«Ще не вмерла України ні слава, ні воля, ще нам, браття молодії, усміхнеться доля». Це слова нашого Державного гімну, які знайомі кожному українцю майже на генетичному рівні.
Він звучить на урочистих заходах, державних церемоніях, перед спортивними змаганнями, на фестивалях і акціях на підтримку України по всьому світу, його співали на Майдані під час Помаранчевої революції та Революції гідності. Його виконують відомі оперні співаки і діти в сільських школах. Він об’єднує мільйони сердець.
Текст майбутнього гімна написав у 1862 р. український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський, і він швидко розповсюдився серед українофільських гуртків. Це викликало роздратування царського режиму, а Павла Чубинського було вислано до Архангельської губернії. Проте вірша не забули, а композитор і священик Михайло Вербицький, якому до душі припали слова пісні, поклав їх на музику.
День Державного гімну відзначається 10 березня, адже саме в цей день 1865 року його вперше було виконано публічно на честь річниці з дня смерті Тараса Шевченка.
На початку незалежності нашої країни, у 1992 році, Верховна Рада затвердила офіційну музичну редакцію гімну «Ще не вмерла України…». І, нарешті, текст гімну було затверджено Законом України від 6 березня 2003 р. «Про Державний гімн України».
В ці тяжкі часи, коли українські захисники виборюють цілісність, свободу і незалежність України, Державний гімн набув особливого духовного значення і є тим невичерпним джерелом, який єднає з нашою героїчною історією, з багатьма поколіннями борців за свободу.
Він надихає і зігріває наші серця відчуттям патріотизму і гордості за свою країну!
Укр
Eng
