Кафедра гігієни, медичної екології та громадського здоров’я ОНМедУ розробляє сучасні методики оцінки впливу екологічних факторів на здоров’я людини, проводить дослідження нутрієнтного статусу різних груп населення, а також впроваджує інноваційні підходи до медичної екології та громадського здоров’я. Особлива увага приділяється комплексному аналізу екологічних ризиків, гігієнічній характеристиці життєвих умов і профілактиці хронічних захворювань. Кафедра активно співпрацює з науковими інституціями України та зарубіжжя, бере участь у міжнародних проєктах і конгресах.

Про актуальні напрямки роботи  та перспективи кафедри розповів заслужений діяч науки і техніки України, академік Національної академії наук вищої освіти України, доктор медичних наук, професор Володимир Володимирович Бабієнко.

—  Якими були ключові етапи розвитку кафедри в останні десятиріччя? Як змінювались освітні підходи, зміст дисциплін і які сучасні технології впроваджено у викладанні?

За роки незалежності України наша кафедра пройшла шлях від традиційного академічного підрозділу до сучасного міждисциплінарного середовища, яке поєднує гігієну, медичну екологію та громадське здоров’я. Ми активно трансформували освітні програми відповідно до європейських стандартів, запровадили компетентнісний підхід, фокус на практичну складову та міжсекторальну взаємодію.

У викладанні сьогодні широко застосовуються симуляційні технології, кейс-методи, цифрові платформи для інтерактивного навчання, електронні тести, Moodle, відеолекції, гібридні курси. Особливу увагу приділяємо інтеграції екологічних та соціальних детермінант здоров’я, аналізу глобальних викликів і тенденцій.

— Яких трансформацій зазнала робота кафедри під час пандемії COVID-19 та війни?

Кожен з цих періодів — і пандемія, і війна — вимагали від нас максимальної гнучкості, лідерства і людяності. Під час пандемії ми першими запустили онлайн-модулі з гігієни та громадського здоров’я, організували вебінари для лікарів, проводили дистанційні міжкафедральні конференції. У перші тижні війни нам вдалося зберегти навчальний процес, оперативно перевести всі матеріали в онлайн, забезпечити підтримку студентам і колегам.

Найбільшим викликом було і залишається працювати в умовах постійної загрози: тривог, втрат. Але ми не зупинилися. Я пишаюся командою кафедри, яка залишилася відданою університету й здобувачам.

—  Чи вдалося вам  зберегти наукову активність під час війни? У яких проєктах бере участь кафедра?

Наукова діяльність кафедри не лише не припинилася, а й активізувалася. Ми взяли участь у декількох національних і міжнародних дослідженнях, зокрема у проєктах, присвячених впливу війни на харчову безпеку, гігієнічним аспектам надзвичайних ситуацій.

Також наша команда бере участь у дослідженнях з питань впливу змін клімату на здоров’я, гігієни довкілля в умовах переміщення населення, а також у розробці навчальних модулів для лікарів з CBRNE-загроз (хімічні, біологічні, радіаційні, ядерні, вибухові інциденти).

— Ви — науковець, педагог, військовий медик, художник, автор гімну ОНМедУ. Як цей досвід формує ваші цінності й бачення кафедри? Що для вас означає “гігієна” сьогодні?

Цей багатовимірний досвід — це не просто частини мого життя, а цілісна система координат. У військовій медицині я навчився діяти в умовах невизначеності. Як художник — бачу красу в простих речах, ціную гармонію. Як педагог — вірю у силу особистого прикладу. Як автор гімну Одеського медуніверситету —  вкладаю душу у спільноту, яку ми всі творимо.

Сьогодні “гігієна” для мене — це не лише наука про профілактику. Це культура поваги до людського життя, довкілля, до тіла і свідомості. Це етика турботи. Це інтелектуальна оборона країни.

— Яким Ви бачите майбутнє університету та кафедри після перемоги? Які ідеї мрієте реалізувати?

Я бачу наш університет як центр стійкості, інновацій і гуманізму. Кафедра гігієни, медичної екології та громадського здоров’я повинна стати майданчиком для міждисциплінарного діалогу, тренінговим центром для лікарів, освітнім хабом із питань здоров’я довкілля, адаптації до змін клімату, гігієни війни та відновлення після катастроф.

Мрію створити повноцінну лабораторію громадського здоров’я, простір для симуляційних занять з екологічної безпеки, навчальну програму з нооетики та біоетики, нові міжнародні обміни для молодих викладачів.

Після перемоги — ми будемо ще сильнішими, бо гідність, наука й медицина — це те, що нас тримає в цьому світі.