3 жовтня 2022 року в Стокгольмі оголосили лавреата Нобелівської премії з фізіології та медицини 2022 року. Ним став шведський біолог і генетик Сванте Паабо за його авторську методику вивчення молекули ДНК давніх людей.
«ДНК у стародавніх кістках сильно розкладається, а також піддається хімічному пошкодженню. До того ж, ця молекула сильно забруднюється через контакт з бактеріями і людьми, які працювали зі зразками. Сванте Паабо використовував існуючі технології в міру їх розвитку та впровадив власно розроблені методики для уточнення аналізу давньої ДНК», — сказав Нільс-Йоран Ларссон із Нобелівського комітету.
Сванте Паабо — шведський біолог, є одним із засновників палеогенетики – науки, яка вивчає геноми стародавніх людей. Перша ДНК, яку йому вдалося розшифрувати, належала неандертальцеві. Учений виявив, що передавання генів цим прадавнім людям відбулося понад 70 тисяч років тому від гомінідів — ряду людиноподібних приматів, які нині вимерли. У практичному сенсі вказане дослідження є важливим, тому що ці гени продовжують впливати на сучасну людину – наприклад, на те, як наша імунна система реагує на інфекції. Від початку своєї кар’єри Паабо цікавився, чи можна застосувати сучасні методи генетичних досліджень для вивчення ДНК неандертальців. Він зіткнувся із серйозною проблемою: згодом ДНК хімічно модифікується та розпадається на короткі фрагменти. Але це не зупинило Паабо, він продовжив працювати над методиками вивчення ДНК прадавніх людей. Разом із колегами Паабо розробив спеціальну методику максимально повного вилучення ДНК із решток. У 2008 році в Денисовій печері на півдні Сибіру знайшли фрагмент кістки пальця віком 40 тисяч років. Команда Паабо виявила, що кістка містить ДНК, яка неймовірно добре збереглася, і почала роботу.
У 2010 році фахівці розшифрували послідовність ДНК так званої денисівської людини. Відкриття Паабо удосконалили наше розуміння історії еволюції. Тепер ми знаємо, що в той час, коли Homo sapiens мігрувала з Африки, Євразію населяли щонайменше дві популяції вимерлих гомінідів. Неандертальці мешкали в західній частині Євразії, тоді як денисівці – в східній частині континенту. При цьому не можна сказати, що перемога Паабо була передбачуваною. Авторитетна компанія Clarivate хоч і не займається прогнозами, але щорічно складає список найкращих наукових праць на основі їхньої цитованості. Цього року робота Паабо не увійшла до їхнього списку «лавреатів із цитованості». Багато експертів очікували, що Нобелівську премію нададуть за дослідження ближче саме до медицини.
Відкриття швецького вченого стало великим досягненням для науки, адже гени за сторіччя розсипалися та вилучити їх було практично неможливо.
Укр
Eng
