
Пам’яті Олега Борисовича Зубкова
З глибоким сумом ми прощаємося з нашим колегою, вченим та лікарем — Олегом Борисовичем Зубковим, людиною, яка присвятила своє життя хірургії, науці та вихованню майбутніх лікарів.
Олег Борисович народився 1954 року. У 1977 році закінчив Одеський медичний інститут імені М. І. Пирогова і був рекомендований для наукової роботи. Його професійний шлях був нерозривно пов’язаний із медичною освітою: клінічна ординатура, аспірантура, викладацька та наукова діяльність. З 1994 до 2003 року він працював доцентом, а з 2003 року — професором кафедри факультетської хірургії.
В 1982 році Олег Борисович захистив кандидатську дисертацію, присвячену ролі резорбтивних здібностей очеревини в механізмі лікувальної дії інгібіторів протеїназ при гострому перитоніті. У 1993 році йому було присвоєно вчений ступінь доктора медичних наук після захисту дисертації на тему хірургії хронічного панкреатиту та його морфофункціональних аспектів.
За роки наукової та педагогічної роботи Олег Борисович став автором понад 180 наукових праць, присвячених актуальним питанням діагностики та лікування перитоніту, а також захворювань гепатопанкреатодуоденальної зони. Його професійні знання та науковий внесок здобули визнання далеко за межами рідного колективу — він був членом Світової асоціації гастроентерологів.
Але за науковими званнями, дисертаціями та публікаціями завжди стояв насамперед викладач — уважний до студентів, вимогливий до себе, відданий своїй справі. Для колег він був частиною великої хірургічної команди, зберігачем професійних традицій та людиною, чиї знання та досвід передавалися наступним поколінням.
Сьогодні особливо гостро відчувається, що разом із Олегом Борисовичем від нас йде ціла частина історії — його професійний досвід, його погляд на медицину, його наукові ідеї та людську присутність.
Світла пам’ять про Олега Борисовича Зубкова назавжди залишиться в серцях його колег, учнів, та всіх, кому довелося працювати та зустрічатися з ним на життєвому та професійному шляху.
Сумуємо. Пам’ятаємо. Дякуємо за роки суспільної праці пліч о пліч.