Наталія Гаріна: Завдяки колективу та підтримці Валерія Запорожана бібліотека стала сучасним інформаційним центром ОНМедУ

Своє літочислення бібліотека ОНМедУ починає з 1903 року, через три роки після створення медичного факультету тоді ще Новоросійського університету. Про минуле, сьогодення та майбутнє однієї з найстаріших університетських бібліотек України розповіла директор Наталія Гаріна.

Це правда, що бібліотеку створили самі студенти?

У 1903 році ініціативна група студентів третього курсу, наш перший набір, на власні кошти створила громадську бібліотеку. Вона налічувала 2014 книжок й отримала назву «Бібліотека студента-медика». У 1920 році бібліотеку медичного інституту поповнили медичною літературою з бібліотечного фонду Новоросійського університету імені Мечникова. Через три роки у зв’язку зі створенням стаціонарної бібліотеки студентська бібліотека була передана у відання адміністрації Одеського медінституту, її першим завідувачем став лікар-ортопед Борис Федорович Фонарьов, загиблий, на жаль, під час Другої світової війни. Історія бібліотеки – це дуже цікава та велика тема, кількома фразами її не переказати. У 2003 році до 100-річчя її створення ми видали книжку «Храм спілкування зі світом науки». Назва відображає ставлення до бібліотеки і її велике значення в історії нашого університету.

Ви очолюєте бібліотеку з 2002 року. Як вона змінилася за цей час? Чим пишаєтеся?

Сьогодні це сучасний інформаційний центр вишу. Всі основні технологічні процеси автоматизовані: електронна книговидача, система віртуального обслуговування користувачів, великі бази даних. Локальна мережа об’єднує 40 комп’ютерів. Доступ до всієї необхідної інформації – пара кліків.

Ми хочемо, щоб читачам насамперед було зручно. До їхніх послуг два спеціалізовані триповерхові корпуси наукової та навчальної літератури, три читальні зали, чотири абонементи. Усі зони оснащені WiFi.

Бібліотечні фонди налічують майже 900 тис. документів наукової та навчальної літератури українською та іноземними мовами: монографії, дисертації, періодику, довідники, підручники, посібники. Електронна бібліотека містить понад п’ять тис. документів. Наші користувачі мають доступ до міжнародних бібліографічних і науково-метричних баз даних – Hinari, Scopus, Web of Science, а також щорічної передплати наукових медико-біологічних періодичних видань, зокрема й англомовних.

Як вам вдалося досягти таких результатів?

По-перше, це було б неможливо без 55 відданих своїй справі працівників і заступника директора Наталії Володимирівни Антропової. У нас чудовий творчий колектив.

По-друге, нам пощастило з ректором. Усе, про що я сказала, так і залишилося б фантазією, якби не підтримка Валерія Миколайовича Запорожана. На щастя, він завжди був прихильником інновацій. Завдяки йому в 2008 році з нуля побудували й оснастили триповерхову будівлю сучасної студентської електронної бібліотеки. Я пам’ятаю, як під час відкриття Валерій Миколайович сказав: «Це була мрія мого життя». І це не просто слова. У нас з’явився перший в Україні професійний книжковий сканер AtisBookSnap. Він подарував «друге життя» рідкісним і раритетним виданням минулого століття. Тепер цифрові копії цих «перлин» відкриті для широкого кола користувачів через електронний каталог. З ініціативи Валерія Миколайовича в університеті відкрили видавництво, навчальні та наукові видання якого поповнили наш фонд. Велика кількість підручників, посібників, монографій – на цифрових носіях.

Загалом вам вдалося синтезувати традиційні й інноваційні форми обслуговування?

Ми шануємо традиції, закладені нашими попередниками: дбайливе ставлення до бібліотечного фонду, спадкоємність поколінь, обов’язкова спрямованість на повне інформаційне утримання фонду. Водночас ми впроваджуємо інновації. Так, бібліотека, як і раніше, купує літературу, знайомить із нею читача в читальному залі, а тепер ще й пропонує зробити це на сторінках віртуальних виставок і бібліографічних покажчиків. Традиційно ми запрошуємо студентів на літературні та тематичні зустрічі, які зараз неодмінно супроводжуються відеопрезентаціями.

Не змінюється лише головна традиція бібліотеки Одеського медичного університету – високий професіоналізм співробітників і глибока повага до Його Величності читача-лікаря, і немає значення, це безвусий молодик-першокурсник чи сивочолий академік.

Над якими проєктами зараз працюєте?

План на 2020-2021 навчальний рік – продовжувати вдосконалення Інституційного сховища ОНМедУ. Цей проєкт відносно новий, створений за підтримки Вченої ради. Ми підтримали всесвітню Ініціативу відкритого доступу та створили репозиторій. Його мета – збільшити публікаційну активність наших вчених і студентів, підвищити науковий рейтинг університету в світовій науковій спільноті. Як наслідок, розвивається наукометричний статус навчального закладу. Серед планів – всеосяжна підтримка вчених у роботі з основними наукометричними базами Scopus і Web of Science і визначення індексу оцінки їхньої наукової продуктивності.

До 120-річчя університету щось плануєте?

До дня народження готується унікальна віртуальна виставка, присвячена ректорам нашого вишу, які очолювали його впродовж 120 років. Вагомим внеском у скарбничку наукової роботи бібліотеки, приуроченим до ювілею, став перший випуск ретроспективного бібліографічного покажчика «Акушерство». До нього ввійшли рідкісні раритетні видання з фондів, що започаткували нашу бібліотеку.