Конституція Пилипа Орлика

5 квітня ми відзначаємо 315 років від часу, коли гетьман у вигнанні, перший лідер української політичної еміграції Пилип Орлик склав документ під назвою «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького…» в місті Бендери (тоді Османська імперія, нині це територія Республіки Молдова). Вона не була Конституцією у звичному розумінні. Це був своєрідний суспільний договір в якому відобразились прагнення влади та суспільства домовлятись між собою. Конституція Орлика декларувала виборність посади гетьмана, його межі впливу та визначала найвищим органом влади Раду війська запорізького. Головна ідея документу: «Україна по обидва боки Дніпра має бути на віки вічні вільної від чужого панування».

Текст Конституції було складено давньоукраїнською мовою та латиною. Хода конституційних ідей була логічним наслідком розвитку національного державотворення українців від княжих часів до найактуальніших сенсів Козацько-Гетьманської держави.

На кафедрі суспільних наук (завідувачка к.філол.н., доц. Ольга Сікорська) к.і.н., доц Тетяна Подкупко організувала дискусію про основні засади конституційного процесу часів Пилипа Орлика зі здобувачами Е111 та Е120 медичного факультету.

Конституційні процеси йдуть в контексті державотворення. Поки розвивається країна, модернізуються закони, звички, побут та культурне життя. Сучасний український конституціоналізм знаходиться у стадії формування і розвитку. Процес базується на напрацюваннях як сучасних вітчизняних державотворців і політичних діячів, так і науковців та політиків минулого. Розвиток, особливості вітчизняної конституційної думки другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. не втрачає своєї актуальності й донині.

Подкупко Тетяна Леонідівна
к. і. н., доцент  кафедри суспільних наук