Кафедра нормальної та патологічної клінічної анатомії – одна з найстаріших. У 1900 році однією з перших прийняла студентів на навчання. Кафедра оснащена сучасним симуляційним обладнанням, без якого сьогодні не можна уявити підготовку кваліфікованого медперсоналу. Про інновації та плани на ювілейний 120-й рік ми поговорили із завідувачем кафедри, професором, доктором медичних наук Оленою Леонідівною Аппельханс.
Ви очолюєте одну з найстаріших кафедр ОНМедУ, ця кафедра, як і раніше, залишається головною для будь-якого першокурсника?
Так, кафедра нормальної і патологічної клінічної анатомії – одна з найстаріших в університеті, спершу називалася «анатомія людини». Першу лекцію з анатомії людини професор Батуєв прочитав 5 вересня 1900 року. У 2019 Вчена рада ОНМедУ вирішила об’єднати кафедри анатомії людини, патологічної анатомії та симуляційної медицини (де викладали предмет «Клінічна анатомія»). Так ми реалізували ідею комплексної освіти студентів і спадкоємної передачі знань від першого курсу до випуску з інтернатури.
Морфологія людини – базисний розділ медицини, знання якого є запорукою якісної підготовки лікарів усіх спеціальностей. Головне завдання викладача нормальної анатомії – створення мотивації студентам I курсу для вивчення будови тіла людини, надання можливості для практичного з’ясування топографії органів та анатомічних утворень. Водночас на заняттях із клінічної анатомії студенти II і III курсів зможуть скористатися цією інформацією для розуміння шляхів поширення патологічних процесів і обрання найзручніших оперативних доступів; вивчаючи патологічну анатомію, студент II курсу зможе виявити особливості структурних змін під час різних захворювань.
Але зазвичай усі перераховані дисципліни викладають на різних кафедрах.
Так, переважно так і відбувається. Підсумок – відсутність цілісного підходу до вивчення морфологічних дисциплін, що позначається на результатах складання тестового іспиту КРОК-1.
Наш досвід показав, що об’єднання кількох морфологічних дисциплін під одним дахом створює низку переваг: співробітники кафедри можуть викладати щонайменше 2 дисципліни (анатомія людини і клінічна анатомія, або клінічна анатомія і патологічна анатомія), з’являється можливість оптимального розподілу навчальних приміщень і обладнання; скорочується термін прийняття рішень у процесі організації навчального процесу; підвищується якість підготовки студентів, а також рівень професійної майстерності викладачів; розширюються можливості передачі й отримання педагогічного та клінічного досвіду серед викладачів.
Інша сторона об’єднання – великий штат, яким складно управляти.
Якщо ставитися до колективу формально, то, мабуть, складно. А якщо бачити в кожному колезі члена команди, то труднощів не виникає. Я прагну, щоб команда була згуртованою, дружною, взаємозамінною. Ми спілкуємося не лише через службову необхідність і в робочий час. За роки спільної роботи в нас склалася чудова традиція проведення виїзних засідань кафедри на свіжому повітрі, ми регулярно їздимо на екскурсії рідним містом й Україною. З величезним ентузіазмом у дуже творчій обстановці співробітники кафедри готуються до відкритих засідань Одеського відділення Наукового Товариства анатомів, гістологів, ембріологів, топографоанатомів України та Товариства патологів України. Спільна позаробоча діяльність дуже об’єднує колектив, надихає і сприяє якнайшвидшому втіленню амбітних задумів, а головне – дає відчуття єдності та підтримки завжди й в усьому.
Кафедра налічує понад 40 співробітників, багато лаборантів – наші студенти, майбутні лікарі.
Сьогоднішня ситуація в країні і в світі потребує нововведень у методиках викладання, застосування сучасного обладнання, використання технологій дистанційного навчання. Досвідченим фахівцям із великим стажем викладацької діяльності буває складно опанувати гаджети, інтернет-ресурси та інші можливості сучасного світу, але молоді колеги завжди приходять на допомогу. У нас же команда!
Розкажіть про технічне оснащення кафедри.
Для студентів доступне обладнання для віртуальної роботи з трупом, частинами тіла, окремими органами. Ми маємо у своєму розпорядженні повний комплект ендоскопічного обладнання для отримання першого досвіду хірургічних втручань.
Ми створили експериментальну операційну для відпрацювання практичних навичок із клінічної анатомії. Багато наших викладачів є спеціалістами в клініках: на кафедрі працюють патологоанатоми, хірурги, акушери-гінекологи, анестезіологи-реаніматологи, педіатри та багато інших! Тому студенти отримують не тільки «сухі» знання, а й розбирають на заняттях реальні клінічні ситуації.
Гордістю нашої кафедри є наявність двох науково-навчальних лабораторій для роботи з клінічним і експериментальним матеріалом. За багаторічну історію свого існування ці лабораторії стали реальною «кузнею кадрів»: більшість студентів, які пройшли тут своєрідну «школу морфолога», продовжують свій шлях у науці як на фундаментальних, так і на клінічних кафедрах нашого університету.
Ви працюєте в ОНМедУ багато років. Як змінився університет за ці роки?
Я працюю тут із 1995 року. Прийшла старшим лаборантом на кафедру гістології, цитології та ембріології, там же закінчила аспірантуру, захистила кандидатську дисертацію. Деякий час працювала на кафедрі патологічної анатомії, а з 2001 року моя навчальна, наукова, організаційна діяльність нерозривно пов’язана з кафедрою анатомії людини. Я щаслива, що працюю в Одеському університеті і маю можливість сприяти становленню об’єднаної кафедри, кафедри нормальної та патологічної клінічної анатомії. Це значний крок для прогресивного майбутнього університету.
Наш виш завжди перебував і перебуває в розвитку та пошуку. Ми пропонуємо нові підходи в навчанні студентів, в лікуванні пацієнтів, які є абсолютно унікальними для України. Я думаю, що все це завдяки тому, що багато років нашим університетом керував Валерій Миколайович Запорожан. Дуже прогресивна людина, яка бачить на кілька, не можу сказати, що десятиліть, але на кілька років уперед – це точно. Ми першими в усій Україні почали викладання англійською мовою, у нас у перших у країні з’явилися симуляційні класи й унікальне відділення, що займається репродуктивної медициною. Вперше в Україні була створена лабораторія для експериментальної клітинної терапії. І завдяки енергії Валерія Миколайовича почав активно розвиватися в Україні напрям «регенеративна медицина», що прийшов на зміну безконтрольному застосуванню стовбурових клітин.
Цього року Одеському національному медичному університету – 120. У Вас особисто які почуття викликає ця дата?
Коли я йду сходами морфологічного корпусу, мене щоразу охоплює почуття захоплення: Одеський національний медичний університет – потужний навчальний заклад, у якому працюють найкращі, найдосвідченіші фахівці як із фундаментальних медико-біологічних, гуманітарних дисциплін, так і з усіх клінічних спеціальностей. Тут навіть стіни допомагають відчути всю важливість обраного благородного шляху – навчання Медицини! Для студентів створено всі умови для власного розвитку, становлення, роботи: це і сучасні лабораторії, і симуляційні класи, і комп’ютерні зали, і операційні, і бібліотеки. Головне – бажання стати висококваліфікованим лікарем. Пишаюся дівчатами і хлопцями, які в дуже складний час вибирають цей шлях.
На 120-річчя було заплановано багато заходів, але карантин вніс свої корективи. Очні зустрічі наразі відклали. На кафедрі підготували подарунковий путівник нашими музеями – Історичним музеєм анатомії людини і Патологоанатомічним. До друку здано підручник із клінічної анатомії трьома мовами. Онлайн буде проведено урочисте засідання обласного осередку Наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів, топографоанатомів України та конференція Товариства патологів
Укр
Eng