Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України загострилося питання захисту ментального здоров’я. За оцінками експертів, 40–50 % населення вже звернулись за фаховою допомогою, — і ця цифра буде тільки зростати. Як вважає експерт штаб-квартири Всесвітньої організації охорони здоров’я у Женеві, співголова Референтної групи з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Фамі Ханна, ризик захворіти внаслідок війни на такі психічні розлади, як депресія та посттравматичний стресовий розлад, мають понад 13 млн українців. У певних групах населення кількість таких людей становитиме: військові й ветерани – 1,8 млн, люди старшого віку – 7 млн, діти та підлітки – близько 4 млн. Прогнозована потреба в допомозі з питань психічного здоров’я на первинній ланці медицини – 27 млн звернень.
Також ВООЗ прогнозує, що до 2025 р. кожен другий українець може зіткнутися з проблемами ментального здоров’я. Близько 3–4 млн людей потребуватимуть медикаментозного лікування. Після війни щонайменше кожна п’ята людина матиме негативні наслідки для психічного здоров’я. На думку деяких фахівців, для психологічної реабілітації українців після війни знадобиться до 20 років.
Україна зіткнулася з феноменом колективної травми. Це психічна травма, яку отримало покоління аж до цілого суспільства унаслідок війни. Колективна травма не обмежена в просторі, розтягнута в часі й охоплює прямих і непрямих учасників подій травматизації, об’єднаних єдиною територією, культурою та ментальністю. Низка досліджень колективної травми свідчить про її велике значення не лише для покоління, яке пережило цю травму, але й для наступних поколінь.
Такі фактори, як участь у бойових діях, перебування в прифронтовій зоні з постійними ракетними та артилерійськими обстрілами, бомбовими ударами, окупація, переміщення в інші регіони або країни й пов’язані з цим втрата роботи й звичного, комфортного середовища, побутові негаразди, фінансові труднощі, соціальна ізоляція, невпевненість у майбутньому і тривога за рідних та близьких значно підвищують уразливість українців до психосоціального стресу, сприяють поширенню психічних розладів. Психічні розлади позначаються на фізичному здоров’ї людини, часто супроводжуються різними залежностями (алкоголізм, наркоманія), ускладнюють соціальну адаптацію та інтеграцію, позначаються на працездатності людини. Це створює серйозні виклики як для держави, так і для суспільства.
Тому підтримка психічного здоров’я людини стала одним з пріоритетних завдань державної політики. У червні 2022 р. перша леді України Олена Зеленська ініціювала Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Мета програми досить амбітна для країни, що перебуває в стані масштабної війни – створити власну, українську модель системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка втілить найкращі світові й вітчизняні практики. Серед завдань – побудувати ефективну систему якісних і доступних послуг із психічного здоров’я, щоб ними міг скористатися кожен, хто їх потребує.
З перших днів впровадження Національної програми психічного здоров’я фахівці кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та психотерапії ОНМедУ на клінічній базі створили Центр первинної медико-психологічної та спеціалізованої психіатричної допомоги комбатантам, ВПО та українцям, що зазнали насильства та катування на тимчасово окупованих територіях. Ми стали командою «Ти як?», до якої долучилися наші колеги, інтерни та студенти. Сьогодні загальновідомим інструментом програми «Ти як?» в Україні є «Аптечка психологічної самодопомоги». Але головним пріоритетом реалізації Національної програми психічного здоров’я для колективу кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та психотерапії є підготовка високопрофесійних спеціалістів галузі охорони здоров’я, здатних вирішувати питання підтримки ментального здоров’я нації.
Є. В. Опря, д. мед. наук, проф., зав. кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та психотерапії ОНМедУ
Укр
Eng