Вчення про очні хвороби створювалося протягом всієї історії людства. Так само йшов пошук і розвиток технічних та технологічних засобів надання спеціалізованої допомоги для корекції вродженої і набутої офтальмологічної патології.

В Україні існує 3 офтальмологічні школи: київська, харківська і одеська. Одеська офтальмологічна школа наймолодша, але вона справила величезний вплив на розвиток офтальмології та має світову популярність і славу.

У 2017 р. минуло 114 років з дня заснування кафедри офтальмології Одеського національного медичного університету: 25 вересня 1903 р. в Одесі на медичному факультеті Новоросійського університету перший завідувач кафедрою Сергій Селіванович Головін прочитав вступну лекцію з офтальмології «Про сліпоту в Росії». С.С. Головін був відомим вченим, який залишив глибокий слід в вітчизняній та світовій офтальмології своїми роботами «Пухлини зорового нерва та їх оперативне лікування» (1904), «Про сліпоту в Росії» (1910), «Клінічна офтальмологія» (1923).

Видатний офтальмолог початку ХХ століття проф. Головін С.С., вихованець московської школи офтальмологів, його учні (академік Філатов В.П., проф. Кальфа С.Ф.) і (послідовники акад. Пучківська Н.А., проф., Черкасов І.С. проф. Венгер Г.Ю., проф. Логай І.М., проф. Пасєчнікова Н.В. та ін.) розвивали офтальмологічну науку в Одесі і підняли її до світового рівня.

Першими ординаторами в клініці були В.П. Філатов, С.В. Левицький, К.А. Юдін, що стали згодом відомими офтальмологами.

У 1908 р. Володимир Петрович Філатов захистив докторську дисертацію на тему «Вчення про клітинні отрути в офтальмології» і отримав приват-доцентський курс. У 1911 р., після переїзду професора С.С. Головіна до Москви, Володимир Петрович був обраний завідуючим кафедрою і клінікою очних хвороб.

З 1905 р. і по теперішній час кафедра розташовується в будівлі, побудованій за проектом архітектора А.О. Бернардацці, на вул. Ольгіївській. Сьогодні будівля вважається пам’ятником архітектури.

У міру зростання числа студентів і збільшення об’єму наукових робіт кількість ліжок в очній клініці на вул. Ольгіївській була доведена від 20 до 60. Клініка служила базою не тільки для навчання студентів, але і для розробки ряду наукових проблем. За ініціативою В.П. Філатова на базі клініки очних хвороб з 1927 по 1931 рр. працювала секція офтальмології науково-дослідної кафедри експериментальної медицини. У 1933 р. на базі очної клініки був організований опорний пункт Київського інституту експериментальної біології і патології, очолюваного акад. О.О. Богомольцем.

Наукові дослідження В.П. Філатова і керованого ним колективу кафедри і клініки очних хвороб проводилися з найбільш актуальних питань офтальмології. Характерна особливість всіх наукових робіт – їх практична спрямованість і велика наукова значущість.

В.П. Філатовим був запропонований і розроблений новий метод пластичних операцій за допомогою «круглого стебла». Цей метод, завдяки високій ефективності, був визнаний кращим зі всіх відомих методів пластики і зараз застосовується не тільки в офтальмології, але і в інших розділах медицини для заміщення дефектів обличчя, шкіри будь-яких ділянок тіла, відновлення трахеї, стравоходу та ін.

Одним з найважливіших досягнень В.П. Філатова є розробка проблеми пересадки рогової оболонки. Їм була детально розроблена техніка операції  пересадки рогівки, розроблені оригінальні інструменти для її здійснення, а саме – трепан ФМ-1, який запобігає пошкодженню кришталика і склоподібного тіла, запропонована методика фіксації трансплантата стрічкою кон’юнктиви, а також всебічно вивчені питання по використанню для цієї операції рогівки трупних очей. Завдяки роботам В.П. Філатова пересадка рогівки стала доступною будь-якому офтальмологу, який оперує і дозволила повернути зір тисячам хворих, сліпим від більм.

Третє крупне відкриття, яке належить В.П. Філатову — тканинна терапія, яка в даний час широко застосовується і в нашій країні, і за кордоном.

В.П. Філатов привніс також багато нового у вивчення проблеми глаукоми (метод еластотонометрії, нові антиглаукоматозні операції), трахоми (метод повторного витискування фолікулів, лікування ксерофтальма), захворювань орбіти (екстраорбітальна орбітосинуальна екзентерація). Спільно з А.А. Баккалом запропонований новий спосіб обробки рук хірурга. За ініціативою В.П. Філатова вперше були організовані станція швидкої очної допомоги (1932) і глаукомний диспансер (1933), які зіграли велику роль в боротьбі із сліпотою і інвалідністю. На кафедрі також успішно вивчалися питання рефракції, фізіологічної оптики, бінокулярного зору і косоокості.

У клініці і на кафедрі працювали С.В. Левицький, К.А. Юдін, В.К. Вербіцький, К.И. Цикуленко, Е.М. Фішер, Я.И. Пржібильська, А.І. Кобозев, І.І. Казас, Б.С. Бродський, М.Б. Вургафт, С.Л. Вельтер, Ф.М. Костенко, В.В. Скородінська, С.Б. Розовська, І.Г. Ершкович і інші відомі офтальмологи.

Наукові дослідження по вивченню проблеми пересадки рогівки і тканинної терапії принесли В.П. Філатову широку відомість та послужили основою для створення в 1936 р. Українського інституту експериментальної офтальмології, якому пізніше було привласнено ім’я видатного ученого.

Після смерті В.П. Філатова кафедрою очних хвороб Одеського медичного інституту з 1956 по 1970 рр. завідував відомий вчений-офтальмолог професор Кальфа Семен Федорович, ім’я якого тісно пов’язане з вивченням проблеми глаукоми. Їм запропонована теорія рефлекторної регуляції внутрішньоочного тиску, що освітила одну з ланок патогенезу глаукоми; спільно з акад. В.П. Філатовим розроблений метод еластотонометрії. С.Ф. Кальфа і доцент кафедри Б.С. Бродський запропонували використовувати постійний магніт з особливих сплавів для видалення осколків з очей, що цілком замінив електромагніт, який раніше застосовувався для цієї мети.

З 1970 по 1992 рр. кафедру очолював доктор медичних наук, професор Черкасов Іван Степанович. Він відомий своїми роботами по дитячій офтальмології (природжена глаукома, косоокість). І.С. Черкасов займався також вивченням проблеми травматизму очей, розробкою і впровадженням в клінічну практику фонофореза лікарських засобів.

Пріоритетними були розробки професора кафедри Шибінської Наталії Йосипівни по об’єктивному дослідженню гостроти зору у дорослих і дітей за допомогою розробленого приладу — нистагмапарата.

У 80-90-і роки основними напрямками робіт кафедри були глаукома, судинна патологія ока і дистрофічні захворювання сітківки. Професор Д. Г. Плюшко розробив тактику лікування глаукоми, асистент Т.П. Нахабіна — новий метод лікування тромбозів центральної вени сітківки, доцент А.Я. Радковська (Новік) вивчила діагностичну цінність методу тонографії під контролем еластотонометрії, професор А.М. Солдатова запропонувала нову теорію патогенезу склеротичної макулодистрофії і нові способи її лікування.

З 1992 по 2011 рр. кафедру очолювала доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор Венгер Галина Юхимівна, яка зробила великий внесок до вивчення проблеми травматизму очей. Її роботи присвячені діагностиці і лікуванню пошкоджень очного яблука, розробці нових методів оптико-реконструктивної хірургії переднього відділу ока, лікуванню посттравматичної гіпотонії, вторинної глаукоми, вікових і ускладнених катаракт. Особливо великим досягненням є розробка технології усунення дефектів райдужної оболонки шляхом застосування нового синтетичного іридопротеза ІРИСТЕКС. Біологічні трансплантати, які пропонувалися для цієї мети: аутосклера, аутоконъюнктива, консервована райдужка, — не отримали широкого клінічного застосування у зв’язку з труднощами одержання матеріалу, імуноалергичними реакціями тканин ока, небезпекою передачі ВІЧ, сифілісу, гепатиту. Синтетичні матеріали: непрозорий поліметилметакрилат, модифікований гідрогель, сополімер колагену — мають або низькі екрануючі якості, або недостатньо біосумісні з тканинами ока. Розроблена Г.Ю. Венгер технологія іридопротезування дозволила вперше в світі отримати високу функціональну і косметичну ефективність при лікуванні хворих з частковою або тотальною аніридією.

На базі кафедри і клініки створено оснащений сучасною апаратурою (операційні мікроскопи, вітреотом, факоемульсифікатори, лазерні, ультразвукові апарати для лікування та діагностики очних захворювань, оптичний когерентний томограф і т.д.) офтальмотравматологічний центр, який забезпечує високий технологічний рівень надання офтальмологічної допомоги хворим з патологією органу зору.

Важливим напрямком роботи кафедри є також судинна патологія ока, дистрофічні захворювання сітківки, короткозорість і косоокість. Останнім часом на кафедрі, продовжуючи традиції тканинної терапії, швидко розвивається застосування клітинної терапії стовбуровими клітинами – методом ембріофетальної трансплантації.

За час існування кафедри була виконана значна кількість докторських дисертацій (В.П. Філатов, С.Ф. Кальфа, І.А. Кобозев, Д.Г. Плюшко, А.М. Солдатова, Л.В. Венгер, Н.А. Ульянова), підготовлено більше 30 кандидатів медичних наук.

З 2011 р кафедру офтальмології очолює д.мед.н., професор Венгер Людмила Віленівна, наукова і практична діяльність якої присвячена розробці і вдосконаленню відновлювальної мікрохірургії переднього відділу ока, розробці сучасних реконструктивних операцій з включенням факоемульсифікації, іридопластики, оригінальним методам фіксації внутрішньоочних штучних кришталиків. Нею створено та впроваджено в клініку новий напрямок в офтальмохірургії – внутрішньокапсульне ірідофакопротезування та доведена його висока ефективність. Були розроблені нові способи діагностики і лікування післяопераційної запальної реакції ока при реконструктивних операціях із застосуванням нового біофізичного методу – лазерної кореляційної спектроскопії, нестероїдних протизапальних препаратів та фетоплацентарних препаратів (Гемокорд, Кріокорд), що сприяло зниженню ступеня запальної реакції та більш швидкої її ліквідації, зниженню частоти післяопераційних ускладнень, зменшенню обсягу і термінів післяопераційного лікування.

Л.В. Венгер є членом Європейського товариства катарактальних і рефракційних хірургів.

 

У 1956 році після смерті акад. В.П. Філатова Інститут очних хвороб і тканинної терапії очолила його учениця – акад. Надія Олександрівна Пучківська, яка досягла видатних успіхів у розробці проблеми патогенезу та лікування важких опіків очей та їх наслідків. Під керівництвом академіка Н.А. Пучківської професором Л.А. Лінніком спільно з фізиками були створені перші лазерні пристрої для застосування в офтальмології.

З 1984 по 2004 рр. директором НДІ ім. В.П. Філатова був професор І.М. Логай, роботи якого присвячені проблемам очного травматизму і катаракти.

З 2004 р. Інститут очолює член-кореспондент НАМН України, професор Пасєчнікова Наталія Володимирівна, яка зробила великий внесок у розробку нових технологій застосування лазера для діагностики та лікування очної патології, а також комплексних програм реабілітації хворих з патологією органу зору.

 

Разом із загальноприйнятими в нашій країні і за кордоном методами лікування застосовується широкий асортимент оригінальних розробок співробітників кафедри офтальмології, таких як реконструктивна іридопластика, вперше в світі розроблений метод іридопротезування, пересадка оригінальних моделей штучного кришталика, нові методики діагностики і лікування із застосуванням магнітних, лазерних, світлових і ультразвукових випромінювань. Проводиться діагностика і лікування всіх видів офтальмопатології, за винятком онкологічної.

Подальший розвиток на кафедрі отримала тканинна терапія у вигляді ембріофетальної трансплантації. Широко використовуються кріоконсерво-вані ембріональні клітини і тканини, зокрема, препарати Гемокорд, Кріокорд. Провідними темами, що розробляються на кафедрі найближчими роками, залишаються: травматизм ока, глаукома, короткозорість, катаракта, хламідійні і вірусні захворювання очей, оптико-реконструктивна офтальмохірургія, діабетична ретинопатія, дистрофічні захворювання сітківки.

Співробітниками кафедри проводиться велика учбова і виховна робота з підготовки кадрів: навчання студентів, клінічних ординаторів, аспірантів, причому громадян не тільки України, але і країн далекого зарубіжжя. Ведеться також активна робота з членами наукового студентського гуртка — майбутніми офтальмологами. Протягом останніх двадцяти років на базі кафедри щорічно проводилась Всеукраїнська олімпіада з офтальмології для студентів медичних вузів України.

Кафедра офтальмології Одеського національного медичного університету, продовжуючи славні традиції вітчизняної офтальмології, є великим учбово-педагогічним, лікувальним і науковим офтальмологічним центром України.