Валентин Соломонович Кофман – лікар-хірург не в першому поколінні.
У 1921 Кофман вступає до Одеського медичного інституту, а після закінчення його два роки служить лікарем кавалерійського полку. У 1937 він стає доцентом кафедри загальної хірургії.
Потім була підготовка і захист докторської дисертації, і в 1938 В. С. Кофман стає професором. Він багато працює, публікує наукові праці. Разом з батьком фтізіоортопедом створює «Будинок покаліченої дитини», де перебували діти, які стали інвалідами після перенесеного кісткового туберкульозу.
У 1939 Кофмана призвали до армії. Під час «визволення» Західної України він командував медичної ротою, потім – медико-санітарним батальйоном. На війні з Фінляндією був старшим хірургом стрілецького корпусу. Як і Пирогов у період першої Севастопольської оборони, хірург Кофман оперував під вогнем, зберігаючи професійну хоолоднокровність.
У жовтні 1941-го в осадженій Одесі були випущені підготовлені Валентином Соломоновичем методичні рекомендації полковим лікарям: «Зауваження по організації і техніці первинної обробки ран в військових районах». Ця невелика – 44 сторінки – книжечка стала першою медичною «методичкою» в історії Вітчизняної війни! А під час оборони Севастополя професор Кофман склав збірник наукових праць, що належали перу 29 медиків. Рукопис був передан на Велику землю і опублікований Головним санітарним управлінням Радянської Армії в 1943 – вже після загибелі більшості авторів, в тому числі і упорядника. Важко переоцінити значення методики поточного виконання хірургічних операцій у фронтових умовах, розробленої доктором Кофманом. Суть її в тому, що хірурги діяли відразу на декількох операційних столах: складну роботу виконували досвідчені фахівці, а на завершальному етапі до справи підключалися молоді, які не мають достатньої підготовки. Тисячі поранених були врятовані завдяки майстерній роботі професора Кофмана і його послідовників. Серед врятованих був і важко поранений начальник штабу Приморської армії, двічі герой Радянського Союзу маршал Крилов. Валентин Соломонович видалив осколок розміром із сірникову коробку, який пробив лопатку, увійшовши у грудну клітку і трохи не дійшов до серця. Медики дивувалися як силі духу Крилова, так і майстерності Кофмана.
Валентин Кофман, згідно з наказом командування, підлягав евакуації разом з іншими командирами високих рангів. Замість війської субординації він віддав перевагу високому боргу Гіппократова братства і, порушивши наказ, посадив на своє місце у літаку медсестру Кононову з новонародженим немовлям Це врятувало хлопчикові життя, і після війни він із матір’ю повернувся до Севастополя.
Кофман залишився зі своїми пацієнтами і був розстріляний фашистами 3 липня 1942 у Севастополі разом із начальником медичної служби морської бази, війсковим лікарем 1-го рангу Зеліковим та начальником 41-го госпіталю, війсковим лікарем 1-го рангу Злотниковим. Всі ці лікарі (євреї) залишилися зі своїми пацієнтами на загибель.
Валентин Кофман є великим випускником нашого ВУЗу, не тільки за свої професійні якості, а й за людські. Він – справжній Герой для багатьох пацієнтів, яким він врятував життя ціною свого.
Укр
Eng
