В.о. завідувача кафедри загальної і клінічної епідеміології, доктор медичних наук, доцент.

Після закінчення Одеського державного медичного університету навчалась у магістратурі і успішно захистила магістерську роботу за темою «Корекція змін імунного статусу у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».

Після навчання у магістратурі на кафедрі госпітальної терапії протягом 10 років працювала асистентом кафедри гігієни та медичної екології, за час роботи на якій написала та успішно захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «Епідеміологія» за темою «Роль водного фактору у розповсюдженні вірусу гепатиту А у м. Одесі».

У 2011 р. у зв’язку зі створенням кафедри загальної і клінічної епідеміології та біобезпеки у Одеському національному медичному університеті обрана на посаду доцента кафедри та працювала завучем протягом останніх 10 років. У 2021 р. успішно захистила докторську дисертацію за спеціальністю «Епідеміологія» за темою: «Епідемічний процес інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі у регіоні Північно-західного Причорномор’я та шляхи оптимізації епідеміологічного нагляду». Є автором 80 наукових праць, у тому числі 8 монографій: «Дифтерія у дорослих» (2009), «Діяльність Д.К. Заболотного у Одесі» (2012), «Гострі кишкові інфекції з діарейним синдромом» (2019) і т.д.

З червня 2021 р. очолює кафедру загальної і клінічної епідеміології та біобезпеки.