4 жовтня 2024 р. в Одеському національному медичному університеті в дистанційному режимі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Клінічна анатомія та патологічна фізіологія: значущість для формування клінічного мислення майбутнього лікаря».
Цей науковий захід вже другий рік поспіль проводять співробітники кафедри анатомії людини під керівництвом завідувачки кафедри, Заслуженого працівника освіти України, виконувача обов’язків президента Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України, професора Олени Аппельханс та кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології імені В. В. Підвисоцького під керівництвом завідувача кафедри, Заслуженого діяча науки і техніки України, президента Українського наукового товариства патофізіологів, професора Руслана Вастьянова.
Участь в роботі конференції взяли науковці, викладачі, здобувачі освіти і фахівці медичної галузі, які доповіли результати власних досліджень та з задоволенням прослухали змістовні доповіді, присвячені актуальній науковій тематиці – проблемам та перспективам викладання дисциплін «Клінічна анатомія» та «Патологічна фізіологія» майбутнім лікарям.
Відкрили конференцію та виступили з вступним словом професори Олена Аппельханс і Руслан Вастьянов.
Найважливіші аспекти розвитку навчальної дисципліни «Клінічна анатомія та оперативна хірургія» в умовах, що на сьогодні склалися, доповів завідувач кафедри анатомії з клінічною анатомією та оперативною хірургією Полтавського державного медичного університету, професор Сергій Білаш. Він підняв складне питання скорочення годин практичної підготовки з клінічної анатомії та труднощі дистанційного навчання майбутніх лікарів.
Змістовне обґрунтування важливості виділення окремого напрямку морфології – біоморфології, навів у своїй доповіді завідувач кафедри біоморфології хребетних ім. акад. В. Г. Касьяненка Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор Олег Мельник.
Доповідь завідувачки кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, д. мед .н., професора Зоряни Масної на тему «Проблема “норми” в сучасній медицині – варіабельність будови людського організму та можливості її вивчення» викликала неабиякий інтерес не лише у досвідчених морфологів і медиків, а й у здобувачів освіти медичного та стоматологічного факультетів.
Інтегративну функцію трансляційної медицини, як містка від теоретичних знань до їх практичного використання представив у своїй доповіді завідувач кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології імені В.В. Підвисоцького ОНМедУ, професор Руслан Вастьянов.
Власне бачення стратегії розвитку Клінічної анатомії та проблеми, що заважають її реалізації, висловила завідувачка кафедри анатомії людини ОНМедУ, професор Олена Аппельханс.
Голова Одеського обласного товариства неврологів, Заслужений винахідних України, професор кафедри неврології та нейрохірургії ОНМедУ Олександр Стоянов розкрив невідомі аспекти становлення грузинської нейроанатомії.
Про перспективи медичної освіти з огляду на викладання клінічної анатомії та оперативної хірургії йшлося в доповіді завідувача кафедри оперативної хірургії та клінічної анатомії Вінницького національного медичного університету імені М.М. Пирогова, професора Володимира Півторака.
Асистент кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету Михайло Лютенко розповів про значущість та перспективу методу діафонізації в наукових дослідженнях учених-морфологів.
Доповідь доцента кафедри гістології та ембріології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Володимира Раскалєя була присвячена значенню праць М.І. Пирогова для розвитку клінічної анатомії.
Слід зазначити, що всі доповіді були надзвичайно цікавими, актуальними, професійно оформленими у вигляді мультимедійних презентацій. Аналізуючи інформацію, представлену доповідачами на конференції, організатори запланували подальші кроки щодо реалізації поставлених завдань задля підвищення якості підготовки майбутніх лікарів до практичної клінічної роботи.
За результатами Всеукраїнської науково-практичної конференції всі учасники, що успішно пройшли тестування за темою конференції, отримали індивідуальні сертифікати з 10 балами БПР.