16 жовтня 2026 року відбулося засідання Вченої ради Одеського національного медичного університету, під час якого розглянуто ключові питання організаційного розвитку університету, вдосконалення клінічної інфраструктури, забезпечення якості освітнього процесу, фінансової стійкості та підтримки наукового потенціалу.
Ухвалені рішення відображають комплексний підхід до розвитку університету: від раціональної організації академічних і клінічних підрозділів до розширення доступу до спеціалізованої медичної допомоги, зміцнення дослідницького середовища та підвищення ефективності управління ресурсами.
Одним із ключових питань засідання стало вдосконалення структури університету. Запропоновані зміни передбачають узгодження організації кафедр із фактичним навчальним навантаженням, контингентом здобувачів освіти та актуальними потребами підготовки медичних фахівців.
Йдеться не лише про організаційне впорядкування. Структура сучасного медичного університету має забезпечувати належну концентрацію викладацького й наукового потенціалу, міждисциплінарну взаємодію та ефективне використання клінічної бази. Водночас будь-які реорганізаційні рішення мають бути спрямовані на збереження фахової експертизи, наступності викладання та практичної підготовки здобувачів освіти.
Зокрема, Вчена рада підтримала об’єднання кафедри травматології, ортопедії та воєнно-польової хірургії з кафедрою фізичної реабілітації, спортивної медицини та фізичного виховання в кафедру травматології, ортопедії та реабілітаційної медицини.
Інтеграція травматологічного, хірургічного та реабілітаційного напрямів створює організаційні передумови для посилення міждисциплінарної підготовки фахівців. Це особливо актуально в умовах війни, зростання потреби в комплексному лікуванні травм і відновленні функціональних можливостей пацієнтів. Практична результативність змін залежатиме від того, наскільки вони сприятимуть якості навчання, розвитку наукових досліджень і співпраці між клінічними та реабілітаційними командами. Також затверджено зміни, пов’язані з організацією викладання нейрохірургії та перейменуванням відповідних кафедр.
Реорганізаційні заходи передбачено здійснити з 1 листопада 2026 року.
Окремий блок рішень стосувався оптимізації структури клінічних підрозділів університету, зокрема педіатричних, офтальмологічних і кардіологічних відділень. Передбачені зміни мають забезпечити раціональнішу організацію роботи, узгодженість управлінських процесів і ефективніше використання наявних ресурсів.
Для університетської клініки це питання має подвійне значення. З одного боку, клінічна діяльність повинна відповідати вимогам Програми медичних гарантій, забезпечувати належну якість і доступність медичної допомоги. З іншого — клініка є важливою складовою освітнього та наукового процесів, оскільки саме на клінічній базі формується значна частина практичних компетентностей майбутніх лікарів і створюються можливості для клінічних досліджень.
Принциповим критерієм успішності оптимізації має стати не саме скорочення або об’єднання структур, а покращення результатів їхньої діяльності. Серед таких критеріїв — доступність послуг для пацієнтів, дотримання вимог договорів із НСЗУ, ефективність використання обладнання та кадрового потенціалу, якість клінічних процесів і можливості залучення здобувачів освіти до практичної підготовки.
Відповідні зміни заплановано впроваджувати з 1 січня 2027 року.
Вчена рада також ухвалила рішення про утворення Регіонального центру клінічного консультування та телемедицини ОНМедУ в місті Подільську Одеської області як територіально відокремленого структурного підрозділу університету. Створення центру відкриває можливості для розвитку дистанційного клінічного консультування, професійної взаємодії з медичними закладами регіону та поширення фахових знань. У ширшому контексті це крок до посилення ролі університету як науково-освітнього й клінічного центру, здатного підтримувати медичну систему не лише в межах власної клінічної інфраструктури.
Особливого значення телемедичні рішення набувають за умов територіальної віддаленості пацієнтів, нерівномірного розподілу спеціалізованих медичних кадрів і потреби в оперативному залученні профільних експертів.
Водночас ефективність нового центру визначатиметься не лише фактом його створення, а й конкретною моделлю роботи: переліком послуг, маршрутами пацієнтів, механізмами взаємодії з медичними закладами, технічним забезпеченням, захистом медичної інформації та визначеними показниками результативності.
Наступним етапом стане виконання необхідних організаційних процедур і державна реєстрація центру.
Вчена рада заслухала інформацію про результати вступної кампанії. У 2026 році до ОНМедУ зараховано 994 особи на перший і другий магістерські рівні вищої освіти та 15 здобувачів до аспірантури або третій рівень вищої освіти.
Порівняно з показником 2025 року — 927 зарахованих — кількість вступників зросла на 67 осіб, або 7,2%. Це свідчить про позитивну динаміку набору та створює передумови для подальшого розвитку освітньої діяльності університету.
Для медичного університету важливо не лише забезпечити набір, а й створити умови для якісного навчання, успішного складання ліцензійних інтегрованих іспитів, формування професійних компетентностей та подальшого працевлаштування випускників.
Підготовка аспірантів, своєю чергою, є складовою відтворення наукового потенціалу університету. Її результативність визначатиметься якістю досліджень, публікаційною активністю, науковим наставництвом і можливостями залучення молодих учених до національних та міжнародних дослідницьких проєктів.
Таким чином, зростання набору у 2026 році є позитивним результатом, який доцільно розглядати в контексті довгострокової стратегії ОНМедУ: підвищення якості медичної освіти, розвитку клінічної бази, посилення наукових досліджень і забезпечення системи охорони здоров’я кваліфікованими фахівцями.
В умовах воєнних ризиків і можливих перебоїв з електропостачанням та теплопостачанням готовність університету до опалювального сезону 2026–2027 років є не лише господарським, а й управлінським пріоритетом.
Для закладу вищої медичної освіти безперервність роботи має особливе значення: вона безпосередньо впливає на можливість проведення занять, функціонування клінічних підрозділів, збереження належних умов перебування пацієнтів і працівників та виконання університетом своїх освітніх і медичних зобов’язань.
Окрему увагу Вчена рада приділила готовності Одеського національного медичного університету до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років. В умовах воєнних загроз, можливих перебоїв з електропостачанням і теплопостачанням, а також підвищених вимог до безпеки закладів освіти та охорони здоров’я це питання має комплексний характер і безпосередньо впливає на спроможність університету виконувати свої основні функції.
Для ОНМедУ підготовка до зимового періоду не обмежується забезпеченням опалення в навчальних корпусах. Вона охоплює готовність інженерних мереж і систем життєзабезпечення, стабільність електропостачання, належний санітарно-технічний стан приміщень, безпеку перебування студентів і працівників, а також можливість безперервного функціонування клінічних підрозділів.
Ключове завдання — забезпечити стійкість університету до можливих кризових сценаріїв, за яких звичайний режим роботи може бути порушений. Це потребує не лише своєчасного усунення технічних несправностей, а й завчасного планування, визначення критичних об’єктів, оцінювання ризиків та готовності до оперативного реагування.
Особливе значення має готовність до можливих тривалих відключень електроенергії та інших перебоїв у роботі інженерної інфраструктури. Для медичного університету такі ситуації можуть впливати одночасно на освітній процес, функціонування клініки, роботу лабораторій, цифрових систем і збереження медичної документації.
Тому важливими напрямами підготовки є оцінювання надійності систем електро- та теплопостачання, перевірка працездатності резервних джерел живлення за їх наявності, визначення пріоритетності електропостачання критично важливих приміщень, а також забезпечення готовності інженерних служб до аварійних ситуацій.
Для освітніх підрозділів необхідно передбачати сценарії продовження навчання в разі тимчасового обмеження доступу до корпусів або нестабільного електропостачання. При цьому дистанційний формат може бути інструментом забезпечення безперервності окремих компонентів навчання, але не повинен підміняти практичну й клінічну підготовку, яка потребує безпечних умов і доступу до відповідної матеріально-технічної бази.
Належна підготовка до опалювального сезону передбачає комплексну перевірку стану будівель, систем опалення, водопостачання, водовідведення, вентиляції та інших інженерних комунікацій. Важливими є своєчасне проведення технічного обслуговування, усунення виявлених несправностей і готовність до оперативного реагування на аварійні пошкодження.
Господарська готовність також передбачає визначення першочергових потреб у матеріалах, обладнанні та запасних частинах, належну організацію роботи відповідальних служб і контроль виконання запланованих заходів.
Управлінський пріоритет полягає в переході від реагування на вже наявні проблеми до системного попередження ризиків. Такий підхід дає змогу своєчасно виявляти критичні ділянки інфраструктури, обґрунтовано визначати черговість ремонтних робіт і раціонально використовувати ресурси університету.
Безпекова складова підготовки до зимового періоду охоплює не лише технічний стан будівель, а й готовність університету діяти в умовах надзвичайних ситуацій.
Пріоритетними залишаються належний стан шляхів евакуації, доступність аварійних виходів, справність засобів пожежної безпеки, дотримання правил експлуатації електрообладнання та готовність персоналу діяти за встановленими алгоритмами. Окремої уваги потребують приміщення, де перебувають пацієнти, проводяться практичні заняття або зберігається обладнання, чутливе до перебоїв електропостачання.
Важливо також забезпечувати належне інформування працівників і здобувачів освіти щодо дій у разі відключення комунальних послуг, оголошення повітряної тривоги або виникнення інших загроз. Безпека має бути невіддільною складовою щоденної організації освітньої та клінічної діяльності.
У контексті підготовки до осінньо-зимового періоду важливим є питання фінансового забезпечення першочергових потреб університету. Вчена рада також розглянула питання розміщення тимчасово вільних коштів спеціального фонду.
Це питання має розглядатися в контексті загальної фінансової стійкості університету: необхідно поєднувати ефективне управління тимчасово вільними коштами з можливістю своєчасного фінансування заробітної плати, комунальних платежів, енергоносіїв, ремонтних робіт, придбання обладнання та інших невідкладних витрат.
Принциповими критеріями мають залишатися законність відповідних операцій, фінансова доцільність, ліквідність, передбачуваність грошових потоків і можливість оперативно спрямовувати ресурси на першочергові потреби.
Раціональне управління коштами в цьому контексті є не окремим фінансовим завданням, а інструментом підтримання безперервності роботи університету. Воно потребує узгодження фінансових рішень із календарем обов’язкових платежів, планом господарських робіт і прогнозованими ризиками зимового періоду.
Такий підхід дасть змогу оцінювати готовність університету не лише за фактом виконання господарських робіт, а й за його реальною спроможністю зберігати безпечні умови, підтримувати освітній процес і забезпечувати функціонування клінічних підрозділів у складних обставинах.
Енергетична, господарська та фінансова стійкість ОНМедУ — це складові єдиної системи безпеки й безперервності діяльності. Їх узгоджене забезпечення створює необхідні умови для стабільної роботи університету, захисту людей і виконання його освітньої, наукової та клінічної місії навіть за умов тривалих воєнних викликів.
Не менш важливим є питання розміщення тимчасово вільних коштів спеціального фонду. Відповідні рішення мають поєднувати фінансову доцільність із ліквідністю, дотриманням законодавчих вимог і можливістю своєчасного фінансування першочергових потреб університету.
Ключовим принципом у цих питаннях залишається управління ризиками: завчасне планування витрат, визначення критичних потреб, забезпечення енергетичної стійкості та відповідальне використання фінансових ресурсів.
У межах засідання затверджено положення про медичні факультети № 1 і № 2 та кафедру загальної, дитячої, військової хірургії та офтальмології. Розглянуто також питання академічної доброчесності, підготовки здобувачів ступеня доктора філософії та затвердження навчального плану за спеціальністю D3 «Менеджмент».
Ці рішення стосуються різних рівнів університетського управління, але мають спільну мету — забезпечити чіткість внутрішніх процедур, відповідальність структурних підрозділів і відповідність освітньої та наукової діяльності встановленим вимогам.
Особливої уваги потребує впровадження принципів академічної доброчесності. Йдеться не лише про запобігання порушенням, а й про формування культури відповідального дослідження, коректного використання джерел, достовірності даних, прозорого оцінювання та належного наукового наставництва.
У підготовці докторів філософії важливими залишаються якість дослідницького середовища, доступ до сучасних методів дослідження, дотримання етичних стандартів і створення умов для публікації результатів у фахових виданнях.
Затвердження навчального плану за спеціальністю D3 «Менеджмент» також має розглядатися в контексті потреби у фахівцях, здатних ефективно управляти складними організаціями, ресурсами та процесами. Для університету це напрям, потенціал якого пов’язаний, зокрема, з розвитком компетентностей у сфері управління охороною здоров’я.
Вчена рада підтримала звіт і клопотання щодо продовження стипендіальної програми Кабінету Міністрів України для молодих учених. Розглянуто рекомендації до публікації навчальних посібників із хірургії та громадського здоров’я, а також чергового номера «Одеського медичного журналу». Крім того, затверджено оновлення складу редакційної колегії видання.
Підтримка молодих науковців є важливою інвестицією в довгострокову спроможність університету. Вона сприяє збереженню дослідницьких команд, професійному становленню нових учених і формуванню наступності наукових шкіл.
Водночас розвиток науки не може обмежуватися окремими формами підтримки чи кількістю публікацій. Його результативність потребує системної роботи: залучення молодих дослідників до грантових програм, розвитку міжнародного партнерства, підвищення якості наукових видань, забезпечення належної дослідницької інфраструктури та впровадження результатів досліджень у клінічну практику й освітній процес.
Рекомендації до видання навчальних посібників із хірургії та громадського здоров’я спрямовані на забезпечення освітнього процесу актуальними навчальними матеріалами. При цьому важливими критеріями залишаються наукова обґрунтованість, відповідність освітнім програмам, практична цінність і належна якість редакційної підготовки.
Засідання Вченої ради 16 жовтня охопило питання, які формують взаємопов’язані складові діяльності університету: академічну структуру, клінічну роботу, освітній процес, фінансову й енергетичну стійкість та розвиток науки.
Наступним важливим етапом має стати послідовне впровадження ухвалених рішень із чітким визначенням відповідальних, строків виконання та критеріїв оцінювання результатів. Саме це дасть змогу оцінити, наскільки організаційні зміни сприяють підвищенню якості медичної освіти, ефективності університетської клініки, розвитку наукових досліджень і раціональному використанню ресурсів.
Університет продовжує розвивати освітню, клінічну та наукову діяльність у складних умовах воєнного часу.
Відтак принципове значення мають не лише ухвалення управлінських рішень, а й їхня практична результативність — у якості підготовки майбутніх лікарів, доступності медичної допомоги, підтримці науковців і здатності ОНМедУ стабільно виконувати свою місію.
Eng