10 листопада 2022 року в Одеському національному медичному університеті була успішно проведена Міжкафедральна конференція, присвячена Всесвітньому тижню обізнаності про антибіотики.
Конференція була організована студентськими науковими товариствами кафедри мікробіології, вірусології та імунології, кафедри інфекційних хвороб, кафедри дитячих інфекційних хвороб та кафедри терапії №1 з курсом серцево-судинної патології.
Вступне слово було надано науковому керівнику студентського наукового товариства кафедри мікробіології, вірусології та імунології і організатору конференції Євгену Васильовичу Тарасову, який привітав студентів та відкрив конференцію.
Далі були представлені головні доповіді конференції від спеціалістів в галузі пошуку та розробки нових антибіотичних засобів.
Першим виступив Микола Штеніков, кандидат біологічних наук, науковий співробітник кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова з роботою «Перспективні антибіотики: незвичайні мішені та джерела». Він розглянув проблеми сучасних спроб пошуку нових ліків в просторах геномної інформації некультивованих організмів та прихованого потенціалу відомих сполук.
Наступною доповідала Тетяна Бродяженко, докторант університету Тарту (Естонія) зі своєю працею «Ібоксаміцин — розробка нового антибіотику». Дане дослідження присвячене вивченню ефективності застосування ібоксаміцину — нового напівсинтетичного антибіотика, що має великий потенціал застосування, в тому числі проти патогенів людини — проти Listeria monocytogenes, збудника лістеріозу.
Далі був розпочатий перший блок доповідей, в якому студенти наукових товариств доповідали про фундаментальні основи антибіотикотерапії та антибіотикорезистентності:
— Барась Артем — Аналіз 10 принципів раціонального використання антимікробних засобів.
— Єлісеєва Єлизавета — Фармакодинаміка та фармакокінетика. Раціональне дозування та визначення тривалості терапії.
— Новосьолов Олександр — Способи визначення стійкості до антимікробних препаратів. Кількісні та якісні методи. Інтерпретація результатів.
— Горова Аліса — Стійкість до антимікробних засобів. Механізми резистентності.
— Глібко Вікторія — Резистентність у E.сoli.
— Арабаджи Дмитро — Резистентність у S.аureus.
— Аксьонова Єлизавета — Стійкість до антимікробних засобів. Механізми розповсюдження.
— Ярмола Таїсія — Принципи адміністрування антимікробних засобів (Antimicrobial stewardship).
Після невеликої перерви почався другий блок, присвячений клінічним аспектам, у якому доповідали:
— Перелигіна Єва — Використання антимікробних засобів per os vs в/в vs в/м.
— Козак Анна — Роль сульфаніламідних препаратів у підтримці функціонування організму.
— Чубрік Сергій — Гіперчутливість до антибіотичних засобів. Менеджмент.
— Онуфрієць Тамара — Псевдомембранозний коліт як наслідок прийому антибіотиків.
— Бердник Юлія — Клінічний випадок бешихи з поширеною антибіотикорезистентністю.
— Слічна Аліна, Іванова Влада — Помилки використання антибіотиків при респіраторних інфекціях на прикладі SARS-CoV-2.
Після завершення усіх доповідей був проведений антибіотичний квіз, складений з питань, підготовлених самими студентами на основі їх доповідей.
Заключне слово було надано Євгену Васильовичу Тарасову, який подякував запрошеним фахівцям та студентам за участь та виконану роботу.
Загалом конференцію відвідало понад 70 науковців, тривала вона більш ніж 5 годин, але це був дуже цікавий та пізнавальний час, і кожний виніс для себе щось корисне.