Університетська клініка: новітні технології для лікування злоякісних пухлин шкіри

На базі хірургічного відділення Університетської клініки на Ті­нистій, 8 впроваджені новітні технології для лікування паці­єнтів зі злоякісними пухлинами шкіри.

На всіх етапах лікування використовується сучасне обладнання згідно з міжнародними протоколами лікування. Застосовується Mo­hs­micrographic­ sur­gery для па­цієнтів з базальноклітинними та плоскоклітинними карциномами шкіри. Сьогодні мік­ро­гра­фічна хірургія за Mohs входить до всіх Європейських та Американських протоколів лікування немеланомних раків шкі­ри.

Основною відмінністю Mohs-хі­рургії від класичного хірургічного висічення є те, що видалення пухлини відбувається поетапно, з гіс­тологічним контролем меж після кожного етапу та визначенням розповсюдження пухлини в тканині з прив’язкою до 3D-просторової орієнтації. Завдяки особливій тех­ніці, Mohs-хірургія забезпечує повне видалення пухлини з мінімальним залученням навколишніх здорових тканин, що дає змогу мінімізувати операційний дефект та отримати найкращий естетичний результат.

Лікарі хірургічного відділення виконують увесь спектр пластичних та реконструктивних операцій для закриття дефектів після висічення злоякісних новоутворень шкіри.

Для пацієнтів з місцево-розповсюдженою меланомою шкіри кін­цівок, коли хірургічне втручання неможливо виконати, використовується ізольована гі­пер­термічна хіміоперфузія кін­цівок (ILP).

Метод ILP було розроблено Кричем і Кременцем у 1956 році для досягнення високих концентрацій хіміотерапевтичного препарату в кін­цівці, ураженої неоперабельною пухлиною, особливо саркомою м’яких тканин і меланомою, та для мінімізації токсичності, пов’язаної із системною хіміотерапією. З цією метою кровообіг ураженої кінцівки ізолюється від системного кровообігу та під­клю­чається до екстракорпоральної системи. Після досягнення високих температур пацієнту через перфузійний контур вводяться хі­міо­терапевтичні препарати, переважно мелфалан і фактор некрозу пухлини (TNF). Дослідження показують задовільні дані безрецидивного та загального виживання при використанні цього методу. Також ILP має низький рівень регіональної та системної токсичності у порівнянні з системною хіміотерапією.

На базі хірургічного відділення виконується біопсія сторожових лім­фовузлів під флюороскопічним контролем. Суть біопсії сторожового лімфатичного вузла полягає в то­му, що існує первинний, або дозорний, лімфатичний вузол (або вузли), через який клітини пухлини з первинної пухлини в певному місці спочатку повинні пройти, щоб потрапити до конкретного регіонального басейну лімфатичних вузлів. Речовина-індикатор (індо­ціанін зелений), що вводиться в дерму в місці первинної пухлини, забезпечує дорожню карту, що веде до сторожових лім­фатичних вузлів. Ретельне дослідження сиг­нальних лімфатичних вузлів свід­чить про стан усього басейну лім­фатичних вузлів, що було під­тверджено в багатьох міжнародних дослідженнях. Таким чином, біо­псія сторожового лімфатичного вузла з селективною лімфаденектомією була прийнята як альтернатива планової лімфаденектомії або спостереження за пацієнтами з клінічно негативними регіональними лімфатичними вузлами, які схильні до ризику вузлових метастазів.

Для запобігання ушкодженню нервових структур, працюючи в анатомічно складних зонах, у хі­рургічному відділенні Університетської клініки використовується інтраопераційний нейромоніторинг, що дає змогу безпомилково визначати та зберігати нервові стру­к­тури. При проростанні пухлиною магістральних судин до роботи залучаються судинні хірурги, які виконують протезування будь-якої складності. Мультидисциплінарна команда спеціалістів гарантує пацієнту надання високоспеціалізованої допомоги.