Одеський національний медичний університет має глибокі наукові й освітні традиції, серед яких важливе місце посідає розвиток фармацевтичної освіти. Кафедра фармацевтичної хімії, заснована у 2003 році, є одним із ключових підрозділів фармацевтичного факультету, що за два десятиліття пройшла шлях становлення, модернізації та наукового зростання. Її діяльність поєднує фундаментальну хімічну науку, інноваційні підходи до досліджень та сучасні освітні практики. Попри складні виклики останніх років — пандемію та війну — колектив кафедри зберіг наукову активність, адаптувався до нових умов і продовжує формувати нові напрями досліджень у галузі фармацевтичної хімії. Про історію кафедри, її кадровий склад, наукові досягнення, особливості освітнього процесу та перспективи розвитку в контексті інтеграції у європейський науково-освітній простір ми поговорили з очільником підрозділу, доктором хімічних наук, професором, фахівцем в галузі неорганічної хімії фтору і супрамолекулярної хімії Володимиром Олеговичем Гельмбольдтом.

 — Створення вашої кафедри стосується, так би мовити, новітньої історії ОНМедУ. Як формувалося сучасне обличчя підрозділу — з точки зору його наукової діяльності та навчально-освітнього процесу?

Кафедра фармацевтичної хімії була створена у складі фармацевтичного факультету Одеського національного медичного університету в 2003 році. Першим завідувачем кафедри був Едуард Іванович Іванов, доктор хімічних наук, фахівець в галузі хімії пуринів. На жаль, трагічна смерть Едуарда Івановича у 2006 році не дозволила реалізуватися його планам, і у 2006–2008 роках обов’язки завідувача кафедри виконувала кандидат хімічних наук, доцент Галина Іллівна Стручаєва. У 2008 році кафедру очолив я, Володимир Олегович Гельмбольдт — доктор хімічних наук, фахівець в галузі неорганічної хімії фтору. Мої наукові інтереси значною мірою сформували сучасне наукове «обличчя» кафедри, яка у 2013 році була реорганізована в кафедру фармацевтичної хімії та технології лікарських засобів, а з 2023 року — у  кафедру фармацевтичної хімії та технології ліків.

Сьогодні у штаті кафедри працюють 1 професор, 4 доценти, 1 старший викладач, 3 асистенти, один з яких — кандидат наук. За час існування кафедри співробітники опублікували близько сотні статей у національних і міжнародних періодичних виданнях, у тому числі в журналах із високим імпакт-фактором — “J. Fluorine Chem.”, “Arch. Pharm.”, “Struct. Chem.” та інші, 1 монографію, отримано 11 патентів України на винахід та корисну модель, підготовлено 2 кандидатів наук, ще дві дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня доктора філософії готуються до захисту. Додам, що у сучасному періоді особливістю освітнього процесу є суттєве зростання ролі цифрових технологій у навчальному процесі, методів комп’ютерного тестування та дистанційних методів навчання. При цьому змінюється і змістовна частина дисциплін, що викладаються на кафедрі: зокрема, більше уваги приділяється особливостям механізмів дії ліків, побічним ефектам, процесам метаболізму.

— Як вплинули на діяльність кафедри ті події, що відбуваються протягом останніх років? Маються на увазі і пандемія, і, звісно, повномасштабне вторгнення країни-агресорки. Як долаєте виклики та чим пишаєтесь особисто?

Пандемія COVID-19 і війна неминуче негативно вплинули на всі аспекти діяльності кафедри. Навчальний процес перейшов у дистанційний формат, що, особливо на початковому етапі, призвело до помітного погіршення якості здобутих знань у здобувачів вищої освіти. Науковий процес кафедри також зазнав певних втрат – так, практично припинилися міжміські поїздки педагогів і здобувачів вищої освіти для участі в наукових конференціях та олімпіадах. Однак через певний час з’явився і новий стимульований пандемією позитивний досвід, зокрема, широке використання можливостей відеоконференцій у науковій та педагогічній практиці, інтерактивних технологій навчання. При цьому використання комп’ютерних технологій забезпечує як успішне засвоєння навчального матеріалу, так і можливість об’єктивного контролю знань студентів.

Втім, незважаючи на зазначені проблеми, війна практично не вплинула на ефективність наукової роботи кафедри: про це свідчать об’єктивні кількісні показники за останні три роки (число статей, патентів, участь у конференціях, зокрема міжнародних, з доповідями). Значною мірою це пов’язано із збереженням традиційних наукових зв’язків з колегами з Інституту прикладної фізики (Кишинів, Молдова), які є співавторами численних публікацій кафедри. Також кафедра має успішний досвід співпраці зі співробітниками кафедри загальної і клінічної фармакології та фармакогнозії ОНМедУ та відділу медичної хімії та хемоінформатики Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського НАН України, що також відображено у сумісних публікаціях та виступах на конференціях. Слід також додати, що за ініціативою та за безпосередньою участі співробітників кафедри була перепланована навчальна лабораторія, що дозволило виділити в окреме приміщення раніше відсутню наукову лабораторію. Ця перестановка повинна покращити умови та ефективність експериментальних досліджень, пов’язаних з пошуком нових ефективних та безпечних фторвмісних антикарієсних агентів на основі амонієвих гексафторосилікатів.

— Яким Ви бачите майбутнє університету та кафедри?

Майбутнє університету та кафедри за умови стабільної ситуації в країні бачиться оптимістичним. Щодо кафедри, такий висновок підкріплюється високим професійним рівнем співробітників, серед яких у найближчому майбутньому з’являться перші доктори філософії зі спеціальності «Фармація». Кафедра планує подальший розвиток та поглиблення наукового співробітництва на міжкафедральному рівні в університеті та з зарубіжними партнерами: така співпраця стосується як експериментальних досліджень із залученням методів і приладів партнерських організацій, так і теоретичних досліджень з використанням апарату комп’ютерної хімії. Колектив кафедри сподівається, що публікації результатів спільних досліджень у рейтингових міжнародних журналах сприятимуть зростанню авторитету університету як європейського центру науки та медичної освіти.