Тетяною Подкупко та Миколою Кулачинським для здобувачів груп Е 211, Е 213, Е 216 Е 217 (медичний факультет) та Е 205 (стоматологічний факультет).
Тиждень розпочався з лекції-бесіди «Безбар’єрність: від поняття до практики», де здобувачі ознайомилися з ключовими концепціями: фізичною та інформаційною доступністю, соціальною інклюзією та коректною комунікацією з людьми з інвалідністю. Заняття охопило і нормативно-правовий контекст: Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, а також реформи у сфері доступності, що реалізуються в умовах воєнного часу.
Паралельно з кожною групою проведено «Годину безбар’єрності»: інтерактивний просвітницький захід за матеріалами платформи bf.in.ua. Здобувачі опрацювали модулі про архітектурну доступність, цифрову інклюзію та комунікативні практики, а потім поділилися власними спостереженнями: чи доступне університетське середовище? Що можна змінити в лікарнях та громадських просторах Одеси?
Окреме практичне заняття було присвячене стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності» (II редакція, схвалена Українським мовно-інформаційним фондом). Здобувачі вчилися замінювати некоректні вислови на гідну комунікацію: навичку, важливу як для повсякденного спілкування, так і для майбутньої лікарської практики.
Одним із найбільш живих і насичених форматів стала відкрита дискусія «Бар’єри, які ми не помічаємо». Під модерацією лоцента Тетяни Подкупко здобувачі обговорили невидимі бар’єри: стереотипи, упередження, комунікативні блоки та бар’єри у сприйнятті. Особливо гостро прозвучала тема, актуальна в умовах сьогодення, ставлення суспільства до ветеранів із інвалідністю, питання їхньої реабілітації та реінтеграції, формування підтримуючого середовища для людей, які отримали поранення внаслідок бойових дій.
Завершили тиждень здобувацькі презентації успішних практик безбар’єрності у медицині, освіті та міському просторі: від доступних лікарень і жестомовного супроводу в закладах охорони здоров’я до мобільних додатків для людей із порушеннями зору та слуху і прикладів безбар’єрного університетського дизайну.
Заходи охопили п’ять груп двох факультетів і були повністю реалізовані в запланованому обсязі. Здобувачі підвищили обізнаність щодо безбар’єрності, опанували коректну термінологію, навчилися виявляти приховані соціальні бар’єри та розглянули кращі практики їх подолання. Головне – усвідомили, що інклюзивність починається не з будівельних норм, а зі ставлення до людини та поваги до її гідності.
Eng
