Біохімія у практиці майбутнього стоматолога: від розуміння патологічних процесів до ефективної комунікації з пацієнтами

В рамках плану заходів на 2025–2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року за участю кафедри медичної біології та хімії Одеського національного медичного університету другого листопада було проведено тематичну лекцію для студентів другого курсу стоматологічного факультету, присвячену біохімічним основам стоматологічного здоров’я, причинам розвитку основних захворювань зубощелепної системи та особливостям професійної комунікації лікаря з пацієнтом.

Під час лекції, яку провела Терещенко Людмила Олександрівна – кандидат біологічних наук, доцент, особливу увагу було приділено мистецтву ефективної лікарської комунікації. Розглянуто основні причини непорозумінь між лікарем і пацієнтом, принципи доступного пояснення медичної інформації, а також способи адаптації складної наукової термінології до зрозумілої для пацієнта мови. Наголошено, що здатність лікаря чітко, послідовно та доступно пояснювати стан здоров’я, причини виникнення захворювання, необхідні лікувальні заходи й профілактичні рекомендації є важливою складовою успішної взаємодії з пацієнтом.

Важливою частиною лекції стало поєднання фундаментальних біохімічних знань із розглядом поширених патологічних процесів зубощелепної системи. На прикладі розвитку карієсу було розглянуто механізми демінералізації твердих тканин зуба, роль мікрофлори ротової порожнини, органічних кислот та змін pH ротової рідини. Особливий акцент зроблено на тому, як майбутній лікар-стоматолог може пояснити пацієнту ці процеси без використання складної медичної термінології, зокрема розкрити взаємозв’язок між частим споживанням солодощів, тривалим перебуванням вуглеводів у ротовій порожнині та руйнуванням емалі.

Окремий тематичний блок було присвячено біохімічним основам формування та функціонування зубощелепної системи. Зокрема, розглянуто хімічну структуру емалі, роль гідроксиапатиту та механізми підвищення її кислотостійкості за участю фтору, особливості регуляції кальцієво-фосфатного обміну, а також значення вітаміну D₃ у процесах одонтогенезу, мінералізації зубних тканин і підтриманні функцій слинних залоз.

У межах лекції також висвітлено роль слини у забезпеченні гомеостазу ротової порожнини, значну увагу приділено ролі вітамінів і мікроелементів у нормальному формуванні та функціонуванні зубів і тканин пародонту. На конкретних прикладах розглянуто наслідки дефіциту окремих нутрієнтів, зокрема вітамінів D₃ та C, та їхні клінічні прояви: порушення мінералізації й формування емалі, затримку прорізування зубів, порушення синтезу колагену, кровоточивість ясен і зміни стану тканин пародонту. Ці питання було подано не лише з позицій біохімічних механізмів, а й крізь призму їхнього практичного значення для майбутньої взаємодії стоматолога з пацієнтом.

Особливістю лекції став практичний підхід до інтерпретації біохімічних процесів і перекладу складних наукових понять мовою, зрозумілою пацієнту. Студенти розглянули, як пояснити причини виникнення стоматологічних проблем, значення повноцінного харчування, механізми розвитку карієсу та захворювань тканин пародонту, а також необхідність дотримання профілактичних рекомендацій. Такий підхід допомагає майбутнім фахівцям не лише розуміти патогенетичні механізми захворювань, а й формувати у пацієнтів усвідомлене ставлення до власного стоматологічного здоров’я.