Кафедра філософії, біоетики та іноземних мов була створена у 2022 році внаслідок реорганізації та злиття двох потужних гуманітарних підрозділів: кафедри філософії та біоетики (до 2013 року — кафедри філософії) та кафедри іноземних мов. Протягом останніх десятиліть підрозділ  забезпечував викладання гуманітарного блоку дисциплін: «Філософія з циклом академічної доброчесності», «Основи біоетики та біобезпеки», «Соціологія та медична соціологія», «Основи педагогіки», «Деонтологія в медицині», «Антропологія», «Філософські проблеми мови», «Історія національної філософської думки», «Філософія та методологія науково-медичного пізнання», «Академічна доброчесність і професійна етика наукової діяльності» тощо. Сьогодні викладацький склад  працює над забезпеченням фундаментальної гуманітарної підготовки фахівців у медицині, поєднуючи філософську рефлексію, етичну свідомість і мовну компетентність. Це виклики не тільки інтелектуальні, а й цивілізаційні. Про шлях кафедри в умовах викликів сьогодення,  розвиток освіти, європейське майбутнє і гуманітарну місію в медицині ми поспілкувались з керівником підрозділу, професором Володимиром Борисовичем Ханжи.

• Володимиру Борисовичу, Ваша кафедра має глибоке історичне коріння в контексті існування та діяльності ОНМедУ. Які традиції та ініціативи попередніх керівників кафедри Ви вважаєте найціннішими для сучасного розвитку гуманітарної складової в медичній освіті?

Ще під науковим керівництвом Ірини Вікторівни Єршової-Бабенко, яка очолювала кафедру з 1995 по 2013 рік, було створено потужну аспірантську школу за спеціальністю «Психологія». Саме вона стала моїм науковим консультантом у докторській дисертації. Її внесок у розвиток кафедри важко переоцінити — зокрема, з її ініціативи з 2003 року в Одесі розпочалися Міжнародні Пригожинські читання, присвячені Іллі Пригожину, лауреату Нобелівської премії, а також було створено практичну школу «Дослідник». У 2015 році, вже за керівництва професора Світлани Віталіївни Пустовіт, кафедра стала співорганізатором VII Міжнародного симпозіуму з біоетики, присвяченого пам’яті професора Валентина Леонідовича Кулініченка. Це був захід, який значною мірою посилив авторитет кафедри на міжнародному рівні.

Коли у 2015 році я очолив підрозділ, основним завданням було забезпечити тяглість традицій і водночас інтегрувати сучасні форми наукової та освітньої діяльності. Відтоді ми започаткували щорічну міжнародну конференцію «Людина як цілісність» — платформу для міждисциплінарного гуманітарного діалогу. Також на кафедрі є постійно діючий логіко-методологічний семінар імені професора А. Ю. Цофнаса. Ми проводили Всеукраїнську студентську олімпіаду з психології, конференції, присвячені темам здоров’я, соматики, психіки, соціального виміру медицини — завдяки співпраці з International Academy of Psychosynergetics and Alphalogy під керівництвом Наталії Вікторівни Кривцової.

Паралельно з цим розвивалася і кафедра іноземних мов. Протягом трьох десятиліть, з 1992 по 2022 рік, нею керувала доцентка Галина Геннадіївна Єрьомкіна. За цей час кафедра пройшла шлях модернізації, адаптації до європейських освітніх стандартів. Особливий акцент робився на викладанні медичної англійської, французької, німецької та латинської мов як для українських студентів, так і для іноземних здобувачів освіти. Були  адаптовані курси до вимог кредитно-модульної системи, розширювалися наукові дослідження, видавалися словники медичних термінів і скорочень кількома мовами, інтегрувалися комунікативні підходи в навчання. Кафедра іноземних мов не лише забезпечувала освітній процес, а й проводила серйозну методичну та наукову діяльність. Було ініційовано щорічні заходи з міжкультурної комунікації, вечори національних культур за участю іноземних студентів, проводилися семінари-наради для завідувачів кафедр іноземних мов медичних закладів з усієї України. З 2013 року тут діяли курси підвищення рівня володіння англійською мовою для викладачів ОНМедУ, що також стало внеском у поступову інтернаціоналізацію університетського життя.

Сьогодні наша кафедра — це не просто об’єднання двох традицій, а синтез гуманітарної філософії, етики та мовної підготовки майбутніх медиків, який дозволяє формувати не лише фахівця, але й мислячу, етичну, мовнокомпетентну особистість.

— Як пандемія COVID-19 та війна з рф вплинули на реалізацію освітніх цілей?

Період пандемії COVID-19 (2020–2021 рр.) став першою серйозною перевіркою на гнучкість та готовність до змін як для освітньої системи України загалом, так і для викладачів гуманітарного напряму зокрема. Кафедри філософії та біоетики, а також іноземних мов, які згодом були об’єднані у 2022 році, одними з перших успішно адаптувалися до нових викликів дистанційного навчання. Було оперативно впроваджено цифрові платформи — Moodle, Zoom, Microsoft Teams, Google Classroom — що забезпечило безперервність освітнього процесу. Методичні матеріали, презентації, тести та контрольні завдання було переорієнтовано на електронний формат. Під час дистанційного навчання особлива увага приділялася збереженню якісного зворотного зв’язку зі студентами, мотивації до самостійного навчання, подоланню емоційної ізоляції. Було ініційовано проведення тематичних онлайн-дискусій, міждисциплінарних зустрічей, круглих столів, що не лише забезпечували освітній процес, але й створювали ефект спільноти в умовах роз’єднаності. Водночас посилилася міжкафедральна співпраця: гуманітарні курси почали активніше інтегруватися в загальноосвітній контекст через акценти на критичне мислення, академічну доброчесність, етику медичної практики в умовах глобальних криз.

Новий, ще більш драматичний етап розпочався з 24 лютого 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. У нових умовах перед колективом постали три ключові завдання: забезпечити безперервність і безпеку освітнього процесу; підтримати психоемоційний стан студентів і викладачів; зберегти якість освіти, наукову діяльність і міжнародну співпрацю.

• Чи вдалося ці завдання виконати?

Так, безперервність і безпека освітнього процесу забезпечена. Наукова діяльність не зупинилась: тематика наукових досліджень викладачів кафедри значною мірою трансформувалася — з’явилися нові напрями, зокрема антропологія війни, комунікація в умовах кризи, біоетика в умовах масового травматизму, викладання мов в екстремальних умовах, етика медичної допомоги в зонах бойових дій. Такі напрями не лише відображають реалії, але й є внеском у переосмислення гуманітарного знання в новій соціокультурній парадигмі.   У межах міжнародного співробітництва викладачі кафедри продовжили проходити стажування та брати участь у програмах Erasmus+ та DAAD, здобуваючи нові компетентності та адаптуючи європейський досвід до українських реалій. Завдяки цьому кафедра не лише зберегла свій потенціал, але й посилила його, розширивши спектр академічних контактів.

Тобто, об’єднана кафедра філософії, біоетики та іноземних мов ОНМедУ виявила високу стійкість, адаптивність і глибоку людяність у відповідь на безпрецедентні виклики пандемії та війни. Ці роки стали не лише випробуванням, а й часом переосмислення цінностей гуманітарної освіти, її ролі у формуванні лікаря як особистості, здатної діяти в умовах невизначеності, стресу та суспільних катастроф.

• Яку роль, на Вашу думку, відіграватиме кафедра філософії, біоетики та іноземних мов у побудові майбутнього Одеського національного медичного університету, і які стратегічні пріоритети ви вважаєте ключовими?

Майбутнє підрозділу я бачу в тісному зв’язку зі стратегією розвитку нашого університету. Ми залишаємося провідною гуманітарною кафедрою, яка формує критичне мислення, мовну грамотність і етичну чутливість майбутніх медиків. Постійно оновлюємо підходи до навчання, підвищуємо кваліфікацію викладачів. Наші міжнародні ініціативи — це не лише традиційна конференція «Людина як цілісність», яка вже стала візитівкою ОНМедУ, а й Міжнародний логіко-методологічний семінар, участь у наукових проєктах, створення нового журналу «Інтегративна антропологія», де я відповідаю за філософсько-гуманітарний блок.

До 2030 року ми плануємо нову наукову тему, написання монографій, статей і участь у наукових форумах. Також підтримуємо інтернаціоналізацію університету — зокрема, через переклад матеріалів англійською та розвиток медичної англійської для здобувачів.

Я впевнений, що майбутнє нашого університету, втім як і його теперішнє, буде обов’язково об’єднувати гуманітарну культуру з клінічною майстерністю, а наша кафедра залишиться один із фундаментів цього майбутнього.