23 серпня відзначається День Державного Прапора України — одного з наших національних символів. Синьо-жовтий стяг, який поєднує синє небо і золоті поля пшениці, має щонайменше тисячолітню історію і сягає часів Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, періоду козацької держави. Поєднання синього і жовтого кольорів на національному прапорі спостерігається з середини XIX сторіччя.
У наш час свято Державного прапору відзначалося 24 липня, і тільки в столиці на муніципальному рівні. В цей день 1990 року синьо-жовтий стяг був піднятий над Київською міською адміністрацією.
23 серпня 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла український прапор у сесійну залу Верховної Ради. Зараз цей стяг зберігається у музеї Верховної Ради як реліквія. Наступного дня, 24 серпня, Україна проголосила свою незалежність. 4 вересня 1991 року прапор замайорів над Верховною Радою України, а вже 28 січня 1992 року його було офіційно затверджено офіційним прапором України.
На загальнодержавному рівні свято було встановлене Указом Президента України Леоніда Кучми №987/2004 від 23 серпня 2004 року «Про День Державного Прапору України». Цей указ був доповнений Указом Президента України Віктора Ющенка №602/2009, яким було утверджене підняття прапору України у День Державного Прапору та під час інших державних свят та загальнодержавних заходів.
З того часу наш прапор піднімають у всіх містах та селах і під час державних свят, і у дні скорботи.
Державний прапор перебував у найекстремальніших умовах — на вершині Евересту, на антарктичній станції «Академік Вернадський», літав на космічному кораблі, багато разів піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами. Де б він не був, він є символом гордості за нашу країну, символом її мужності та незламності!
І сьогодні він з нашими військовими на передовій, на бойових позиціях, на плечових шевронах бійців і на рюкзаках. Маленькі синьо-жовті прапорці можна побачити і у вікнах будинків, і в офісах, і у дитячих рученятах.
Прапор нашої держави гордо майорить над вільними і тільки звільненими містами і селами, а жителі окупованих територій з нетерпінням чекають, коли він знову підніметься у їх населених пунктах.
Сьогодні, підчас жорстокої кровопролитної війни, Державний Прапор України уособлює нашу надію і віру в Перемогу!