16 жовтня на території спортивного комплексу Одеського національного медичного університету відбувся майстер-клас для майбутніх ерготерапевтів за участю ветеранів Артема Гесмана та Олександра Терещенка. Зустріч була присвячена реабілітації після важких поранень, поверненню до самостійного життя та можливостям, які відкриваються після ампутацій.
У 2014 році Олександр Терещенко втратив обидві руки та око. Сьогодні він допомагає іншим захисникам і захисницям адаптуватися до життя після поранень. Під час майстер-класу ветеран показав відео з практичними порадами: як за допомогою протезів застеляти ліжко, готувати їжу та митися. Опанування таких щоденних навичок є важливим кроком до незалежності.
Артем Гесман, який втратив руку та ногу, розповів про підготовку тіла до користування електронними протезами. Він наголосив на важливості фізичної підготовки, наполегливості та поступового освоєння нових можливостей.
Для студентів зустріч стала нагодою побачити реабілітацію очима людей, які самі пройшли шлях від важкого поранення до відновлення самостійності. Досвід ветеранів допомагає майбутнім фахівцям краще зрозуміти потреби пацієнтів і важливість підтримки, довіри та індивідуального підходу.
Майстер-клас відбувся в межах проєкту «Рівний–рівному: підтримка ветеранів з ампутаціями 2.0», який продовжує роботу Фонду Олександра Терещенка — партнера Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю: з підтримки захисників та захисниць у питаннях соціальної та побутової адаптації за підтримки ЄС та Міжнародного фонду «Відродження». Проєкт розвиває менторську підтримку ветеранів, навчає навичок самостійного життя та допомагає інтегрувати досвід людей, які пройшли реабілітацію, у підготовку фахівців.
Історії Артема та Олександра — про силу духу, мужність і здатність знаходити нові можливості навіть після найважчих випробувань. Вони нагадують, наскільки важливо вчасно простягнути руку допомоги, підтримати, повірити в людину й бути поруч на її шляху до нового життя.
Для майбутніх ерготерапевтів ця зустріч стала не лише можливістю здобути практичні знання, а й уроком людяності, поваги та справжнього розуміння потреб іншої людини. Адже іноді найважливіше у реабілітації — допомогти людині знову повірити у власні сили, відчути свою незалежність і побачити, що попереду ще багато можливостей, радості й життя.