В Україні з 1 березня по 1 квітня триває Місячник боротьби із захворюванням на туберкульоз

Щорічно, згідно постанови ВООЗ, 24 березня відзначається Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз, тому завжди у березні проводиться й Всеукраїнський місячник боротьби з туберкульозом.

Місячник спрямований на підвищення рівня освіченості населення з питань профілактики ТБ, упродовж цього часу проводиться весь комплекс заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації з поширенням туберкульозу. Ця хвороба може розпочинатися під “масками” гострого респіраторного захворювання, грипу, загострення хронічного бронхіту, ХОЗЛ, пневмонії та ін..

Що треба знати про туберкульоз 

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу (бактерії комплексу Mycobacterium tuberculosis). Найчастіше ТБ вражає легені, але можливе також ураження інших органів і систем людини.

Головний шлях передачі туберкульозу (далі — ТБ) — повітряно-крапельний.

Інфікування відбувається під час кашлю, чхання, розмови з людиною, яка хворіє на туберкульоз із бактеріовиділенням. Ризик інфікування залежить від тривалості (більше 8 годин), інтенсивності контакту та від кількості бактерій, які вдихає здорова людина. Вірогідність розвинення хвороби після контакту з бактеріями у значній мірі залежить від стану імунної системи.

Захворіти на туберкульоз може кожен, незалежно від соціального статусу.

ДІАГНОСТИКА ТУБЕРКУЛЬОЗУ включає:

  1. Наступні скарги:
  • кашель більше 2-х тижнів.
  • задишка при незначному фізичному навантаженні;
  • біль у грудях, кровохаркання (10-15 %);
  • підвищення температури тіла (має значення навіть незначне – до 37,0–37,5°С, або до 38°–39° С);
  • підвищена втомлюваність та слабкість;
  • підвищена пітливість, особливо вночі;
  • зниження апетиту та зменшення ваги тіла з невизначених причин;
  1. Анамнез хвороби, життя.
  2. Лабораторну діагностику:
  • – загальний аналіз крові – прискорене ШОЕ, зміни в крові запального характеру;
  • – загальний аналіз сечі,
  • – аналіз мокротиння: мікроскопія, бактеріологія,  гістологія.
  1. Методи променевої діагностики: рентгено- та бронхографія, компьютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика (за показаннями).
  2. Туберкулінову пробу Манту, Квантифероновий тест, яки застосовуються для діагностики інфікованості на ТБ людини та/або наявності латентного ТБ.
  3. У людей з підозрою на легеневий туберкульоз, найчастіше застосовується метод ДНК-зондування та полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР). а за неможливості отримати такий вид біоматеріалу, як мокротиння. може використовуватись фібробронхоскопічне дослідження.

При вичерпанні можливостей вищезазначених методів діагностики застосовується хірургічна біопсія з вогнищ як легеневого, так і позалегеневого ураження, з отриманням матеріалу для подальшого мікробіологічного та морфологічного дослідження.

  1. Імунологична та серологічна діагностика.
  2. Генетичні дослідження.

          При наявності МБТ+, характерних для туберкульозу патологічних змін на рентгенограмі (томограмі), позитивному результаті тестування ПЛР, квантиферонового тесту дослідженого треба  направити на консультацію фтизіатра.

 Умови щодо вищого ризику розвитку туберкульозу включають:

  1. Контакт з хворим на туберкульоз.
  2. ВІЛ-інфекція, СНІД.
  3. Хронічні захворювання легень, шлунково-кишкового тракту, діабет, психічні, онкологічні або інші захворювання, що призводять до зниження імунітету.
  4. Імунодефіцитні стани.
  5. Прийом препаратів з імуносупресивною дією.
  6. Контакт із хворою на туберкульоз твариною, вживання продуктів від хворих на туберкульоз тварин.
  7. Виконання робіт із шкідливими і важкими умовами праці.
  8. Перебування в місцях позбавлення волі протягом останніх 2-х років.
  9. Особи без визначеного місця проживання.
  10. Мігранти та біженці, які прибули з регіонів з високою захворюваністю   на туберкульоз,, безробітні.
  11. Паління, зловживання алкоголем, вживання наркотичних засобів.
  12. Працівники протитуберкульозних та інших закладів охорони здоров’я, які мають часті контакти з хворими на туберкульоз, проводять відповідні дослідження та аналізи біоптатів (НДІ).

МИ МОЖЕМО ПОДОЛАТИ ТУБЕРКУЛЬОЗ !

 Це гасло — заклик до дій, який наголошує на трьох ключових принципах:

  • брати відповідальність— оперативно впроваджувати рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та посилювати національні стратегії;
  • інвестувати— забезпечити впровадження інновацій з метою покращення доступу до профілактики, лікування та догляду за людьми з ТБ;
  • реалізувати— поширювати ефективні заходи: раннє виявлення, профілактику та якісне лікування туберкульозу, особливо лікарсько-стійкої форми ТБ, залучаючи громади й громадянське суспільство та застосовуючи міжсекторний підхід.

Попри всі важки фактории сьогодення, національна система протидії ТБ в Україні змогла зберегти роботу ключових служб, забезпечити широке використання швидкої діагностики, продовжити профілактичні програми та підтримати пацієнтів із лікарсько-стійким туберкульозом.

Оновлені дані ВООЗ демонструють певний прогрес — зокрема у зниженні смертності та високому охопленні тестуванням, — але разом з тим фіксують і низку критичних проблем: недостатнє охоплення лікуванням, збереження високого тягаря MDR/RR-TB, а також невизначеність у демографічних розрахунках, яка суттєво впливає на оцінки поширеності хвороби.

Нове в профілактиці туберкульозу:

З 1 січня 2026 року в Україні набув чинності оновлений Календар профілактичних щеплень, згідно з яким вакцинацію БЦЖ новонародженим проводять протягом перших 24 годин після народження.

На кафедрі фтизіатрії та пульмонології 27 лютого 2026 р. було проведено засідання наукового товариства здобувачіів (НТЗ), присвячене саме місячнику боротьби з туберкульозом.

Провідна доповідь «Особливості діагностики та лікування лікарськостійкого туберкульозу (ЛС-ТБ) на сучасному етапі» була зроблена членкінею НТЗ, студенткою 5 курсу медичного факультету ОНМедУ.

Доповідь викликала активне обговорення існуючих проблем з туберкульозу у Світі, Україні та в Одеському регіоні. Здобувачами було ухвалено рішення про необхідність активізації просвітницької роботи з профілактики туберкульозу серед молоді, а також у сфері громадського здоров’я взагалі.

На кафедрі складено нові програми з діагностики та лікування туберкульозу:

  1. «Застосування методів візуалізації при діагностиці патології в пульмонологічній практиці: рентген, КТ, МРТ, УЗД – що обрати?» – у форматі БПЛ для лікарів загальної практики і сімейної медицини, терапевтів, пльмонологів, педіатрів, радіологів та усієї лікувальної мережі.
  2. «Туберкульоз у дітей та підліткв» – як елективний курс для здобувачів вищої медичної освіти 5 та 6 курсів навчання.

 Важлива рання діагностика, своєчасне лікування, системна санітарно-профілактична робота. ЗУПИНЕМО ТБ РАЗОМ.

 ТУБЕРКУЛЬОЗ – ЦЕ ВИЛІКОВНА ХВОРОБА.