За кілька днів Києвом і Одесою прокотилася чергова хвиля протестів студентів і викладачів Одеського медуніверситету. Другий місяць МОЗ не затверджує бюджет вузу на 2019 рік: стипендії, зарплати, комунальні платежі заблоковані. 20 лютого колектив університету вийшов до будинку посольства США в Україні з вимогою вплинути на в. о. міністра Уляну Супрун. В цей самий час будівлю вузу в Одесі оточив інший мітинг. Молоді люди міцної статури зажадали впустити в ректорат членів Наглядової ради. Місія «спостерігачів» закінчилася вибитими шибками і виламаними дверима. Щоб прояснити ситуацію, ми звернулися до виконуючого обов’язки ректора ОНМедУ Юрія Сухіна.
— Що відбувається в Одеському медині? Три мітинги за два дні.
— Два мітинги і одна провокація. 20 лютого викладачі та студенти повторно поїхали до Києва, на цей раз до посольства США, вимагати втрутитися в ту ситуацію, яка склалася в університеті. Вона критична і виходить з-під контролю. Люди без грошей, в університет з водоканалу приходять попередження про заборгованість. Якщо нічого не зміниться, корпуси, гуртожитки і університетські клініки знеструмлять. Цього допустити не можна. І оскільки українська влада не може вплинути на пані Супрун, ми попросили про це посольство США. Тому що керівниця МОЗ — громадянка цієї країни. Наступного дня ми вийшли на мітинг перед Одеською облдержадміністрацією, домоглися зустрічі з губернатором Максимом Степановим. Він представник виконавчої влади в нашому місті, на зв’язку з урядом, і ми попросили його докласти всіх зусиль для якнайшвидшого узгодження бюджету університету.
— Прокоментуйте події у будівлі університету. Чому ви назвали їх провокацією?
— Наш університет, починаючи з літа, регулярно стає об’єктом провокацій. Ми не з чуток знаємо, хто такі рейдери і провокатори, їх методи. 20 лютого на університет було скоєно рейдерський напад. Організатори знали, що в цей момент найактивніші наші викладачі і студенти будуть в Києві. Вони розраховували увійти мало не в порожній вуз і не зустріти опору. Ми б його і так не чинили, тому що для цього в нашій країні існує поліція. І я вдячний за оперативну реакцію на наш виклик. У пресі організатори назвали це мітингом наших викладачів і студентів. Повірте, я в обличчя знаю кожного співробітника, а студенти наші балаклавами обличчя не закривають. Якщо це і були студенти, то не вищих медичних навчальних закладів, а скоріше фізвозу. Більш того, я дуже сумніваюся в тому, що десятки наших студентів належать до «Національного корпусу» та інших радикальних організацій, чию символіку ми спостерігали. Цих людей найняли попрацювати провокаторами і рейдерами. Організатори та спонсори в Одесі добре відомі.
— Ви говорите про Владлену Дубініну? Вам відомі якісь суми?
— Я говорю про Дубініну, про її найближче оточення. Той же Болдін (Максим Болдін, в минулому адвокат мера Одеси Едуарда Гурвіца), який пачками роздавав комунальне майно, коли працював в міськраді. Він теж був під університетом. Чоловік Дубініної Олег Лук’янчук очолює онкодиспансер і має, м’яко кажучи, не найкращу репутацію. Я не можу говорити про корупцію в установі, це компетенція суду. Але те, що під його керівництвом диспансер не раз фігурував в корупційних скандалах, — факт. Але МОЗ, який на кожному кроці говорить про війну з якимись схемами, це чомусь не цікавить. У МОЗу немає претензій і до самої Дубініної, яка приховує доходи і декларує елітне житло за вартістю, заниженою у рази. Про суми мені нічого не відомо, я можу лише припускати, що наймання армії тітушек, оплата мітингів і медіа — недешеве задоволення.
— Протестуючі висували якісь вимоги? Пояснювали, навіщо прийшли?
— Вони вимагали впустити в будинок своїх ватажків — Дубініну і народних депутатів. Вибили скло, пошкодили двері. Я вперше побачив, як народні обранці серед білого дня замість законотворчості виламували двері ректорату. Фактично маємо санкціоноване владою захоплення державної будівлі. Мені бачиться проблемою заміна і ремонт пошкодженого без бюджету. Але нам не звикати, щось будемо вирішувати.
— Нардеп Давид Макар’ян назвався членом Наглядової ради та просив поліцію зробити коридор.
— У Наглядовій раді Одеського медуніверситету п’ятеро шанованих в суспільстві людей. Макар’яна, як і Дубініної, як і будь-кого з їх оточення в ньому немає. Поясню. Діяльність Наглядових рад вузів регламентує закон про вищу освіту. У статті № 37 чітко прописано: склад, повноваження, формат роботи цього органу визначає статут навчального закладу. У нашому університеті, зрозуміло, є статут, і він затверджений Міністерством охорони здоров’я. У ньому описана процедура: вчена рада пропонує кандидатів, делегати конференції трудового колективу відкрито голосують, ректор стверджує. Ось так формується Наглядова рада. Її повноваження тривають 5 років.
За саме такою процедурою у лютому 2017 року в Одеському медуніверситеті затвердили склад Наглядової ради. А в грудні 2018 року МОЗ, попри все, видає указ № 2380, яким створює свою Наглядову раду. До неї входять народні депутати, включаючи Макар’яна, та інші особи.
— Разом в ОНМедУ дві Наглядові ради?
— Леґітимна тільки одна — та, яку ми створили рік тому. Супрун в черговий раз грубо порушила закон, щоб влаштувати в нашому університеті двовладдя. І, розумієте, після всього це навіть нікого не дивує. Черговий доказ того, що держава сьогодні покриває рейдерів. І це загрозлива ситуація не тільки для колективу нашого університету, а персонально для кожного громадянина України.
— Зрозуміло, що ви не згодні з позицією МОЗ, не згодні з призначенням Дубініної. Але вона заявила, що могла б підписати кошторис. Адже це зараз головне, щоб люди отримали зарплати і стипендії?
— Не можна погоджуватися або не погоджуватися з законом, розумієте? Його можна тільки виконувати, подобається це чи ні. Владлена Дубініна згідно із законом не може підписати кошторис. Суд визнав її призначення незаконним. Державний реєстр не визнає її в. о. ректора Одеського медуніверситету. Кошторис з її підписом не може бути затвердженим, за законом це просто папірець! Тільки легітимний виконуючий обов’язки ректора може підписати документ, і я його підписав ще в перших числах січня. Це розуміють всі, окрім МОЗу на чолі з Супрун. Сім з половиною тисяч студентів і співробітників, люди в борг купують хліб і їздять на роботу. Хіба в такій ситуації, будь дії МОЗ і Дубініної законними, ви думаєте колектив б їх не підтримав? Звичайно, підтримав би, другий місяць все сидять без копійки! Вони спекулюють на найболючішому — на можливості людей годувати свої сім’ї. І, повірте, це для людей важливо, а не прізвище ректора. Колектив розуміє, що це спекуляція, причому абсолютно аморальна.
— Ви виходили на мітинги, зверталися до послів, але проблема залишається невирішеною. Що ви збираєтесь робити?
— Ми будемо вимагати дотримання наших законних прав до тих пір, поки нас не почують. Колектив залишає за собою право на страйк. На зустрічі з головою облдержадміністрації ми чітко озвучили свою позицію: чи готові чекати ще тиждень. Якщо за цей час Кабінет міністрів не знайде виходу з ситуації, що склалася, ми перекриємо трасу Київ — Одеса. Тоді заблокованим виявиться не один університет, а весь Одеський регіон. Так, це крайні заходи, але нас змушують їх вжити.
Укр
Eng