Шановні колеги, сьогодні проводимо заключне в цьому навчальному році засідання Вченої ради. Цей рік був плідним і успішним для нашого університету. Ми адаптували навчальний і лікувальний процеси до карантинних обмежень, провели сесію в доведені до нас терміни, добре підготувалися до вступної кампанії.
Одне з найвідповідальніших і найважливіших наших завдань – акредитація. Ми виконали велику роботу, і я радий повідомити, що вона відбувається в плановому режимі. За всі названі мною аспекти я щиро вдячний усім вам. Вдячний за роботу, за вашу відповідальність і любов до нашої спільної справи.
Хоч трохи забіжу наперед, але хочу побажати вам корисних, цікавих відпусток, які, сподіваюся, минуть у колі рідних і на найкращому одеському узбережжі Чорного моря.
Традиційно в ці дні я хочу окремо звернутися до випускників.
Любі друзі! Шість років тому ви вступили до Одеського національного медичного університету. Я пам’ятаю, якими тоді ви були ще дітьми – захопленими мрією стати лікарями, присвятити себе науці та служінню людям. І сьогодні я радий бачити вас іншими: зрілими, підготовленими, рішучими. Я радий бачити вас своїми колегами.
Ви доклали багато зусиль. Ми знаємо, наскільки навчання тут часом давалося непросто – кожен із нас свого часу проходив цей шлях. Лекції, сесії, іспити, тонни літератури – аби наблизитися до пізнання неосяжного світу медицини. Сьогодні — день, що увінчав ваші старання. Я щиро вітаю вас з успішним закінченням Одеського національного медичного університету.
Ви вибрали важку професію і здолали тільки першу сходинку на шляху до неї. Те, що ви вивчили тут і чого навчилися, має бути сотою частиною всього того, що ви дізнаєтеся впродовж професійної кар’єри. Тому що навчання та саморозвиток лікаря не повинні перериватися ані на день. Попереду вас чекають перші пацієнти, перші діагнози, видатні перемоги над хворобами і, на жаль, поразки в боротьбі. Адже не в наших силах врятувати всіх людей від усіх хвороб. Але в наших силах врятувати їх від поганих лікарів! Завжди прагніть бути не просто добрими фахівцями, намагайтеся бути кращими. Вам доведеться здолати багато труднощів, але і я, і весь наш викладацький склад знаємо: ви до них готові і ви з ними впораєтеся.
Останні дні червня особливі та зворушливі для мене і для кожного викладача. Але в них немає смутку, бо ми не прощаємося. Хтось із вас почне працювати в університетській клініці, хтось вступить до аспірантури й інтернатури, багато з вас стануть нашими колегами з викладання та підготовки майбутніх лікарів. Решта роз’їдеться по світу. Але хоч би де хто опинився, ми назавжди залишимося однією дружною сім’єю. Одеський медуніверситет – наша альма-матер. У цих стінах вам завжди раді, тут вас завжди чекають, тут вас завжди підтримають і завжди пишатимуться вашими досягненнями. Я буду щасливий, якщо серед вас виявиться ректор Одеського університету, проректори, декани та завідувачі кафедр. Із такою зміною нам не страшно буде йти на пенсію.
Любі друзі! Я сподіваюся, що минулі роки назавжди залишаться у вашій пам’яті як одні з найсвітліших, найтепліших і найцікавіших років у вашому житті. Я щиро хочу, щоб ви підтримували зв’язок зі своїми вчителями, наставниками, однокурсниками, з якими стали справжніми друзями.
Сьогодні я щиро пишаюся, що можу називати вас колегами. Будьте щасливими, успішними, затребуваними та реалізованими у своїй професії. Ніколи не відступайте, вірте у свої сили, не припиняйте вчитися. Без жалю і без сумнівів віддавайте самих себе роботі! І тоді ви неодмінно побачите те, задля чого в нашу професію прийшов кожен справжній лікар: порятунок життів, збереження здоров’я, вдячність в очах рідних і близьких ваших пацієнтів, якої не можна виразити словами. Повірте, ці миті коштують усіх докладених зусиль.
У добру путь!
Укр
Eng