Олександр Григорович Резніков – український науковець в області фізіології і патофізіології ендокринної системи, доктор медичних наук (1974), професор (1984), Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАН України (1991), академік НАМН України (2011), завідувач Відділу ендокринології репродукції та адаптації ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», співголова консультативно-експертної групи Державного експертного центру МОЗ України.

Резніков О. Г. у 1962 році закінчив з відзнакою лікувальний факультет Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова і протягом наступних трьох років працював завідувачем Сухо-Єланецької сільської дільниці і головним лікарем у Миколаївській області. У 1965 році захистив кандидатську, 1974 року докторську дисертацію за спеціальністю «патофізіологія». З 1965 року на запрошення академіка В. П. Комісаренка почав працювати у новоствореному Київському НДІ ендокринології та обміну речовин МОЗ УРСР (натепер — ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України»), де пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. Працював професором-дослідником на кафедрах фізіології Техаського університету (Даллас, США, 1990 р.), університетів Західного Онтаріо (Лондон, Канада, 1995) і Торонто (Канада, 1995—1996).

Основними сферами наукових досліджень Резнікова О. Г. є фізіологія і патофізіологія ендокринної системи, нейроендокринологія репродукції та адаптації, ендокринна фармакологія. Експериментально обґрунтував і впровадив у медичну практику нові методи лікування раку простати, синдрому склерополікістозних яєчників, жіночої неплідності, гірсутизму. Під його керівництвом або за безпосередньою участю створено декілька лікарських засобів. Резніков О. Г. є автором теорії гормон-нейромедіаторного імпринтингу мозку, яка стала підґрунтям для нової галузі патофізіології — функціональної нейротератології. Він обґрунтував новий напрямок медицини — превентивну нейроендокринологію. В даний час продовжує низку досліджень стосовно віддалених наслідків впливу стресу та ендокринних дизрапторів на розвиток нейроендокринної системи внутрішньоутробного плоду. Автор понад 600 наукових публікацій (монографії, статті, підручники).

Резніков О. Г. приділяє багато уваги підготовці кваліфікованих наукових і лікарських кадрів: від читання лекційних курсів лікарям України і студентам Національного університету «Києво-Могилянська академія» до експертної оцінки наукових і дисертаційних робіт. Підготував 8 докторів і 25 кандидатів наук. Обіймав посади заступника голови та члена експертної ради і члена Науково-громадської ради ВАК України, заступника голови Наукової ради з теоретичної та профілактичної медицини НАМН України, виконував обов’язки президента Наукового товариства патофізіологів України. Експерт МОН України і Наукового фонду досліджень, член двох спеціалізованих рад із захисту дисертацій. Засновник і голова семінарів «Молекулярна медицина» НАНУ і НАМН України. Протягом багатьох років очолював проблемну комісію «Патологічна фізіологія та імунологія» МОЗ і НАМН України. Резніков О. Г. є членом бюро Відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, заступником голови Комітету з питань біоетики при Президії НАН України. Редактор-консультант Американського біографічного інституту