Походження інфекційних хвороб сягає корінням у сиву давнину. Археологічні, палеонтологічні, історичні знахідки вказують на те, що людство страждало від інфекцій ще на зорі цивілізацій. Перші згадки про заразність деяких хвороб і їх зв’язок з мікроскопічними організмами з’являються ще в XVI столітті, але поняття «інфектологія», «контагіозність захворювань» увійшли в медичну науку лише в XIX столітті. На медичних факультетах найстаріших університетів Європи, Російської імперії починається вивчення інфекційних хвороб. Першу в Радянському Союзі кафедру інфекційних хвороб було засновано 14 липня 1921 року в Одеському медичному інституті В’ячеславом Карловичем Стефанським, який керував нею протягом 28 років.
Одна з найстаріших будівель в місті – Одеська інфекційна лікарня -стала місцем роботи і відкриттів видатних лікарів і вчених того часу – Н.І. Пірогова, Н. Скліфосовського, Г.М. Мінха, О.О. Мочутковського, Н.Ф. Гамалії, Д.К. Заболотного, Л.К. Коровицького. Лікарню було збудовано поблизу від північного в’їзду в місто, таким чином вона стала одним з перших карантинних установ міста. Професор Стефанський створив школу лікарів-інфекціоністів, які під керівництвом свого вчителя вели боротьбу, вивчали, лікували, профілактували такі захворювання, як дифтерія, кір, коклюш, скарлатина, чума, холера, поворотний і висипний тиф, малярія, амебіаз, дизентерія, менінгококова інфекція, грип тощо.
Великим продовжувачем справ і навчань В.К.Стефанского став Леонід Костянтинович Коровицький. З 1949 року він протягом 19 років очолював кафедру інфекційних хвороб. Видатний яскравий вчений, першокласний клініцист, він вимагав від своїх учнів не тільки знань з інфекційних хвороб, але й в області паразитології, внутрішніх хвороб. У період широкого поширення малярії в південних регіонах України з ініціативи Л.К. Коровицького створювалися протималярійні станції, було розпочато систематичне навчання медичного та допоміжного персоналу навичкам виявлення і лікування хворих на малярію. Спалах поліомієліту в той період об’єднав співробітників кафедри і лікарів лікарні в боротьбі з цією важкою недугою. У клініці активно займалися і реабілітацією хворих, які перенесли поліомієліт. Під керівництвом професора Л.К.Коровицького співробітники кафедри брали участь в ліквідації спалахів таких захворювань, як черевний тиф, висипний тиф, чума, поворотний тиф, малярія, дифтерія.
Наступником професора Коровицького на посаді завідувача кафедри інфекційних хвороб став Василь Пилипович Ліпковській. Випускник Одеського медичного інституту, Василь Пилипович працював інфекціоністом в різних містах України, Африканських країнах. З 1962 по 1968 рр. очолював кафедру інфекційних хвороб Чернівецького медичного інституту, а з 1968 року очолив кафедру в Одеському медичному інституті.
Вивчення патогенезу і патогенетичної терапії інфекційних хвороб стало основним напрямком науково-дослідної роботи кафедри. У 1970 р. в Одесі вибухнув спалах холери. Співробітники кафедри разом з лікарями інфекційної лікарні цілодобово надавали невідкладну допомогу хворим. Саме в період цього спалаху для лікування хворих співробітниками кафедри були впроваджені сучасні методи терапії, що дозволило значно знизити летальність. Набутий під час спалаху холери досвід дозволив викладачам кафедри брати участь в організації протиепідемічних та лікувальних заходів у всіх спалахах холери на півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим).
Професор Євген Васильович Нікітін очолив кафедру інфекційних хвороб у 1990 році. Особливу увагу він приділяв вивченню механізму цитолізу гепатоцитів у хворих на вірусні гепатити, розробку нових методів патогенетичного та етіотропного лікування вірусних гепатитів.
Під час спалаху туляремії, що було зареєстровано в 1990 году в Татарбунарському районі Одеської області колектив кафедри надавав консультативно-лікувальну допомогу хворим. А в 1992 р. в Одесі діагностовано перші випадки дифтерії. Складність клінічної діагностики була обумовлена тривалим періодом відсутності таких хворих в Україні. Завдяки спільній роботі співробітників кафедри і лікарів практичної охорони здоров’я і цей спалах було ліквідовано.
Д. мед. н., професор К.Л. Сервецький очолював кафедру інфекційних хвороб з 2002 по 2015 роки. Будучи вихованцем наукової школи професора Л.К. Коровицького, К.Л. Сервецький створив одну з серйозних шкіл інфекційних хвороб в Україні. Він прагнув збагатити медицину новими підходами, новими концепціями, новими поглядами. Основний напрямок наукової діяльності: патогенез, клінічні особливості, методи лікування вірусних хвороб. Професор К.Л. Сервецький був членом редколегій багатьох медичних журналів, членом президії Асоціації інфекціоністів України.
Сьогодні кафедру очолює доктор медичних наук, професор Тетяна Володимирівна Чабан – учениця і продовжувач справи професора Є.В. Нікітіна та професора К.Л. Сервецького. Науковим напрямком кафедри і в даний час залишається розкриття патогенезу та удосконалення терапії вірусних інфекцій, в т.ч. хронічних вірусних гепатитів, використання препаратів з противірусним і антиоксидантним механізмом дії.
Бази кафедри – це КУ «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР, клініка інфекційних захворювань Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, КНП «Центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІДом ОМР. На кафедрі проходять навчання студенти V і VI курсів медичного і міжнародного факультетів (в т.ч., проводиться викладання англійською мовою) і IV курсу стоматологічного факультету. Також на кафедрі інфекційних хвороб проходять навчання інтерни-інфекціоністи і інтерни суміжних кафедр. Передатестаційні цикли, стажування, цикли тематичного удосконалення, що проводяться на кафедрі – «Найважливіші гельмінтози і паразитарні хвороби людини», «ВІЛ-інфекція/СНІД. Дотестове і післятестове консультування на ВІЛ–інфекцію», «Вірусні гепатити», «Амбулаторно-поліклінічна допомога інфекційним хворим».
Співробітники кафедри, крім педагогічної, наукової та лікувальної роботи в інфекційній лікарні, надають кваліфіковану консультативну допомогу в лікувальних установах міста Одеси, Одеської області та інших областей Півдня України.
Інфекційні хвороби міцно увійшли в наше життя і регулярно кидають виклик людській цивілізації. Зараз ми зіткнулися з наймасштабнішою в історії людства пандемією коронавірусної інфекції COVID-19. Лікарі-інфекціоністи, співробітники кафедри інфекційних хвороб – на передовій боротьби з SARS CoV-2, докладають героїчних зусиль задля порятунку кожного пацієнта. Старші колеги передають молодому поколінню лікарів навички роботи в умовах епідемії та безцінний клінічний досвід, що створює фундамент стабільного майбутнього та підтримує традиції роботи славетного закладу!