Юрій Іванович БАЖОРА
З глибоким сумом і скорботою колектив Одеського національного медичного університету повідомляє про те, що відійшов у вічність видатний учений, педагог і організатор вищої медичної освіти, професор Юрій Іванович Бажора.
Усе професійне життя Юрія Івановича було нерозривно пов’язане з нашим університетом. У 1965 р. він вступив до Одеського медичного інституту (нині – Одеський національний медичний університет, ОНМедУ), де пройшов шлях від студента до професора, завідувача кафедри та проректора з науково-педагогічної роботи. Уже в студентські роки він зацікавився тоді ще новітнім розділом біології та медицини – клінічною імунологією.
Після закінчення з відзнакою Одеського медичного інституту у 1971 р. Юрій Іванович вступив до аспірантури і у 1974 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему «Вивчення антитілоутворюючої функції лімфоїдної тканини в умовах введення мікроелементів». З цього ж року він працював асистентом кафедри медичної біології, а в 1979 р. був обраний на посаду доцента. У 1988 р. захистив докторську дисертацію «Клініко-імунологічне обґрунтування кріохірургічного лікування хронічного тонзиліту», а в 1990 р. отримав вчене звання професора. У 1993 р. професора Бажору Ю. І. було обрано завідувачем кафедри медичної біології, генетики і паразитології.
Очоливши кафедру, Юрій Іванович багато зробив для розвитку клінічної імунології та медичної генетики в ОНМедУ. На кафедрі були створені курси з цих дисциплін для студентів медичного факультету, клінічних ординаторів та інтернів. Така організація навчального процесу забезпечила чітку інтеграцію фундаментальних теоретичних та клінічних дисциплін у межах однієї кафедри протягом усього періоду навчання, що дозволило кафедрі посісти одне з провідних місць у підготовці лікарів в університеті.
Важливим напрямом діяльності професора Бажори Ю. І. було вдосконалення науково-методичного забезпечення навчального процесу. Він був співавтором низки оригінальних навчально-методичних видань: «Атлас навчальних таблиць із медичної паразитології» (1987), «Збірник задач і вправ із біології» (1992), «Клінічні аспекти імунофармакології» (1991, 1993), «Спадкові захворювання та природжені вади розвитку в перинатологічній практиці» (1997), «Імунологічні проблеми паразитології» (2001), «Клінічна генетика» (2001), «Основи медичної паразитології» (2001), «Медична генетика» (2004, 2010), «Генетическая медицина» (2008), «Молекулярна епідеміологія» (2010), «Клінічна імунологія та алергологія» (2018) та багатьох інших. Особливе місце серед них посідає підручник «Медична біологія» (2004), який у 2007 році був відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки; згодом вийшло кілька його перевидань.
Професор Бажора Ю. І. був одним із перших в Україні, хто розпочав системну роботу з видання українських медичних словників, сприяючи впровадженню державної мови в медичній та науковій спільноті. У 1994 році було створено «Словник медичних термінів», що містив близько 6000 медичних термінів. За участю Юрія Івановича було підготовлено й навчально-методичні видання англійською мовою для іноземних студентів міжнародного факультету – підручники «Medical Biology» (2018, 2019), «Clinical Immunology and Allergology» (2014, 2017, 2020). Загалом він був автором і співавтором 7 підручників, 17 монографій, 39 навчальних посібників і близько 650 наукових праць.
Юрій Іванович мав видатні організаторські здібності. Він успішно працював на посадах декана підготовчого відділення, декана медичного факультету. З 1998 р. упродовж багатьох років обіймав посаду проректора з науково-педагогічної роботи, брав активну участь у реорганізації Одеського медичного інституту в медичний університет. Як активний провідник реформ вищої медичної освіти, член методичної ради при МОЗ України, він долучився до розроблення та впровадження кредитно-трансферної системи та сучасних навчальних технологій у медичних вишах України.
Як вчений, Юрій Іванович працював переважно в галузі молекулярної епідеміології та клінічної імунології. Разом із науковим колективом він розробив і впровадив у практичну медицину новітні молекулярно-генетичні та біофізичні методики, засновані на методі полімеразної ланцюгової реакції та лазерній кореляційній спектроскопії. Особливе місце в його наукових інтересах посідав туберкульоз – проблеми асоціації генотипу збудника й генотипу людини з особливостями перебігу захворювання, відповіді на антибактеріальну терапію, ризику розвитку ускладнень. Під його керівництвом було захищено 2 докторські та 18 кандидатських дисертацій.
В Україні високо цінували наукові здобутки професора Бажори Ю. І. Він був академіком Академії наук технологічної кібернетики (АНТК) України. Указом Президента України № 543/1473 АБ № 108877 від 14.05.2004 року йому було присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки України, а у 2007 році Указом Президента України № 1191/2007 від 10.12.2007 року – звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. Юрія Івановича неодноразово відзначали подяками, почесними грамотами, він був нагороджений знаками «Відмінник охорони здоров’я України» та «Відмінник освіти України».
Як видатний вчений, Юрій Іванович був добре відомий і за кордоном. Він був членом Всесвітнього товариства математичної біології, членом ради директорів Міжнародного біографічного центру в Кембриджі (Велика Британія). У 1997 р. його було нагороджено Золотою медаллю Польської Медичної Академії. За видатні наукові досягнення ім’я професора Бажори Ю. І. було включено до переліку 2000 найбільш видатних учених ХХ століття.
До останніх днів свого життя Юрій Іванович зберігав активну наукову й педагогічну позицію, постійно вдосконалював свої професійні компетентності. Він був членом редакційних колегій наукових журналів «Досягнення біології і медицини» та «Інтегративна антропологія», консультував молодих науковців, читав блискучі лекції, вмів зацікавити й надихнути аудиторію. Юрій Іванович завжди був готовий прийти на допомогу колегам, користувався глибокою повагою співробітників і щирою любов’ю студентів університету.
Світла пам’ять про Юрія Івановича Бажору – талановитого вченого, вимогливого й мудрого педагога, доброзичливого наставника та чуйного колегу – назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав щастя працювати й навчатися поруч із ним.
Прощання з Юрієм Івановичем відбудеться у п’ятницю 12.12.2025 об 11:00, Міська клінічна лікарня № 11