Мацегора Ніна Анатоліївна: «Ми відновили роботу Одеського обласного наукового товариства фтизіопульмонологіїта постійно підтримуємо зв’язок із науковими школами України».

Мацегора Ніна Анатоліївна – д. мед. н., професор, завідувач кафедри фтизіопульмонології

Розкажіть коротко про історію кафедри: коли була заснована, які на той були передумови?

На початку ХХ століття захворюваність на туберкульоз у Херсонській губернії, до якої входили Одеса й Одеська область, становила 926 тисяч, а захворюваність на активні форми туберкульозу в Україні – 1009 на 100 тис. населення.

У 1921 році в Одесі на Слобідці була розгорнута перша в Україні обласна клінічна туберкульозна лікарня на 75 ліжок, на базі якої в 1922 році організували тубінститут ім. Р. Коха. Директором його став Дарій Львович Меєрсон. Інститут мав чотири рентген-діагностичні кабінети, клінічну лабораторію, фізіотерапевтичний та ЛФК-кабінети, інгаляторій, аерарій, великий експериментальний відділ.

Потрібні були підготовлені медичні кадри. І тому в 1922 році заснували кафедру туберкульозу в Одеському медичному інституті, яку очолив Дарій Львович Меєрсон. На базі відділень НДІ співробітники кафедри туберкульозу виконували науково-дослідні роботи.

Яка кафедра сьогодні? Які основні наукові напрями?

Сьогодні кафедра займається такими науковими напрямами, як проблема поширення резистентних штамів мікобактерій туберкульозу в Україні та світі; вивчення характеристики супутніх захворювань і їхньої ролі у формуванні хіміорезистентного туберкульозу легенів; хіміорезистентний туберкульоз у поєднанні з ВІЛ-інфекцією: патогенетичні та клінічні особливості, труднощі діагностики та лікування.

Ми вивчили патоморфологічні зміни з боку внутрішніх органів при ізольованому ХРТБ і ко-інфекції ХРТБ/ВІЛ/СНІД, порівняно з прижиттєво діагностованою патологією. Складена порівняльна оцінка прижиттєвих і посмертних змін внутрішніх органів у хворих ХРТБ і ХРТБ/ВІЛ. Проведено аналіз біохімічних показників у хворих ХРТБ і ХРТБ/ВІЛ, які перебували в термінальному стані. Вивчалися шляхи профілактики ХРТБ і ХРТБ/ВІЛ.

На підставі проведених досліджень розроблено нові комплексні методи підходу зі збору інформації при проведенні епідеміологічного дослідження хворих на хіміорезистентний туберкульоз, на основі чого визначена інформативна значимість різних ендогенних і середовищних факторів ризику розвитку дизрегуляторних станів і коморбідної патології і їх взаємозв’язок при хіміорезистентному туберкульозі.

Проаналізовано окремі значення епідеміологічних даних і сімейного анамнезу в оцінці спадкової схильності до дизрегуляторних станів і коморбідної патології при хіміорезистентному туберкульозі.

Уточнено клініко-лабораторні та функціональні особливості дизрегуляторних станів при хіміорезистентному туберкульозі та розроблені диференційовані схеми лікування обстежених хворих, згідно з отриманими епідеміологічними даними.

Крім того, розвивається пульмонологічний напрям, про який написано три кандидатські дисертації.

За 7 років видано 59 статей у наукових журналах, із них 12 – у зарубіжних виданнях і 1 – у SCOPUS,а також 4 методичні рекомендації.

Наша кафедра отримала 8 патентів на корисну модель і 6 патентів України.

6 впроваджень патентів у навчальний процес: 1 – на кафедрі клінічної фармакології, 1 – на кафедрі медичної біології, генетики та клінічної імунології та 2 – на кафедрі фтизіопульмонології.

Розкажіть про вашу команду: скільки людей працюють, які наукові ступені?

У штаті кафедри – 11 працівників, серед них один професор, шестеро кандидатів медичних наук, два асистенти, які запланували кандидатські дисертації і виконали їх на 95%, й один асистент-сумісник, який також бажає займатися науковою діяльністю. Найбільш активно працюють у моїй команді доценти Лекан А. Я., Смольська І. М., асистенти Омелян Л. П. та Капрош А. В.

Скільки на кафедрі студентів?

На кафедрі навчаються:

– всі студенти ОНМедУ 5 курсу, згідно з типовим планом і робочими програмами МОЗ України, 4 курсу стоматологічного факультету, 6 курсу педіатричного факультету;

– лікарі-інтерни за спеціальністю «фтизіатрія»;

– лікарі-інтерни суміжники (загальної практики та сімейної медицини, хірургії, внутрішніх хвороб тощо);

– лікарі-фтизіатри з ФПО;

– лікарі інших спеціальностей, які проходять ФПО.

Розкажіть про клінічну базу, на якій студенти практикують?

Клінічна база впродовж 6,5 року розміщувалася в 3 міському протитуберкульозному диспансері на Отамана Головатого, 30. З нинішнього року, у зв’язку з закриттям міського протитуберкульозного диспансеру, кафедра переїхала до протитуберкульозного санаторія «Аркадія», з керівництвом якого склала договір про клінічну базу.

У цьому санаторії лікуються хворі на активний туберкульоз у другій фазі (підтримуючій):

– 50 ліжок – ТБ органів дихання;

– 80 ліжок – ТБ органів сечовидільної системи;

– 80 ліжок – ТБ статевих органів;

– 50 ліжок – ТБ очей та інших локалізацій.

Ви очолюєте кафедру з 2013 року. Як вона змінилася за цей час?

Активізувалася наукова діяльність – дисертації, друковані роботи, конференції. Три кандидати медичних наук стали доцентами. На кафедру прийшли три нові молоді співробітники. Ми відновили роботу Одеського обласного наукового товариства фтизіопульмонології. Постійно підтримуємо зв’язок із науковими школами України.

Які плани кафедри на цей навчальний рік?

У 2020 році ми запланували нову тему науково-дослідницької роботи: «Ефективність застосування фізичних чинників у комплексному лікуванні хворих з обструктивним захворюванням легень та ішемічною хворобою серця».

Продовжуємо вивчати стан хворих у підтримуючій фазі лікування туберкульозу органів дихання і розробляємо шляхи поліпшення життя хворих.

Актуальним залишається напрям запобігання розвитку легенево-серцевої недостатності, від якої помирає більшість хворих на ТБ, відновне лікування коморбідних станів хворих, які страждають на ХРТБ/ВІЛ.