Йому було лише 27… Петро народився 22 листопада 1996 р. в селі Доброолександрівка Овідіопольського району Одеської області. Юнак хотів набути професію медика, щоб допомагати людям. Ця риса його характеру стала визначальною в усьому подальшому житті. У 2016 р. він закінчив Одеське медичне училище, здобув професію фельдшера, але не зупинився на досягнутому і вступив до ОНМедУ, який закінчив у 2021 р. за спеціальністю «Лікувальна справа», а через два роки — інтернатуру за спеціальністю «Радіологія».
Петро Кишенко пішов на війну добровольцем, 25 лютого 2022 р. вступив до лав 122-ї бригади ТРО і став розвідником-кулеметником розвідувальної роти. З квітня по серпень 2023 р. обіймав посаду старшого бойового медика мінометної батареї. З серпня 2023-го по січень 2024-го був фельдшером медичного пункту військової частини. З січня 2024 р. по 28 квітня 2024 р. ніс службу в 3-й Окремій штурмовій бригаді на посаді санітарного інструктора. Допомагав у захисті Гостомеля в березні 2022 р. Брав участь в обороні міста-героя Миколаєва в квітні 2022 р., в обороні Очакова — влітку 2022 р. Під час виконання бойового завдання отримав травму, але повернувся до лав Збройних Сил. Забезпечував евакуацію та надання медичної допомоги під час Харківської кампанії влітку 2023 р. У 2024 р. у складі 3-ї ОШБр забезпечував відхід ЗСУ з Авдіївки, виконував евакуацію поранених з наданням медичної допомоги та полеглих на Авдіївському напрямку.
Петро загинув 28 квітня 2024 р. на Сватівському напрямку Луганської області, поблизу н. п. Сергіївка, під час спроби штурму з боку росіян. Він забезпечив ефективний захист позицій та евакуацію поранених. Загинув під час надання медичної допомоги важкопораненому побратимові від удару 120-мм ворожого снаряду.
У серпні 2023 р. був нагороджений «Знаком пошани». В квітні 2024 р. був поданий бригадою на нагородження орденом «За мужність» III ступеня, мав отримати звання «сержант»: указ було видано 29 квітня…
Петро також закінчив військову кафедру ОНМедУ, звання молодшого лейтенанта мав отримати у травні 2024 р. Під час навчання він виявив себе активним, товариським, старанним студентом, займався спортом: представляв університет на змаганнях з дзюдо у 2017–2018 рр. А у вільний час розвивався в інших сферах: був кальянщиком, працював SMM у сфері торгівлі авто, відкрив своє СТО. Планував стільки зробити після війни: працювати за обраною спеціальністю, мати міцну, щасливу сім’ю, відновити роботу СТО, відбудовувати і розвивати нашу країну…
Вічна пам’ять Герою!
Укр
Eng
