Вшановуючи видатного вітчизняного українського вченого — заслуженого діяча науки і техніки, заслуженого винахідника України, доктора медичних наук професора Олексія Антоновича Шандру, ще раз звернімося до того яскравого і плідного шляху, який подолав цей учений-новатор, учений-педагог, учений-вихователь, чиї заслуги неодноразово і гідно були оцінені державою.
Наукове і громадське життя Олексія Антоновича тісно пов’язане з Одеським національним медичним університетом, його постійним креативним розвитком. Професор О. А. Шандра пройшов шлях від лідера наукового студентського гуртка, старшого лаборанта, асистента, доцента кафедри до професора, заслуженого діяча науки і техніки України, декана педіатричного факультету, проректора з наукової роботи ОНМедУ.
Послідовність у роботі, уміння концентруватися на головному і доводити почату справу до кінця при максимальній самовіддачі — це ті якості, які дозволили досягти видатних наукових результатів, успішно довести чимало вітчизняних пріоритетів як в експериментальній епілептології, так і в нейропатофізіології загалом. До них можна зарахувати внесок у вчення про детермінанту та патологічну систему, причому принципове авторство й інтелектуальний пріоритет належить щодо застосування принципу детермінанти до діяльності кори головного мозку. Створення і розвиток моделі фармакологічного кіндлінгу, а також розвиток загальних концепцій патогенезу, системний аналіз роботи мозку на прикладі цієї моделі дозволили деталізувати ключові механізми хронічної форми епілептизації мозку. Концепція антиепілептичної системи мозку нині є провідною в застосуванні неінвазивних стимуляційних впливів мозку з метою обмеження і пригнічення проявів найбільш тяжких, резистентних до дії фармакотерапії форм епілепсії. Вперше встановлена роль деяких нейропептидів як посередників протисудомної дії антиепілептичної системи. Сьогодні коло наукових інтересів ученого значно розширене, включає нейрофармакологічний аналіз роботи мозку, націлений на створення нових, нетрадиційних і багатообіцяючих методів лікування тяжких нейропатологічних синдромів.
Значним розділом роботи, з яким також пов’язані найважливіші досягнення творчого наукового шляху професора О. А. Шандри, є розвиток принципів біоетики, докорінна переробка лабораторних практикумів з курсу фізіології, що дозволило ефективно інтегрувати принципи викладання дисципліни в єдиний міжнародний медичний освітній простір.
Поза сумнівом, що такі якості, як уміння передбачати перебіг наукових подій, об’єктивно і своєчасно визначати можливості наукового пошуку, відповідально і критично оцінювати отримані результати, дозволяють бути на передових рубежах сучасної нейропатофізіології. У своїй роботі О. А. Шандра завжди дотримується класичних «вогнетривких» фактів та концепцій і ніколи не піддавався спокусі гонитви за деякими феєричними ідеями і модними течіями в науці. Проте сказаного було б недостатньо, якби не особиста безмежна чарівність, доброзичливість і чуйність, увага до проблем оточуючих, підтримка і розуміння Олексія Антоновича. Тому коло дослідників-однодумців і сьогодні включає передову творчу молодь, що виказують таку ж пристрасть до науки, як і Вчитель.
Професор О. А. Шандра — талановитий організатор науки, фундатор нейрофізіологічної школи, лектор, здатний захопити аудиторію живими прикладами, силою логічного розвитку іноді складного, але необхідного для майбутнього медика матеріалу. Не дарма першим всеосяжним і таким, що полюбився студентам, був і залишається підручник з фізіології англійською мовою, який вже витримав друге видання. А що може бути вищим за оцінку студентами і живого інтересу слухачів до предмету для викладача, який виховав не одне покоління лікарів? Олексій Антонович є автором 370 наукових праць, серед яких 18 монографій, підручників, посібників, понад 50 авторських свідоцтв і патентів на винахід.
О. А. Шандра — один з найвидатніших учнів фундатора і голови міжнародного товариства патофізілогів академіка Георгія Миколайовича Крижановського, є багаторічним запрошеним професором Венеціанського міжнародного університету за програмою епілепсії. Під його керівництвом захищено 6 докторських і 26 кандидатських дисертацій.
Талант ученого О. А. Шандри зростав на благодатному ґрунті Одеського медичного інституту, а сьогодні — Одеського національного медичного університету розкрився повною мірою. Слід зазначити, що йдеться про відданість традиціям, рідним стінам alma mater, оскільки професора О. А. Шандру на ранньому етапі його наукової творчості неодноразово запрошували як дослідника до відомих зарубіжних наукових центрів, зокрема, до знаменитого нейрохірурга професора Ханса Луєдерса в університет Клівленда (США), а також до нейрофізіологічної лабораторії професора Іштвана Зелені (фірма «Аста Медика», Франкфурт-на-Майні, Німеччина). Проте розпочаті в Одесі дослідження, які потребували завершення, пристрасть до розв’язання поставлених наукових завдань, бачення власного наукового напряму брали гору. Обов’язок і висока відповідальність перед молодим науковим колективом кафедри, перед alma mater, послідовність у повсякденній науковій і педагогічній роботі не дозволили прийняти поспішне, якщо не сказати модне на той час, рішення.
І сьогодні значною мірою теоретична медицина в Україні представлена роботами професора О. А. Шандри та його школи. Роботи останнього часу знаходять віддзеркалення в авторитетних публікаціях як самого ювіляра, так і його учнів, які нині знаходяться на передньому краї нейропатофізіології, продовжуючи і розвиваючи ідеї вчителя у відомих лабораторіях США і Італії, а також країн пострадянського простору. Наукові праці Олексія Антоновича, а саме його книги, монографії, видаються за кордоном, він є членом редакційних колегій авторитетних вітчизняних і зарубіжних наукових журналів.
Постійна робота, високі вимоги до себе знаходяться в сакральному єднанні з гаслами — заповітом фундаторів Одеського національного медичного університету, що вінчає фронтон головного корпусу: “Naturae et Veritati” і “Labori et Litteris” — «Природа і правда — правда в природі» і «Праця і освіта — свобода в освіті». Своєю працею і відповідальністю професор О. А. Шандра підтверджує відданість цим великим настановам.
Бажаємо, щоб черговий ювілей відкрив нові можливості подальшої наукової творчості, розвитку і втілення в життя наукових планів, сподівань і надій.
З пошаною,
від адміністрації ОНМедУ проф. Р. С. Вастьянов,
заслужений діяч науки і техніки України,
проф. Л. С. Годлевський,
заслужений лікар України, проф. А. В. Паненко,
колеги, учні.
Укр
Eng