У 1962 році влаштувався спочатку клінічним ординатором, а після – аспірантом, асистентом кафедри шкірних та венеричних хвороб в Одеському медичному інституті. Надалі він захистив кандидатську дисертацію «Антинакіпінові ураження шкіри», а потім і докторську з теми: «Зміни шкіри і слизових оболонок під впливом хімічних речовин у робітників Чорноморського, Азовського, Дунайського пароплавств».
Упродовж 28 років очолював кафедру шкірних і венеричних хвороб Одеського медичного інституту.

У 1976 році присвоєно почесне звання професора.Гліб Іванович вивчав професійні дерматози від впливу лакофарбувальних матеріалів у морському регіоні, роль реактивності організма в патогенезі алергодерматозів, нейродерматозів, вірусних дерматозів; удосконалення терапії та санаторно-курортного лікування найбільш поширених хронічних дерматозів; пошуку більш ефективних методів лікування і профілактики ЗПСШ.

Лобановський Гліб Іванович є автором понад 300 наукових робіт , з них — більш ніж 100 раціоналізаторських пропозицій, 20 методичних рекомендацій й інформаційних листів, десять винаходів. А також входив до складу редакційної колегії журналу «Дерматовенерологія, косметологія, сексопатологія», був експертом ВАК України за фахом “Шкірні та венеричні хвороби”.Під його редакцією видано 3 навчальні посібники : «Шкірні та венеричні хвороби» (співавтори – Зелінська Л.I. , Лебедюк М.М. , Федчук В. П.), «АстроПринт», та «Дерматовенерологія».

Професор Лобановський активно пропагандував новаторський метод ПЦР в діагностиці венеричних хвороб.Гліб Іванович все життя присвятив медицині та допомозі людям, і за 44 роки своєї праці він зробив вагомий внесок в розвиток медицини, зокрема дерматовенерології як науки.