Одеський національний медичний університет має багаті освітні й наукові традиції, а кафедра гістології, цитології, ембріології та патологічної морфології з курсом судової медицини — яскравий приклад сталої еволюції та модернізації вищої медичної освіти.

Про трансформації, здобутки, виклики та професійні прагнення кафедри нам розповіла завідувачка, докторка медичних наук, професорка Варвара Олександрівна Ситнікова.

— Варваро Олександрівно, Ви керуєте наймолодшою кафедрою в ОНМедУ?

Наймолодшою лише за назвою. Зміни в освітній галузі, свідками яких ми є, продиктовані прагненням українського суспільства до інтеграції в європейський освітній простір. Кафедра патологічної анатомії з секційним курсом зазнала кардинальних змін від змін назви кафедри до методів викладання. З 2019 року названа кафедра об’єдналася з кафедрою нормальної та клінічної анатомії, і утворилася кафедра нормальної та патологічної клінічної анатомії. У 2023–2024 навчальному році, відповідно до оптимізації структури університету, до нашої кафедри приєдналися ще дві,  і таким чином утворилась кафедра гістології, цитології, ембріології та патологічної морфології з  курсом судової медицини. Вже два роки поспіль ми працюємо в такому складі. Організаційні труднощі вдалося подолати завдяки згуртованості колективу. Згадане стосується  викладацького складу кафедри, приміщень, поновлення методичного забезпечення тощо.

— Яких трансформацій зазнала дисципліна патологічної анатомії в контексті сучасної медичної освіти? Наскільки активно використовуються новітні технології, цифрові ресурси, симуляційне навчання?

За останні роки змінилося викладання предмету, патологічна анатомія трансформувалась в патоморфологію. Основою для викладання предмету став національний підручник з патоморфології,  в написанні якого був і наш внесок. «Атлас з патоморфології» став нашим доробком і був виданий в ОНМедУ. Запровадження модульної системи і пов’язані з нею зміни вимагали певного переосмислення в викладанні предмету та певного методичного забезпечення. Напружена та злагоджена робота  адміністрації університету з професорсько-викладацьким складом кафедр дозволила в короткі терміни подолати і цей виклик. Паралельно запроваджувалась система ліцензійних іспитів КРОК-І.

Наповнення бази тестів здійснювалось всім викладацьким складом нашої кафедри, члени колективу залучались як експерти, тестові завдання систематично поновлювались. Організація складання ліцензійного іспиту КРОК-І теж з часом трансформувалась, тільки не змінились вимогливість, принциповість, тверда позиція до його складання та справедливе і безкомпромісне оцінювання знань студентів. Згодом ліцензійний іспит КРОК-І став  звичним як для викладачів, так і для студентів. Колектив нашої кафедри отримав позитивні результати у підготовці студентів до складання  цього іспиту, але ще є над чим працювати, і ми не дозволяємо собі розслабитись і працюємо над поліпшенням підготовки студентів з дисципліни патоморфологія для кращих результатів, для набуття міцних знань з предмету. Для кращої  підготовки створені та надаються онлайн-консультації у вигляді  записаних мікролекцій, якими здобувачі освіти можуть скористатися в зручний для них час.

Таким чином,  використання хмарних технологій, штучного інтелекту, машинного навчання дозволяє одержати фундаментальні знання з медицини. Складання ЄДКІ, з використанням сучасних комп’ютерних технологій, дозволяє  об’єктивувати оцінювання знань здобувачів освіти. В допомогу для підготовки до ЄДКІ колектив кафедри створив  навчальні посібники: «Патоморфологія загальнопатологічних процесів» та «Патоморфологія захворювань».

— Як змінилася робота кафедри в часи пандемії та війни?

Завдяки можливості викладання предмету з залученням сучасних технологій, в період пандемії COVID-19, навчальний процес не переривався і можливість дистанційно навчатись стала нагоді. Зараз аудиторії університету заповнені здобувачами освіти, які залюбки спілкуються з викладачами, один з одним, відвідують практичні заняття, працюють в гуртках. Наша кафедра має потужну базу в університетській клініці з суперсучасним обладнанням, що надає можливість здобувачам освіти, лікарям-інтернам, аспірантам, курсантам використовувати  лабораторії патологоанатомічного відділення для одержання практичних навичок з патологічної анатомії та патоморфології.

Воєнні дії на території нашої країни стали поштовхом для згуртованості, організованості, для переосмислення цінностей громадянських, життєвих, сімейних, професійних. Кожен зробив свій вибір. З великою повагою ставлюсь до колег, які не покинули свої робочі місця і продовжили працювати в умовах війни, підтримуючи один одного, здобувачів освіти, їхніх родичів, в черговий раз демонструючи свою стійкість, відповідальність, патріотизм, відданість своїй справі.

— Кафедра має потужні наукові традиції, зокрема в напрямку патології плода та новонародженого. Як сьогодні розвивається цей науковий напрям? Чи вдалося зберегти дослідницьку активність в умовах війни?

Біля 50 років наша кафедра співпрацює з кафедрою акушерства та гінекології з питань науки та викладацької діяльності. Дослідження спрямовані на профілактику та лікування гінекологічної патології та ускладнень вагітності, перинатальної патології. За ці роки захищені кандидатські та докторські дисертації з вказаного напрямку на обох кафедрах. Дослідження мають клініко-морфологічний характер, що надає їм особливої значущості.

В свій час, колектив кафедри акушерства та гінекології передав у  патологоанатомічний музей  нашої кафедри колекцію макропрепаратів, які використовуються для навчання здобувачів освіти, лікарів-інтернів, аспірантів і курсантів.

Перед сучасними науково-педагогічними працівниками постає нелегке завдання в умовах війни і постійних стресів довести вітчизняну систему освіти до відповідності європейським стандартам. Повітряні тривоги та обстріли змушують  нас демонструвати свою адаптивність, організованість і вміння знаходити можливості для продовження навчального процесу в екстремальних умовах. На шляху євроінтеграції ми намагаємось зберегти надбання національної системи медичної освіти і зокрема патологічної анатомії.

— Яким Ви бачите основне завдання у роботі кафедри у майбутньому?

Кафедра вже сьогодні орієнтована на міждисциплінарний підхід, тісну співпрацю з клініцистами та активну наукову діяльність. Ключову роль у розвитку кафедри відіграють молоді науковці, здатні поєднувати глибокі знання з інноваційним мисленням. Основним завданням у роботі кафедри і у майбутньому залишиться підготовка фахівців, які не лише добре знають морфологічну суть патологічних процесів, а й вміють застосовувати ці знання у практичній медицині, які будуть партнерами для клініцистів і науковців.