День пам’яті жертв Голодомору в Україні щороку припадає на четверту суботу листопада, в 2025 році його відзначали 22 листопада. Цей день вшановується як день національної скорботи на честь пам’яті жертв Голодомору, коли мільйони українців загинули внаслідок штучного голоду, організованого радянською владою.
Основна мета цієї пам’ятної дати — нагадати суспільству про трагедію і підкреслити важливість збереження історичної пам’яті. Щороку у цей день українці беруть участь у хвилині мовчання о 16:00, а також запалюють свічки пам’яті, які символізують скорботу за загиблими та прагнення до миру і справедливості. Традиційно церемонії проводяться біля Меморіалу жертв Голодомору у Києві, а також у багатьох містах України та за її межами.
25 листопада 2026 року в рамках вшанування пам’яті українців, знищених під час штучного голоду 1930-х років 20 століття, в читальному залі бібліотеки ОНМедУ відбулася зустріч зі студентами першого курсу. Захід «Запали свічку пам’яті» було ініційовано культурно-просвітницьким відділом бібліотеки та науковим товариством здобувачів освіти університету.
Здобувачі віщої освіти жваво приймали участь в обговорюванні даної теми, після чого їм була представлена до перегляду книжкова виставка «Україна Пам’ятає – Світ Визнає» з фондів бібліотеки ОНМедУ. Книжкова експозиція охоплює видання, що висвітлюють різні аспекти Голодомору: від історичних досліджень до свідчень тих, хто пережив цю трагедію, а також літературні твори, які влучно передають глибину людської скорботи та опору. Ці книги не лише допомагають відновити історичну правду, але й дають змогу краще зрозуміти, як пережили ці події наші предки, як вплинуло це на суспільство, культуру і родини. На книжковій експозиції додатково були розміщені елементи, що стали символами тих страшних подій: 5 колосків – нагадування про сумнозвісний закон «про п’ять колосків», який став передвісником Голодомору; квітка незабудка – символ пам’яті про жертв Голодоморів; страшна знахідка з однієї з книг нашої бібліотеки – хлібна картка; і, звісно, розсипане зерно і чорний хліб – саме ті речі, позбавлення яких запустило механізм масового вбивства українських селян штучно спланованим голодом.
Сумна «Мелодія» Миколи Скорика супроводжувала перегляд цифрової фотовиставки «СТОРІНКАМИ ЧОРНИХ КНИГ…», що зібрала в собі світлини-підтвердження страшних нелюдських звірств радянського режиму по відношенню до мирних українців.
2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб.
Пам’ять про жертв Голодомору є частиною нашої національної гідності та боротьби за правду, і важливо, щоб вона залишалася живою у серцях кожного з нас.