Кафедра інфекційних хвороб з курсом дерматовенерології Одеського національного медичного університету — одна з найстаріших та найавторитетніших у галузі інфектології в Україні. Вона була заснована ще у 1921 році як перша кафедра інфекційних хвороб у країні й з того часу пройшла етапи потужного становлення, професійного зростання та трансформації. Кафедра зберігає свою ключову роль у підготовці фахівців, розвитку доказової медицини та формуванні стратегій у сфері інфекційної безпеки.

Про виклики, зміни та перспективи кафедри нам розповіла її завідувачка, професорка, доктор медичних наук Тетяна Володимирівна Чабан.

— Тетяно Володимирівно, які основні етапи розвитку кафедри інфекційних хвороб з курсом дерматовенерології Ви б виокремили за останні десятиріччя? Як змінювалися підходи до викладання, та як це вплинуло на освітній процес?

Кафедра інфекційних хвороб в Одеському медичному інституті була заснована ще 14 липня 1921 року — першою в Україні. Її засновником був професор Вячеслав Карлович Стефанський. Історія кафедри — це глибока наукова традиція, яка охоплює боротьбу з черевним тифом, сказом, малярією, холерою, поліомієлітом, туберкульозом, дифтерією та багатьма іншими інфекційними хворобами.

З роками змінювався не лише науковий фокус, а й методи викладання. Від класичних лекцій ми прийшли до використання інтерактивних симуляцій, «віртуального пацієнта», моделювання клінічних випадків. Освітній процес сьогодні — це не лише передача знань, а й формування клінічного мислення, професійних компетентностей, інтеграція теорії з практикою.

Символічним є те, що в останні роки кафедра суттєво трансформувалася: у 2023 році до її складу ввійшли дитячі інфекційні хвороби, а у 2024-му — відбулося обʼєднання з кафедрою дерматовенерології.

— Як Ви оцінюєте рівень відповідності кафедри сучасним європейським стандартам?

Сьогодні ми впевнено відповідаємо на виклики сучасної медицини. Кафедра забезпечує високий рівень підготовки лікарів відповідно до міжнародних стандартів. Ми активно впроваджуємо новітні терапевтичні методики: персоналізовану медицину, імунокорекцію, молекулярно-генетичні дослідження. Наші фахівці беруть участь у міжнародних експертних радах, спільних розробках та створенні національних клінічних протоколів. Це і є європейський підхід — системний, мультидисциплінарний, орієнтований на пацієнта.

— Яке значення має впровадження симуляторів і цифрових технологій у навчанні?

Інтерактивне симуляційне навчання — це сьогодні не розкіш, а необхідність. Завдяки симуляторам і комп’ютерним технологіям ми моделюємо реальні клінічні ситуації, де студенти вчаться ухвалювати рішення без ризику для пацієнта. Це безцінний досвід, який формує не лише знання, а й впевненість, швидкість реагування, аналітичне мислення. Ми створили умови, де вивчення складних захворювань відбувається на рівні сучасної цифрової медицини.

— Як пандемія та повномасштабна війна вплинули на роботу кафедри?

Ми зустріли обидва виклики не як катастрофу, а як стимул до змін. Під час пандемії COVID-19 ми долучились до розробки клінічних протоколів МОЗ України, трансформували навчальний процес у дистанційний формат без втрати якості. В умовах війни адаптувались до нових реалій: гнучкий графік, консультації, менторська підтримка здобувачів освіти. Кафедра працює в режимі постійного реагування на всебічні виклики та підтримки студентів.

— Чи триває наукова діяльність у нинішніх умовах?

Безперечно. Ми не лише зберегли наукову активність, а й розширили її. Співробітники кафедри беруть участь у міжнародних конференціях, отримують гранти, презентують результати досліджень. Щороку проводимо конференцію з медицини подорожей — єдину в Україні. Залучаємо здобувачів освіти до наукової роботи, публікуємо результати з патентами та авторськими свідоцтвами. Це і є стратегія виживання науки в умовах невизначеності — через міжнародну інтеграцію, відкритість і міждисциплінарність.

— Яким Ви бачите майбутнє кафедри? Які маєте плани, пов’язані з розвитком підрозділу?

Майбутнє кафедри — це поєднання традицій та інновацій. Ми прагнемо стати одним із провідних центрів інфекційної медицини в Україні та Східній Європі, розвивати клінічну базу, впроваджувати нові методи досліджень і лікування.

Маємо амбітну мету — створити регіональний центр клінічної та академічної експертизи з інфекційних та дерматовенерологічних хвороб.

Наше завдання — не лише готувати лікарів, а формувати лідерів у медицині, які зможуть реагувати на виклики часу, впроваджувати нові стандарти й рятувати життя.