Кафедра загальної стоматології Одеського національного медичного університету відіграє ключову роль у підготовці висококваліфікованих лікарів-стоматологів. Завдяки оновленню навчальних програм, впровадженню сучасних технологій та посиленню наукової складової, кафедра демонструє сталий розвиток і відповідність європейським стандартам медичної освіти.

Особлива увага приділяється інтеграції клінічної практики в освітній процес, цифровізації навчального середовища та зміцненню співпраці з науково-дослідними установами. Одним із  партнерів кафедри є Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України», що забезпечує клінічну та наукову базу.

Про основні етапи розвитку кафедри, її внесок у стоматологічну освіту та актуальні виклики ми поспілкувалися із завідувачем кафедри, доктором медичних наук, професором, Заслуженим діячем науки і техніки України Станіславом Аркадійовичем Шнайдером.

— Станіславе Аркадійовичу, як змінювались підходи до вивчення стоматологічних дисциплін і методи викладання протягом останніх десятиліть?

З часу здобуття Україною Незалежності ми спостерігали глибоку еволюцію в медицині загалом і стоматології зокрема. Коли я починав свою викладацьку діяльність, освіта була побудована переважно на класичних підручниках, аудиторних лекціях, і практичні заняття проводились без сучасних симуляцій чи цифрової підтримки.

Протягом останніх десятиліть кафедра пройшла шлях від традиційного академічного навчання до інтегрованої, клінічно-орієнтованої системи, що відповідає європейським стандартам. Ми активно впровадили сучасні освітні технології, зробили навчання студентів більш інтерактивним.

Сьогодні значна увага приділяється не тільки передачі знань, а й формуванню професійних навичок — клінічного мислення, уміння приймати рішення, етичної взаємодії з пацієнтом. Особливої ваги набуло формування міждисциплінарного підходу — адже стоматолог не може бути відірваним від загального медичного контексту. Також важливо відзначити прорив у сфері цифровізації: електронні платформи, віртуальні пацієнти, клінічні симулятори. Здобувачі мають можливість працювати з кейсами, оцінювати клінічні ситуації, обговорювати складні випадки у команді. Це формує глибоке розуміння фаху ще до початку практичної роботи.

Однією з найважливіших змін стало запровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS), яка забезпечує академічну мобільність здобувачів і викладачів та відкриває двері до міжнародного освітнього простору.

— Як впливає ваша діяльність на посаді директора Інституту стоматології на розвиток кафедри загальної стоматології ОНМедУ? За якими напрямками відбувається співпраця між цими двома установами?

Мені надзвичайно пощастило очолювати як наукову установу — Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України, так і освітню — кафедру загальної стоматології ОНМедУ. Це дає змогу органічно поєднувати науку, практику та освіту в єдиний освітньо-клінічний простір. Ми створили стійку систему, де наукові відкриття одразу стають частиною навчального процесу, а клінічні бази — повноцінними майданчиками для практичної підготовки студентів, інтернів, ординаторів.

Наше партнерство охоплює низку напрямків: це спільні клінічні дослідження, фундаментальна наука, підготовка наукових кадрів, організація відповідних заходів. Інститут надає кафедрі доступ до передових методик, клінічних технологій, обладнання — і водночас ми активно розвиваємо освітню компоненту на клінічній базі Інституту. Цей симбіоз дозволяє нам залишатись конкурентоспроможними, сучасними, ефективними.

Для мене особисто дуже важливо, щоб кожен студент, який пройшов навчання на нашій кафедрі, виходив у світ підготовленим, впевненим, здатним відповідати на виклики часу фахівцем і водночас сформованим як особистість. Наука, клініка і освіта — це триєдність, яку ми свідомо зберігаємо та розвиваємо.

— Як пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення відобразились на роботі кафедри? Як змінився навчальний процес у цей складний період?

Пандемія стала першим серйозним потрясінням. Коли світ перейшов у режим карантину, ми зрозуміли — потрібно діяти негайно. Кафедра в найкоротші терміни перейшла на дистанційне навчання, розгорнула цифрові платформи, розробила інтерактивні матеріали. Ми вчилися новому разом із нашими студентами, адаптували методики, щоб максимально зберегти якість освіти в онлайн-форматі.

Втім, справжнє випробування почалося з повномасштабної війни. Багато хто з викладачів і здобувачів опинився в евакуації та на передовій. Але ми змогли зберегти кафедру як єдину команду. Незважаючи на повітряні тривоги, блекаути, переїзди, навчання не зупинялося. Ми проводили клінічні заняття там, де це дозволяли умови, підтримували студентів, викладачів, створили безпечне середовище — не лише академічне, а й людське.

Головне, чим ми пишаємось, — ми не втратили жодного семестру. Освіта тривала, і триватиме, попри будь-які обставини. Це наша відповідальність перед країною, перед майбутніми поколіннями.

 — Які наукові проєкти кафедра продовжила або започаткувала під час війни? Як вдалося підтримувати участь у міжнародних конференціях та наукових заходах в умовах обмежень?

Ми твердо переконані, що наука — це не другорядна розкіш, а основа розвитку системи охорони здоров’я. Навіть під час війни кафедра не припиняла наукової роботи. Ми започаткували нові дослідницькі проєкти, зокрема з акцентом на профілактику стоматологічних захворювань в умовах стресу, переміщення, порушення звичного способу життя. Активно брали участь у міжнародних конференціях — онлайн, заочно, через партнерські платформи. Це дозволило нам зберегти наукову комунікацію, презентувати результати досліджень, отримати зворотний зв’язок, бути на рівні зі світовою стоматологічною спільнотою. Ми показали: Україна — не пасивний спостерігач, а повноцінний учасник глобальної наукової дискусії, навіть під час війни.

— Яким Ви бачите майбутнє ОНМедУ в умовах поствоєнної відбудови? Які амбіції та мрії маєте щодо розвитку кафедри та університету загалом?

Майбутнє я бачу оптимістично. Так, перед нами  величезна робота: фізична, психологічна, організаційна. Ми готуємо не просто фахівців, а тих, хто відновлює здоров’я людей, а значить, відновлює країну.

Моя мрія — кафедра, яка не просто навчає, а надихає, поєднує науку, практику й освіту на рівні, гідному європейських стандартів. Я бачу кафедру як простір інновацій, ідей, глибоких досліджень, сучасної клініки, де кожен  зможе реалізувати себе.

Найбільшим досягненням я вважаю наших випускників. Вони працюють по всій Україні та далеко за її межами, несучи із собою рівень, традиції та дух української стоматології. І те, що ми зберегли єдність, не зламались, вистояли —  не менш важливо. Це фундамент, на якому ми будуємо майбутнє.