Букоємський Франц Вікторович

Франц Вікторович Букоємський (1860 -) завідував кафедрою акушерства і гінекології № 2 з 1920 по 1922 рр. Закінчив з відзнакою медичний факультет Київського університету в 1886р. У 1886-1893рр. працював заводським лікарем в с. Таганка Київської губернії. З 1893 по 1895 рр. – лікар екстерн Гаванського пологового притулку в Петербурзі, яким завідував В. Н. Массаєн. У 1896-1897 рр. понадштатний ординатор гінекологічного відділення Александровской лікарні в Києві. З 1897р. – завідувач акушерсько-гінекологічного амбуланса Одеської міської лікарні і за сумісництвом (1898-1899 рр.) виконував обов’язки лікаря в Павлівському пологовому притулку. У 1904р. – ординатор акушерсько-гінекологічної клініки Новоросійського університету. У 1905р. обраний приват-доцентом по кафедрі акушерства і жіночих хвороб, в 1913р.- професором Вищих жіночих медичних курсів. З 1920р. – професор, завідуючий кафедрою акушерства і гінекології № 2 Одеської державної медичної академії.

У 1895р. захистив дисертацію на вчений ступінь доктора медицини на тему «До питання про акушерську анестезію вдихання ефіру і хлороформу».

Автор більше 20 наукових робіт, присвячених різним питанням діагностики, оперативного і консервативного лікування гінекологічних захворювань.

Цомакіон Георгій Федорович

Георгій Федорович Цомакіон (1884-1939). Завідував кафедрою акушерства і гінекології в 1930-1939 рр. Закінчив з відзнакою медичний факультет Новоросійського університету в 1910 р. У 1905 р. брав участь в студентському революційному русі, за що був виключений з університету, але в 1906 р. після амністії прийнятий знову. З 1911 по 1913 рр. – ординатор акушерсько-гінекологічної клініки Новоросійського університету, під керівництвом професора В. Н. Орлова. З 1913 по 1914 рр. понадштатний лаборант і асистент кафедри акушерства і гінекології Харківського університету. У 1914 р. повернувся  в Одесу на посаду понадштатного ординатора Новоросійського університету. Під час 1-ої світової війни в 1914-1917 рр. служив лікарем штабу ХІ армії. З 1918 по 1921 рр. – асистент кафедри акушерства і гінекології Одеського медичного інституту. У 1921 -1930 рр. завідував кафедрою акушерства і гінекології Дніпропетровського медичного інституту.

У 1925 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини за темою: «Тубооваріальні кісти».

З 1933 р. – голова секції акушерів і гінекологів єдиного медичного товариства в Одесі.

Живатов Григорій Костянтинович

Григорій Костянтинович Живатов (1891-1952) завідував кафедрою акушерства і гінекології педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів в 1936-1948 рр. Закінчив медичний факультет Новоросійського університету в Одесі в 1915 р. З 1915 р. служив в армії молодшим ординатором госпіталю. У 1918-1920 рр. – ординатор акушерсько-гінекологічної клініки в Одесі. З 1920 по 1922 рр. служив в Червоній Армії.

У акушерсько-гінекологічній клініці Одеського медичного інституту працював з 1924 р. – асистентом, приват-доцентом з 1927 рр., доцентом з 1931 р. і з 1932 р. – завідувачем кафедрою. У 1928-1929 рр. був деканом лікувального факультету.

У 1929 р. захистив докторську дисертацію на тему «Грязелікування жіночих хвороб».

Автор 57 наукових робіт, присвячених в основному консервативному лікуванню різних гінекологічних захворювань, зокрема використанню грязелікування, фізичних вправ, а також вдосконаленню методів їх оперативного лікування.

В період тимчасової окупації Одеси в 1941-1944 рр. завідував акушерсько-гінекологічною клінікою і один рік був деканом медичного факультету. Зберіг від розграбування окупантами майно акушерсько-гінекологічних клінік міста. Після звільнення Одеси брав діяльну участь у відновленні медичного інституту, працював заступником ректора інституту і деканом лікувального факультету.

Агаронов Ашот Мойсейович

Ашот Мойсейович Агаронов (1895-1962) завідував кафедрою акушерства і гінекології лікувального факультету в 1945-1954 рр. закінчив медичний факультет Київського університету в 1919 р. З 1919 по 1921 рр. – понадштатний ординатор акушерсько-гінекологічного відділення Тбіліської міської лікарні, а потім до 1925 р. – гінеколог амбулаторій Тбілісі. З 1925 по 1929 рр. – понадштатний асистент кафедри акушерства і гінекології медичного факультету Тбіліського університету у професора Г.Г. Гамбарова. В 1929 р. обраний старшим асистентом кафедри акушерства і гінекології медичного факультету Єреванського університету.

У 1933 р. присвоєно вчене звання доцента. У 1935 р. постановою ВАК СРСР і наказом Народного комісаріату охорони здоров’я РРФСР затверджений професором – завідувачем кафедрою акушерства і гінекології Башкирського медичного інституту, де працював до 1945 р.  В 1940 р. захистив дисертацію на вчений ступінь доктора медичних наук на тему: «Вплив тимуса і кори надниркових залоз на розвиток матки».

З 1954 р. – завідувач кафедрою акушерства і гінекології Єреванського медичного інституту.

Автор 68 наукових робіт, в т.ч. монографії «Оперативне акушерство» і довідника «Рецепти в акушерстві і гінекології», що витримало два видання (1935, 1940). Наукові праці в основному присвячені питанням рентгендіагностики в акушерстві і гінекології, дослідженням в області ендокринології. Ряд робіт відноситься до розпізнавання і лікування злоякісних пухлин, застосуванню вітаміну К в акушерстві.

Заслужений діяч науки Башкирською АРСР. Заслужений діяч науки Вірменської РСР.

Загинув в авіаційній катастрофі, повертаючись з міжнародного конгресу акушерів-гінекологів у Бразилії.

Нудольська Ольга Євгенівна

Ольга Євгенівна Нудольська (1900-1981) завідувала кафедрою акушерства і гінекології педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів в 1952-1953 рр. Закінчила 2-й Московський медичний інститут в 1925 р. В 1925-128 рр. працювала дільничним лікарем в Московській області. З 1928 по 1930 рр. – дільничний гінеколог в Красноводську Туркменської РСР. У 1930-1947 рр. працювала в акушерсько-гінекологічній клініці 2-го Московського медінституту: ординатором (1930-1933 рр.), аспірантом (1933-1936 рр.), асистентом (1936-1944 рр.) і доцентом (1944-1947 рр.) В 1946-1951 рр. завідувала онкологічним відділенням Інституту акушерства і гінекології Міністерства охорони здоров’я СРСР. У 1952  р. (до переїзду в Одесу) працювала старшим науковим співробітником оргметодкабінету Мінохоронздоров’я РРФСР. У 1953 р. переїхала в Москву і працювала в Інституті акушерства і гінекології Мінохоронздоров’я СРСР.

У 1935 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Мітогенетичне випромінювання і його значення в ранній діагностиці раку матки». У 1949 р. затверджена у вченому званні професора по кафедрі акушерства і гінекології.

Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медалями «За оборону Москви», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»., «Пам’яті 800-річчя Москви».

Верхацький Микола Поліевктович

Микола Поліевктович Верхацький (1899-1986) завідував кафедрою акушерства і гінекології педіатричного факультетів в 1953-1958 рр. В 1916 р. закінчив Харківський медичний інститут. Після закінчення інституту по 1930 р. – на практичній роботі. З 1930 р. – аспірант Харківського медичного інституту за фахом акушерство і гінекологія. У 1933-1938 рр. працював асистентом кафедри акушерства і гінекології Харківського медінституту. З 1938 по 1939 рр. – завідувач кафедрою Вінницького медінституту, з 1939 по 1944 рр. – Дагестанського медінституту (Махачкала), потім в 1944-1946 рр. знову у Вінницькому медінституті. У 1946-1948 рр. працював у Львівському медінституті, в 1948-1949 рр. – в Сталінському (нині Донецькому) медінституті, з 1950 по 1953 рр. – в Сталінському медінституті. У 1946-1948 рр. – заступник директора Львівського інституту охорони материнства і дитинства.

У 1940 р. присвоєний вчений ступінь доктора медичних наук після захисту дисертації на тему: «Аутопластична пересадка ендометрія». У тому ж  році затверджений у вченому званні професора по кафедрі акушерства і гінекології.

Автор близько 60 наукових робіт, в т.ч. 2 монографій, присвячених питанням ауто- і гомотрансплантації ендометрія, застосування препаратів плаценти і пуповини в акушерсько-гінекологічній практиці.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

Куколев Яков Васильович

Яків Васильович Куколев (1900-1973) завідував кафедрою акушерства і гінекології педіатричного і стоматологічного факультетів в 1959-1971 рр. Закінчив медичний факультет Саратовського університету в 1924 р. В 1924-1928 рр. працював завідувачем медичною дільницею в Саратовській області. З 1928 по 1930 рр. – аспірант Центрального науково-дослідного інституту охорони материнства і дитинства в Москві. З 1931 по 1933 рр. – асистент Свердловського інституту охорони материнства і дитинства, а з 1933 по 1935 рр. – Пермського медичного інституту. У 1935-1937 рр. був асистентом 1-го Ленінградського медичного інституту і співробітником Центрального науково-дослідного інституту акушерства і гінекології, в 1937-1943 рр. – асистент, доцент Військово-медичної академії в Ленінграді. З 1943 по 1945 рр. – головний гінеколог ППО Південно-західного фронту. У 1945-1948 рр. завідував акушерською клінікою і працював науковим керівником жіночого відділу наукового інституту Охматдиту у Львові. У 1948-1951 рр. завідував кафедрою акушерства і гінекології Львівського медичного інституту, а з 1951 по 1959 рр. – Дніпропетровського медичного інституту.

У 1937 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук на тему: «Лікування тріщин сосків кварцевою лампою», матеріали якої лягли в основу однойменної монографії. У 1946 р. захистив докторську дисертацію «Збудливість тканин в жіночому організмі у зв’язку зі змінами в статевому апараті». У 1949 р. затверджений у вченому  званні професора по кафедрі акушерства і гінекології.

Автор більше 70 наукових робіт, в т.ч. 2 монографій, Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.».

Біжан Ульян Йосипович

Ульян Йосипович Біжан (1933-1984) завідував кафедрою акушерства і гінекології педіатричного і стоматологічного факультетів з 1972 по 1983 рр. Закінчив Башкирський медичний інститут в 1958 р. В 1958-1961 рр. – лікар «швидкої допомоги», лікар акушер-гінеколог лікарні № 11 в Уфі. З 1961 по 1970 рр. – аспірант, а потім асистент кафедри акушерства і гінекології Новосибірського медичного інституту. У 1970-1972 р. – завідувач лабораторією адаптації системи «матір-плід» Сибірської філії АМН СРСР.

У 1965 р. присвоєний вчений ступінь кандидата медичних наук після захисту дисертації на тему: «До вивчення згортаючої і протизгортаючої систем крові матері і плоду».  У 1970 р. захистив докторську дисертацію на тему «Роль згортаючої і протизгортаючої систем крові матері і плоду в патогенезі внутрішньоутробної асфіксії геморагічних ускладнень у плоду». В 1975 р. затверджений у вченому званні професора по кафедрі акушерства і гінекології.

Автор 72 наукових робіт, у тому числі монографії «Інтерферон матері і плоду».

В 1920 році було організовано кафедру акушерства і гінекології № 2. Завідувачем кафедри протягом двох років її існування був професор Франц Вікторович Букоємський (1860). Роботу кафедри, вже як кафедри акушерства і гінекології педіатричного і стоматологічного факультетів, було відновлено в 1932 році. Її діяльністю у 1932-1936 рр. керував професор Г.Ф. Цомакіон (1884-1939), у 1936-1947 рр. – професор Г.К. Живатов. Напрямки наукової і практичної діяльності колективу клініки в ці роки були пов′язані з питаннями невиношування вагітності, безплідності, знеболювання пологів, методів хірургічного лікування пухлин жіночих статевих органів, застосування курортних лікувальних факторів при запальних процесах, порушення функції яєчників.

З 1948 по 1950 рр. кафедру було об′єднано з кафедрою акушерства і гінекології лікувального факультету під керівництвом професора А.М. Агаронова. Як кафедра акушерства і гінекології педіатричного факультету вона продовжила свою діяльність з 1952 року. В 1952-1953 рр. колектив клініки очолювала професор Ольга Євгенівна Нудольська, а з 1953 по 1957 рр. – професор Микола Полієвктович Верхацький (1899-1986). В ці роки широко досліджувались проблеми раку жіночих статевих органів, консервативного лікування запальних придатків матки, знеболювання пологів, регуляції пологової діяльності, гестозів вагітних.

З 1959 по 1971 рр., коли кафедрою керував Яків Васильович Куколєв, наукові і практичні проблеми діяльності колективу були пов′язані з оперативним лікуванням безплідності, застосуванням синтетичних тканин при пластичних гінекологічних операціях, вивченням туберкульозу жіночих статевих органів.

В 1971-1972 рр. кафедру очолив доцент П.С. Бернадський, під керівництвом якого колективом кафедри успішно розроблялись проблеми застосування фізичних, курортних факторів у лікуванні захворювань жіночих статевих органів. Цю проблему вивчав і професор Улян Йосипович Біжан (1933-1984), який керував кафедрою з 1972 по 1983 рр. Кафедра почала розробляти проблеми взаємовідносин матері і плода, вивчати питання несумісності крові матері і плода, протеолітичні реакції під час вагітності і пологів, що в цілому започаткувало проблему надійності системи мати-плацента-плід.

У 1978 році при кафедрі акушерства і гінекології педіатричного і стоматологічного факультетів було створено курс удосконалення лікарів, який очолив доцент Микола Георгійович Стоянов – талановитий педагог і клініцист. На цей час на кафедрі розроблялися питання оперативної гінекології і методики виконання пластичних реконструктивних операцій.

Зелінський Олександр Олексійович