Пам’яті професора Людмили Миколаївни Ковальової

Сімнадцятого липня 2024 р. на 83 році життя пішла у вічність  доктор медичних наук, професорка кафедри дерматології та венерології Одеського національного медичного університету, член Нью-Йоркської академії медичних наук та Європейської академії дерматології і венерології, Ковальова Людмила Миколаївна.

Людмила Миколаївна народилася 1942 р. в місті Кіровограді.

Обравши професію лікаря, у 1967 році з відзнакою закінчила Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова. З 1968 до 1970 року Л.М. Ковальова навчалася в аспірантурі на кафедрі шкірних та венеричних хвороб під керівництвом професора Н.І. Тумашової.

У 1971 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Вплив аутоімунних зсувів до тромбоцитів на показники системи гемостазу при псоріазі, екземі, сифілісі та гонореї» в Донецьку.  1972-1973 рр. –  викладання дерматовенерології в Кіровоградському медичному училищі поєднувала з медичною практикою. З 1974 до 1975 року працювала в Полтавському медичному стоматологічному інституті асистентом кафедри шкірних та венеричних хвороб. Із 1975 року працювала в Одеському національному медичному університеті, обіймаючи посади асистента, доцента,  професора. З 1978 до 1982 року завідувала кафедрою дерматології та венерології в Національному медичному університеті ім. Е. Мондлана і одночасно була директором служби Народної Республіки Мозамбік. Була Почесним громадянином Республіки Мозамбік (1982 рік, м. Мапуту).

У 1991 р. Л.М. Ковальова захистила докторську дисертацію на тему: «Соціально-епідеміологічна та соціально-психологічна характеристика, новий відбірковий тест діагностики, вдосконалення терапії заразних форм сифілісу у працівників морського транспорту» в Центральному шкірно-венерологічному інституті (Москва). З 2002 до серпня 2003 року завідувала кафедрою шкірних та венеричних хвороб Одеського медичного інституту.

Головним напрямом наукових досліджень професора Л.М. Ковальової було  вивчення епідеміології, етіопатогенезу, розроблення нових методів діагностики та лікування хвороб, що передаються статевим шляхом (ХПСШ), і хронічних дерматозів у Південному регіоні України.

Л.М. Ковальова була основоположником кількох напрямів розвитку Одеської дерматовенерологічної наукової школи, зокрема: ХПСШ у працівників моря; атопія шкіри, протозоонози; нові методи діагностики в дерматовенерології (холестеричні рідкі кристали, лазерна кореляційна спектроскопія).

Л.М. Ковальова — автор понад 400 наукових публікацій у вітчизняних та зарубіжних фахових виданнях, 18 авторських свідоцтв і патентів на винаходи; чотирьох монографій. Одночасно з науковою професорка проводила  значну лікувально-консультативну роботу.  Під керівництвом Л.М. Ковальової було захищено вісім кандидатських дисертацій, підготовлено понад 300 лікарів-інтернів, магістрів. Мала заслужений авторитет серед колег та студентської молоді, лікарів-інтернів та хворих.

Л.М. Ковальова продовжувала  кращі традиції української школи дерматовенерології. Її життя було невіддільним від медицини.

Від нас пішла блискуча лікарка, науковець, педагог, яка все своє життя присвятила дерматовенерології.

Світла пам’ять про Людмилу Миколаївну Ковальову назавжди збережеться в наших серцях!

Співробітники кафедри дерматології та венерології
Одеського національного медичного університету