Професор Михайло Лебедюк про історію однієї з найстарших кафедр ОНМедУ та сучасні методи лікування в дерматології і венерології

Продовжуємо цикл статей до 120-річчя Одеського національного медичного університету. І сьогодні про досягнення і плани кафедри дерматології і венерології розповідає д. мед. н., професор, завідувач кафедри Лебедюк Михайло Миколайович.

  • Ваша кафедра — одна з найстаріших в Одеському університеті. Тут працювали відомі вчені. Розкажіть коротко про декого з них.

У 2020 році нашій кафедрі виповнилося 116 років, вона була організована в Новоросійському університеті 29 травня 1904 року, на базі Старої міської лікарні.

Першим завідувачем кафедри був професор В. І. Зарубін, автор понад 30 наукових робіт. Спеціалізацію з дерматології та венеричних захворювань Валентин Іванович проходив у клініках Франції та Австрії у великих вчених (професори М. Капозі, А. Фурньє, А. Нейссер, Й. Ядасон). Для організації навчально-педагогічного процесу професор Зарубін проводив активну роботу із забезпечення кафедри спеціалізованою літературою.

З 1908 по 1928 рік кафедру очолював професор С. С. Яковлєв, автор понад 30 наукових робіт. У 1927 році Сергій Сергійович сприяв відкриттю міського шкірно-венерологічного диспансеру. Навчальний процес відбувався в аудиторіях, палатах, лікувальних кабінетах і лабораторії. Основним науковим напрямом було вивчення особливостей перебігу сифілісу, казуїстика і терапія деяких шкірних захворювань. Більше як 20 років професор С. С. Яковлєв був головою Одеського дерматологічного товариства.

З 1929 по 1951 рік кафедрою завідував професор І. А. Матусіс, який здобув освіту в Берлінському університеті. За його сприяння на кафедрі було організовано біохімічну, патофізіологічну та бактеріологічну лабораторії, а також віварій, що суттєво вплинуло на підвищення рівня навчально-педагогічного процесу та поліпшення науково-дослідної роботи. Перу професора І. А. Матусіса належить близько 100 наукових робіт, присвячених здебільшого дерматозам при порушенні обміну речовин.

Із 1959 по 1973 рік кафедру очолював професор М. В. Борзов, автор 57 наукових робіт, зокрема 4 монографій. Основним науковим напрямом кафедри на той момент було вивчення патогенезу, клініки, діагностики та лікування піодермії, а також особливостей у лікуванні сифілісу. З 1973 по 2002 рік кафедру очолював професор Г. І. Лобановський, автор понад 300 наукових робіт і двох навчальних посібників англійською та французькою мовами. При ньому активно впроваджувалися нові методи діагностики, терапії та санаторно-курортного лікування хворих із найпоширенішими хронічними дерматозами; проводився пошук більш ефективних методів діагностики, лікування та профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом.

  • Ви очолюєте кафедру з 2003 року. Як вона змінилася за ці роки? Які досягнення Ви могли б відзначити?

Насамперед, розширився штат кафедри: у 2002 році було всього 10 співробітників, з них 1 доктор медичних наук, професор і 9 кандидатів медичних наук (4 доценти і 5 асистентів).

Нині на кафедрі працюють 15 співробітників, усі мають вчені ступені, зокрема 6 докторів медичних наук, із яких 2 доценти та 4 професора (двоє з них – дипломанти конкурсу «Науково-освітній потенціал України», один – лауреат премії НАН і АМН України); серед 9 кандидатів медичних наук – 6 доцентів і 3 асистенти з великим досвідом науково-педагогічної та лікувальної роботи.

Працівники кафедри брали участь у науково-дослідних роботах на основі договорів про співпрацю з такими організаціями, як Український НДІ дерматології та венерології НАМН України, м. Харків, Український протичумний НДІ ім. І. І. Мечникова, м. Одеса (Дозорний епідеміологічний нагляд за ВІЛ-інфекцією серед хворих із ЗПСШ); Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України, м. Одеса (Відбір нуклеотропних хіміотерапевтичних противірусних препаратів методом ПЛР як скринінгової моделі), ДП «Міжнародний центр електронно-променевих технологій» Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України, м. Київ (Розробка сучасних ранових покриттів і перев’язувальних матеріалів для зупинки кровотеч, профілактики та лікування мікробних уражень із використанням нанотехнологій), Одеський НДІ стоматології НАМН України (Застосування в практиці дерматовенерології нових пребіотиків і пробіотиків).

Серед досягнень співробітників кафедри і диспансеру можна відзначити розроблення та застосування нових діагностичних комплексних методів терапії із застосуванням апаратних технологій, впроваджених у роботу кафедри та ООШВД ТМР. Насамперед, це застосування цифрової дерматоскопії, молекулярно-генетичних і патоморфологічних методів досліджень, біологічної терапії (застосування TNFа-інгібіторів й інгібіторів моноклональних антитіл с20), фотодинамічної терапії, лазеротерапії, киснетерапії хронічних дерматозів із застосуванням киснеконцентратора ZY-801, мембранного плазмаферезу тощо.

Уперше в країні співробітники кафедри розробили метод полімеразної ланцюгової реакції як скринінгової моделі первинного відбору нуклеотропних хіміотерапевтичних противірусних препаратів.

Крім цього, кафедра є клінічною базою фармакологічного комітету України з апробації нових лікарських препаратів. Співробітники кафедри працюють над виданням двох профільних наукових медичних журналів, які вже мають міжнародні індекси наукового цитування (CORE, CrossRef, Bielefeld Academic Search Engine (BASE), Ulrich’s Periodicals Directory, ResearchBib, WorldCat), нині триває інтенсивна робота над введенням їх у бази Scopus і Web of Science.

  • Який основний науковий напрям кафедри?

На цьому етапі основним науковим напрямом кафедри є розроблення та впровадження нових методів діагностики, лікування та профілактики поширених захворювань шкіри, а також хвороб, що передаються статевим шляхом, на основі інтеграційних досліджень, присвячених взаємозв’язку уражень шкіри і видимих слизових оболонок із функціональними порушеннями регулювальних систем організму.

Нашою клінічною базою є НКП «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер Одеської обласної ради», в якому є профільні відділення для госпіталізації хворих із захворюваннями шкіри і хвороб, що передаються статевим шляхом, а також сучасні лабораторії з діагностики контагіозних і неконтагіозних дерматозів, венеричних захворювань. Співробітники кафедри, студенти, лікарі-інтерни та лікарі-курсанти ФПО мають можливість щодня проводити курацію хворих, брати участь у проведенні різних видів лабораторних досліджень і практичних маніпуляцій.

  • Є досягнення студентів, які можна було б окремо відзначити?

На кафедрі дуже активно працюють понад 20 студентів студентського наукового товариства. Свої роботи публікують разом із викладачами-кураторами в наукових журналах, зокрема і в міжнародних, виступають із доповідями на міжнародних конференціях студентів і молодих вчених. При цьому хочеться зазначити, що наукові напрямки, розроблені студентами, у проведенні подальших досліджень часто є базою наукових даних для планування дисертаційних робіт.

І згодом саме зі студентського наукового товариства формується група лікарів-інтернів на нашій кафедрі.

  • Ви автор і співавтор багатьох наукових робіт і трьох підручників. Розкажіть про них докладніше.

У наукових роботах представлені матеріали з вивчення клініко-епідеміологічних особливостей перебігу хронічних дерматозів і змішаної урогенітальної інфекції, про розроблення нових підходів у методах діагностики, лікування і профілактики. Представлені також дані про розроблення системи профілактичних і протиепідемічних заходів на основі моніторингу ВІЛ/СНІД і захворювань, що передаються статевим шляхом, у південному регіоні України.

Що стосується підручників: навчальні посібники були видані в 2000 році – лекційний курс «Шкірні та венеричні хвороби» – і в 2002 році «Дерматовенерологія» російською, англійською та французькою мовами, за редакцією професора Г. І. Лобановського, а наступні три видання – це національний підручник «Дерматологія. Венерологія» 2012 року російською та українською мовами, а також «Дерматологія. Венерологія» в 2013 році англійською мовою, за редакцією професора В. І. Степаненка. Вищевказані підручники рекомендовані МОЗ України для студентів медичних університетів.

  • Чим відрізняється ОНМедУ від інших медвишів України?

Насамперед, 120-річною історією і всесвітньо відомими вченими, які прославили вітчизняну та світову науку, це засновники науково-медичних шкіл — академіки М. Ф. Гамалія, О. О. Богомолець, Л. В. Громашевський, В. П. Філатов, М. А. Ясиновський, П. М. Сєрков, Б. Я. Резнік та інші, а також численними новаціями, ініційованими ректором ОНМедУ, академіком В. М. Запорожаном.

Ректорство професора В. М. Запорожана — це час великих змін і можливостей як у країні, так і, безперечно, в нашому виші. Це період перетворень у науці, освіті та практичній медицині. Були організовані перші в країні міжнародні медичні клініки, потім багатопрофільні, вузькопрофільні університетські клініки. Надалі були створені Вчені ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій, впроваджувалися нові медичні та комп’ютерні технології в клініці, в навчальному процесі, що дало змогу забезпечити навчання студентів на сучасному рівні. Розширювалася освіта на основі комерційних контрактів вітчизняних і зарубіжних студентів, відбулося перетворення медичного інституту в національний медичний університет, створення наукового парку, розвиток міжнародного співробітництва, запрошення до університету всесвітньо відомих зарубіжних вчених, проведення міжнародних і вітчизняних конференцій, розвиток видавничої діяльності та багато іншого.

  • Які плани кафедри на 2021 рік?

У навчальній роботі буде приділено увагу насамперед сучасним особливостям викладання нашої дисципліни в умовах карантину, в зв’язку з цим будуть модифіковані навчальний план і методичні розробки для студентів, лікарів-інтернів, курсантів ФПО та викладачів, впроваджені дистанційні методи навчання тощо.

У науковому сенсі будемо розвивати міжнародну співпрацю з актуальних проблем дерматології, венерології та косметології. Розширюватимемо міжкафедральну роботу серед медичних вишів України з розроблення та впровадження нових методів діагностики, лікування і профілактики хронічних дерматозів і захворювань, які передаються статевим шляхом. У лікувальній практиці плануємо відкриття дермато-косметологічного відділення, де будемо впроваджувати сучасні апаратні методи діагностики, терапії і профілактики шкірної патології.

Крім цього, плануємо працювати над виданням сучасних монографій клініко-аналітичного змісту, а також розширенням наукових публікацій співробітниками кафедри в журналах, індексованих у наукових базах Scopus/Web of Science.

У громадській роботі плануються публікації співробітників кафедри в науково-популярних і періодичних виданнях із різних аспектів надання дерматовенерологічної та косметологічної допомоги населенню.