26 КВІТНЯ — ДЕНЬ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

Щороку 26 квітня Україна та міжнародна спільнота згадують одну з найстрашніших техногенних катастроф — аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Ця дата об’єднує три важливі події: День Чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф.

В ніч на 26 квітня 1986 р. на 4-му енергоблоці ЧАЕС стався вибух, який спричинив масштабне вивільнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище: радіоактивним цезієм було забруднено ¾ території Європи.

Внаслідок аварії постраждали мільйони людей, було евакуйовано десятки населених пунктів, створено зону відчуження площею понад 2600 кв. км. Найбільшого забруднення зазнали територія України та Білорусі, а радіоактивна хвиля сягнула  більшості європейських країн.

Цей день указом Президії Верховної Ради Української  РСР  було офіційно оголошено Днем Чорнобиля. У цей день ми вшановуємо пам’ять загиблих, говоримо слова вдячності ліквідаторам аварії, які ціною свого життя зупинили подальше поширення катастрофи.

Для студентів-медиків історія Чорнобиля — це не лише розповідь про зруйновану станцію та евакуацію міст. Це також приклад масштабної радіаційної катастрофи, наслідки якої відгукуються роками. Лікарі того часу зіткнулися з викликами, до яких ніхто не був готовий: гострі променеві синдроми, тяжкі опіки, онкологічні захворювання, подекуди рідкісні й непередбачувані реакції організму на радіацію.
Особливо важливо усвідомлювати, що серед нас є люди, які знають про Чорнобиль не з книжок. Один із таких — к.мед.н., доцент кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та психотерапії Горячев Павло Іліодорович. Він є офіційно визнаним ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Це людина, яка пройшла через небезпечні та надскладні умови, щоб допомогти іншим, не шкодуючи себе. Його досвід і приклад — це справжня школа мужності й професіоналізму, втілення героїзму, який проявляється не лише на полі бою, а й у білому халаті.
Багато медичних працівників, зокрема військових лікарів і санітарів, працювали в зоні відчуження в надзвичайно складних умовах. Вони лікували постраждалих, брали на себе ризик, часто жертвуючи власним здоров’ям. Ці люди стали справжніми героями, хоча про них говорять не так часто, як про інженерів-ліквідаторів. Їхній внесок у порятунок людських життів — неоціненний.
Річниця ЧАЕС — це не просто дата. Це момент, коли ми згадуємо тих, хто рятував інших, і усвідомлюємо, що роль медицини в подібних кризах є величезною. Знаючи уроки минулого та маючи можливість вчитися в таких людей, ми зобов’язані не лише зберігати знання, а й дбайливо передавати пам’ять. Ми говоримо «дякуємо» всім, хто був там, хто ризикував і не відступив. Їхній подвиг — це не просто історія. Це наша з вами відповідальність — пам’ятати, поважати й продовжувати справу тих, хто колись уже врятував цей світ.
Катастрофи, подібні до Чорнобильської, завжди оголюють істину: медицина — це не лише наука, а й служіння. У моменти, коли руйнуються звичні системи й межі, саме лікарі залишаються поруч із людиною, діючи в умовах невизначеності та ризику. Підготовка до таких ситуацій вимагає не лише знань, а й сили духу, уміння приймати рішення в умовах стресу й, найголовніше, людяності. Саме в цьому полягає суть нашої професії, і саме до цього нас зобов’язує історія.

Під час вторгнення російських військ на територію нашої країни Чорнобильська АЕС була окупована, внаслідок чого виникла загроза нової техногенної катастрофи, і тільки завдяки героїзму українських енергетиків, охоронців, працівників ДСНС та воїнам ЗСУ вдалося уникнути нової біди.

А в ніч на 14 лютого 2025 р.  російська армія атакувала ударним дроном саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком. На ЧАЕС прогримів вибух, укриття отримало істотні руйнування, що є абсолютно неприпустимим: будь-яке  порушення цілісності захисного покриття може мати вкрай серйозні наслідки не тільки для України, а й для всієї Європи, для всього світу.

У цей скорботний весняний день необхідно замислитися всім — і політикам, і вченим, і всім людям: технічний прогрес дуже крихкий, а необдумані агресивні  вчинки злодіїв світу здатні зруйнувати природу і все життя на нашій, такій прекрасній Землі…