Доктор Євген Чазов – відомий російський кардіолог, вчений, організатор охорони здоров’я і громадський діяч академік РАН, почесний член багатьох іноземних академій наук. Колишній міністр охорони здоров’я СРСР. Володар медалі ВООЗ “За видатні заслуги в області громадської медицини”.

Євген Іванович Чазов народився 10 червня 1929 року в місті Горький (нині – Нижній Новгород). Після закінчення в 1953 рік Київського медичного інституту був прийнятий в 1-й Московський медичний інститут ординатором на кафедру госпітальної терапії одного з провідних кардіологів країни – академіка Олександра М’ясникова .

У 1956 році Чазов захистив кандидатську дисертацію.

У 1959 році Чазов почав працювати в Інституті терапії АМН СРСР. У 1963 році був призначений заступником директора з наукової роботи, а в році став директором інституту 1965, який у 1967  було перетворено в Інститут кардіології АМН СРСР ім. М’ясникова .

За пропозицією Чазова і при його активній участі в 1976 році було розпочато, а в 1982 році завершено створення Всесоюзного кардіологічного наукового центру АМН СРСР (з 1992 по 1996 рік – КНЦ РАМН, з 1996 року – Російський кардіологічний науково-виробничий комплекс). Сьогодні це провідний багатопрофільний кардіологічний комплекс, який надає висококваліфіковану та спеціалізовану допомогу населенню. З 1982 року до теперішнього часу Євген Іванович Чазов є директором цього центру.

Пріоритетні наукові дослідження, проведені Чазовим, отримали міжнародне визнання. Широко використовується для лікування хворих на інфаркт міокарда створений ним в 1960-ті роки метод тромболізису, безпеку якого він зазнав на собі. За створення високоефективних тромболітиків Євген Чазов в 1982 році був удостоєний Ленінської премії. У 1979 році було зареєстровано відкриття Чазовим і його співробітниками механізмів креатин-фосфатного шляху перенесення енергії в м’язі серця, що має велике значення не тільки для розуміння функціонування серця, а й створення нових лікарських засобів.

У 1969 році Євгену Чазову була присуджена Державна премія СРСР за розробку і впровадження в практику системи лікування хворих на інфаркт міокарда, що включала догоспітальну допомогу, створення перших в країні блоків інтенсивного спостереження, нових схем терапії. Ця система функціонує і сьогодні не тільки в Росії і країнах СНД, а й в країнах далекого зарубіжжя.

Велике практичне значення має розроблена Чазовим і його учнями профілактика і реабілітація хворих з серцево-судинними захворюваннями, що дозволила попереджати розвиток хвороби і відновлювати працездатність хворих. Робота була удостоєна в 1976 році другий Державної премії СРСР. Міжнародне визнання цих досягнень було підтверджено обранням Євгенія Івановича Чазова президентом ІХ Міжнародного конгресу кардіологів і І-го Міжнародного конгресу з профілактичної кардіології.

У 1991 році Чазов утретє був удостоєний Державної премії СРСР за створення елементів спеціальної техніки.

У 2004 році Євгену Івановичу разом з групою вчених присуджена Державна премія Російської Федерації в області науки і техніки за створення і впровадження в практику нового оригінального антиаритмічного препарату “Нібентан”.

Євген Чазов відомий не тільки як лікар і вчений, але і як організатор охорони здоров’я. У 1968-1986 роках він працював заступником міністра, а в 1987-1990 роках – очолював Міністерство охорони здоров’я СРСР. У цей період за пропозицією міністра охорони здоров’я стало переходити на нові форми роботи. Була створена мережа діагностичних центрів, сформована система боротьби з ВІЛ-інфекцією, переглянуто законодавство з надання психіатричної допомоги, з’явилися нові принципи фінансово-господарської діяльності, створено мережу дитячих установ, що забезпечують зниження смертності дітей, створена система надання медичної допомоги в екстремальних умовах і т. п.

Спільно з Бернардом Лауном, професором кардіології Гарвардського інституту, Євген Чазов  організував в 1980 році міжнародний рух “Лікарі світу за запобігання ядерної війни”. Рух зіграв важливу роль у формуванні антиядерних настроїв в суспільній свідомості і сприяв, через визнання політичними лідерами, підписанню угоди про обмеження ядерних озброєнь. У 1985 році руху лікарів була присуджена Нобелівська премія миру, яку від імені руху прийняли Бернард Лаун і Євгеній Чазов.

З 2008 року Євген Чазов є членом експертної ради Міністерства охорони здоров’я РФ і Головним кардіологом Мінздоровсоцрозвитку РФ.

Велика і плідна наукова, лікувальна та громадська діяльність Євгена Чазова відзначена багатьма радянськими і зарубіжними нагородами. Він чотири рази нагороджений орденом Леніна. У 1978 році йому присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. У 2004 році Євген Іванович Чазов Указом президента Російської Федерації нагороджений орденом “За заслуги перед Вітчизною” II Ступеня.