15 травня 2019 р. на кафедрі філософії та біоетики ОНМедУ відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція «Людина як цілісність: філософський, психологічний, медичний та юридичний полілог».
Метою конференції було створення належних умов для перспективного міждисциплінарного полілогу з питань розвитку філософського, психологічного, медичного та юридичного знання як чинника формування цілісного підходу в дослідженні проблеми людини.
Організатори:
— Міністерство охорони здоров’я України;
— кафедра філософії та біоетики ОНМедУ;
— психологічна служба ОНМедУ;
— Міжнародна академія психосинергетики та aльфологiї (МАПА);
— Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова.
На конференції було представлено 62 доповіді. Участь у конференції взяли 74 дослідники (Україна, США).
Основні тематичні напрямки роботи конференції:
1. Антропологічний вимір сучасного знання.
2. Філософсько-методологічні та етичні проблеми сучасної медицини і психології.
3. Проблема цілого і цілісності у сферах філософії, науки, релігії та мистецтва.
4. Темпорально-історичні особливості людського існування і діяльності.
5. Антропологічне значення сучасної когнітивної науки.
6. Суспільні, психологічні та соматичні складові здоров’я.
7. Нормативні правила охорони здоров’я та їх юридичне обґрунтування.
8. Індивідуальне і типове в дослідженні психологічного та соціального здоров’я.
9. Проблема самореалізації сучасної людини.
10. Проблеми підготовки майбутніх фахівців у галузях освіти, мистецтва та охорони здоров’я.
Організаційний комітет:
Голова оргкомітету – Ханжи В. Б., доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії та біоетики Одеського національного медичного університету;
відповідальний секретар – Кривцова Н. В., кандидат психологічних наук, керівник психологічної служби Одеського національного медичного університету; засновник і директор Міжнародної академії психосинергетики та aльфологiї;
Богата Л. М., доктор філософських наук, професор, професор кафедри культурології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;
Вастьянов Р. С., доктор медичних наук, професор, в. о. проректора з науково-педагогічної роботи Одеського національного медичного університету, завідувач кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології Одеського національного медичного університету;
Голубович І. В., доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії та основ загальногуманітарного знання Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;
Доннікова І. А., доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії Національного університету «Одеська морська академія»;
Кіреєва З. О., доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної психології і психології розвитку особистості Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;
Ляшенко Д. М., кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та біоетики Одеського національного медичного університету;
Медянова О. В., кандидат психологічних наук, доцент кафедри філософії та біоетики Одеського національного медичного університету;
Терзі О. О., кандидат юридичних наук, доцент кафедри філософії та біоетики Одеського національного медичного університету.
Висновки:
1. Міждисциплінарне знання, що інтегрує в собі філософсько-методологічне, психологічне, медичне та юридичне тлумачення питань людського існування і розвитку, є фундаментальною підставою розуміння цілісності людини та людиномірних процесів.
2. Філософсько-методологічними засадами дослідження людини як цілісного складного об’єкту є постнекласична раціональність (яка, зокрема, виражається в таких концептах, як складність, міждисциплінарність і людиномірність), що створює умови толерантного співіснування різних парадигм у науковому просторі.
3. Можливість полілогу та консенсусу гуманітарного, природничо-наукового, соціально-нормативного знання та медицини базується на взаємопроникненні понятійного апарату та гуманітаризації наукового знання про людину та людиномірні системи.
Рекомендації:
1. Активізувати теоретичні та практичні розробки на підставі постнекласичної методології та забезпечити можливість постійного міждисциплінарного обміну науковим досвідом з іншими навчальними закладами, центрами, громадськими організаціями.
2. У контексті цілісності сучасного наукового знання всебічно дослідити призначення та межі методологічних підходів, їх співмірність і специфіку при дослідженні людини та складних людиномірних об’єктів.
3. Розробити і впровадити в систему вищої освіти України моделі цілісного підходу в дослідженні людини, які мають надати можливість інтегрального (метатеоретичного) охоплення філософських, психологічних, медичних, юридичних та інших аспектів людського буття.
Укр
Eng