День боротьби з туберкульозом

Щороку весь світ 24 березня відзначає День боротьби з туберкульозом, щоб привернути увагу громадськості до катастрофічних медичних, соціальних та економічних наслідків цієї хвороби й активізувати зусилля щодо лік­відації глобальної епідемії туберкульозу.

За оцінками Всесвітньої органі­зації охорони здоров’я (ВООЗ), близько чверті населення світу інфіковано бактеріями туберкульозу. Потенційно є ризик розвитку туберкульозу в осіб зі зниженим імунним захистом. У 2022 році ВООЗ опублікувала щорічну доповідь щодо боротьби з туберкульозом: уперше з 1997 року зареєстровано зростання кількості хворих. Зараз у світі близько 10,6 млн. осіб хворіють на туберкульоз, щорічно близько 1,5 млн. людей помирає внаслідок цього захворювання.

Як вважає директор Глобальної програми ВООЗ із боротьби з ту­бер­кульозом Тереза Касаєва, причини зростання у Європейському ре­гіо­ні — пандемія COVID-19 та війна в Україні.

Для ліквідації епідемії туберкульозу Україна, перша в Європейському регіоні, оновила національні стандарти з надання медичної допомоги при туберкульозі відповідно до найновіших рекомендацій ВООЗ.

Оновлені стандарти медич­ної допомоги «Туберкульоз», що розроблені за активної участі фахівців Центру громадського здоров’я, затверджено 19 січня 2023 року наказом МОЗ Укра­їни № 102.

У нашій країні впроваджено інноваційні режими лікування BPaLM/­BPaL у рамках рутинного використання. Завдяки режиму BPaL тривалість лікування пацієнтів з лікар­сько-стійкою формою туберкульозу скорочується майже втричі: 6–9 місяців проти 18–24 місяців. Пацієнтам більше не потрібно протягом багатьох місяців отримувати болісні ін’єкції. Окрім того, цей режим надає багато більше шансів на одужання (до 90 % за даними результатів клінічних досліджень).

Загалом упроваджені оновлення стосуються шести пунктів Стандартів медичної допомоги «Туберкульоз»:

• охорона громадського здоров’я та профілактика туберкульозу;
• систематичний скринінг на туберкульоз серед груп підвищеного ризику розвитку захворювання;
• діагностика туберкульозу, у тому числі з лікарською стійкістю;
• лікування туберкульозу, у тому числі з лікарською стійкістю;
• ведення ВІЛ-інфекції та інших супутніх захворювань у людей із захворюванням на туберкульоз;
• ведення туберкульозу у дітей і підлітків.

Що нового у Стандартах медичної допомоги «Туберкульоз»:

• оновлено ведення туберкульозу у дітей і підлітків, що включають питання вакцинації БЦЖ серед ВІЛ-інфікованих дітей;
• запроваджено сучасні підходи до діагностики туберкульозу у дітей і підлітків;
• запроваджено інтегрований алгоритм ухвалення рішення про лікування дітей віком до 10 років з імовірним туберкульозом легень, описані сучасні підходи до формування педіатричних схем лікування туберкульозу;
• урегульовано підходи сімейно-орієнтованої медичної допомоги дітям і підліткам, а також аспекти педіатричної паліативної допомоги тощо;
• оновлено стандарти лікування чутливого туберкульозу за віковими категоріями та тяжкістю захворювання: запроваджено скорочені 4-місячні схеми лікування чутливого туберкульозу з використанням рифапентину замість традиційних 6-місячних режимів;
• оновлено рекомендації щодо дозування протитуберкульозних препаратів відповідно до маси пацієнта;
• визначено обсяг рекомендованих заходів при клінічному веденні пацієнтів за неефективності лікування тощо;
• оновлено стандарти лікування лікарсько-стійкого туберкульозу — стандарт передбачає регулювання питань щодо вибору сучасних режимів терапії з пріоритетом повністю пероральних схем лікування.