За останні півроку в засобах масової інформації активно обговорюється чутка, що університетські клініки ОНМедУ організовані не для навчання студентів, а для заробітку грошей викладачами. Роз’яснив реальний стан цієї ситуації проректор із науково-педагогічної та міжнародної роботи, заслужений діяч науки і техніки України, д.м.н., професор Тарабрін Олег Олександрович.
— Чи дійсно потрібні для навчання студентів-медиків університетські клініки?
Відродження в Одесі університетських клінік – це найбільша ідея академіка В.М.Запорожана. Коли в нашому місті лише організовували медичний факультет Новоросійського університету, для нього були побудовані клініки, в яких студенти могли б на практиці застосовувати свої теоретичні знання. З 1956 р. усі університетські клініки було передано органам охорони здоров’я міста, що зруйнувало симбіоз науки і практики.
Згідно з реформуванням вищої медичної освіти за принципами Болонського процесу титанічні зусилля Валерія Миколайовича увінчалися успіхом: 1 січня 2005 р. відкрилася перша в Україні університетська клініка на Тінистій як підрозділ Одеського державного медичного університету. А два роки тому університету повернули й університетські клініки, побудовані для медичного факультету ще в 1900 р.
Сьогодні саме в університетських клініках, що є багатопрофільними, розташовані різні кафедри – офтальмології, хірургії, акушерства і гінекології, нейрохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, травматології тощо. На них викладають і їх очолюють не теоретики, а практики. Кожен із викладачів ще й клініцист, який практикує по 20-40 років, кожен із них навчає студентів і лікарів-курсантів, які приїжджають із різних міст та сіл Одеської області підвищувати свою кваліфікацію.
Студенти мають унікальну можливість навчання: після вивчення теоретичного матеріалу в аудиторії разом із викладачами вони можуть йти або до операційної, або в палати інтенсивної терапії, або до клінічної міжкафедральної лабораторії для здобуття практичних знань.
Університетські клініки незамінні з того погляду, що випускник медичного вишу приходить на місце роботи вже з багажем практичних знань.
— Для чого в університетських клініках вводиться симуляційне навчання?
Багаж практичних знань у студентів формується і завдяки симуляційному навчанню. Одним із перших ініціаторів такого навчання в Україні також є академік В.М.Запорожан. Сьогодні в клініках нашого університету розташовано дев’ять найбільших сучасних імітаційних центрів, оснащених різними симуляторами і тренажерами, на яких студенти проходять навчання. Дуже зручно, коли ці унікальні навчальні технології розміщені біля операційних: студент, опанувавши певною програмою на симуляторах, більш усвідомлено й упевнено входить до операційної. Іноді й досвідченому лікарю варто зайти в симуляційний клас і вирішити якесь ситуативне завдання!
— Чому в інших медичних вишах нашої країни немає імітаційних центрів?
На мою думку, Валерій Миколайович використав ту унікальну можливість, яка є в нашому університеті,– навчання іноземних студентів. Адже саме від цієї фінансової підтримки і залежать можливості для розвитку університету! Іноземних студентів у нас багато, вони є представниками понад 50 країн. Так, ми навчаємо їх за оплату, але саме завдяки цьому проводимо ремонти, закуповуємо нове обладнання й унікальні технології, зокрема й симуляційні.
І насамкінець хочу зазначити: я впевнений, що завдяки університетським клінікам і симуляційному навчанню значно більше кваліфікованих і досвідчених молодих фахівців допомагатимуть людям бути здоровими!
Укр
Eng