Кафедра суспільних наук Одеського національного медичного університету була заснована в 1991 році шляхом об’єднання дисциплін «Історія України», «Культурологія» та «Ділова українська мова», що дало початок кафедрі українознавства та культурології. У 2006 році вона отримала нову назву — кафедра суспільних наук, якою наразі керує  Ольга Олександрівна Сікорська.  Підрозділ здійснює широкий спектр діяльності в галузі гуманітарних наук, зокрема викладаючи дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Історія України та української культури», а також ряд вибіркових курсів, таких як «Історія України», «Історія української культури», «Народна психологія», «Основи демократії» та інші.

Команда кваліфікованих викладачів, серед яких  професор і кілька доцентів, працюють над розвитком гуманітарної освіти в університеті та популяризацією української культури серед студентів, у тому числі іноземців.

Про процес підготовки майбутніх лікарів в контексті патріотично-виховної роботи ми поспілкувались з завідувачкою кафедри суспільних наук Ольгою Олександрівною Сікорською. 

• Ольго Олександрівно, яким чином, на Ваш погляд, патріотично-виховна робота кафедри сприяє підготовці здобувачів як майбутніх медичних фахівців?

Наша кафедра активно займається  патріотично-виховною роботою, адже це питання є надзвичайно актуальним, особливо в контексті тих викликів, які сьогодні постали перед нашою країною. Підготовка майбутніх медиків — це не лише передача знань та формування практичних навичок. Це, передусім, виховання особистості, здатної не лише професійно виконувати свій обов’язок, але й бути свідомим громадянином, патріотом своєї країни, людиною з високими моральними якостями та глибоким почуттям відповідальності перед суспільством.

Патріотично-виховна робота в медичному закладі вищої освіти є багатогранним процесом, який охоплює різні аспекти. Викладачі кафедри активно інтегрують національно-патріотичне виховання в навчальний процес. Це не обмежується лише окремими дисциплінами гуманітарного спрямування. Важливо знаходити можливості для підкреслення цінностей гуманізму, милосердя, співчуття, які є основоположними як для медичної професії, так і для патріотизму.

Історія медицини України, внесок вітчизняних науковців у розвиток світової медичної науки, приклади героїзму медичних працівників у різні періоди історії нашої держави — все це невід’ємна частина навчальних курсів. В нас затверджено календар пам’ятних дат, з яким ми постійно ознайомлюємо здобувачів. Ми проводимо конкурси есе, конкурси читців, беремо участь у Всеукраїнських конкурсах, влаштовуємо круглі столи та дискусії, де кожен здобувач має змогу висловити власну думку та бачення тих чи інших подій. Такі заходи допомагають розвивати критичне мислення та національну свідомість у здобувачів.

Вважаю, що патріотично-виховна робота з майбутніми медиками є стратегічно важливим завданням. Від того, якими громадянами та патріотами стануть наші випускники, залежить не лише якість медичної допомоги, але й майбутнє нашої країни. Ми повинні докласти всіх зусиль для формування покоління медичних працівників, які будуть не лише висококласними фахівцями, але й свідомими, відповідальними та патріотично налаштованими громадянами України.

• Спочатку пандемія, а потім повномасштабне вторгнення, все це не могло не вплинути на навчальний процес та наукову роботу  кафедри. Які зміни відбулися у цих сферах? Останні роки стали справжнім випробуванням для всього українського суспільства, і академічна спільнота не є винятком. Ми ще не встигли повною мірою оговтатися від наслідків пандемії, яка змусила нас терміново перебудовувати навчальний процес, переходити на дистанційний формат, шукати нові підходи до викладання й комунікації зі здобувачами, як у наше життя увірвалося нове випробування — повномасштабне вторгнення.

З перших днів війни життя кафедри суспільних наук, як і всіх, докорінно змінилося. Ми стикнулися не просто з організаційними труднощами — ми мали знайти внутрішні ресурси для того, щоб зберегти стабільність у навчанні, підтримати студентів і один одного, продовжувати працювати, попри сирени, обстріли й тривоги. І ми впоралися.

Щодо змін в навчальному процесі. Першочерговим завданням стало забезпечення безперервності. Було повністю переосмислено підходи до викладання дисциплін. Поряд із традиційними академічними знаннями ми інтегрували в навчальні курси актуальні теми — безпека, критичне мислення, медіаграмотність, правова обізнаність у контексті війни.

Важливо було не лише передавати знання, а й створювати атмосферу психологічної підтримки, мотивації та віри в майбутнє, тому життя кафедри було наповнене регулярними заходами: круглі столи, кіноклуб, студентська конференція, тематичні форуми, культурні заходи на тему історії та культури України, серії публічних лекцій та дискусій у Розмовно-лекційному клубі тощо.

Не припинила кафедра і наукової роботи. Навпаки, багато напрямків роботи над науковою кафедральною комплексною темою «Імідж лікаря: історико-культурологічний та філологічний аспекти» набули нового змісту. Теми патріотичного виховання, національної ідентичності, історичної пам’яті, інформаційної безпеки стали ще актуальнішими.

Викладачі кафедри беруть активну участь у науково-практичних конференціях, круглих столах, форумах. Публікаційна активність не лише зберіглася, а й зросла, зокрема, в напрямках, пов’язаних із актуалізацією цінностей громадянського суспільства в умовах воєнного часу. Ми особливо акцентуємо увагу на міждисциплінарних підходах у висвітленні викликів, які постали перед країною. У рамках наукової роботи викладачі також залучені до проєктів, спрямованих на формування патріотичної свідомості серед молоді  через дослідження, публічні інклюзивні лекції, освітні ініціативи.

На мою думку, війна — це страшне випробування. Але вона також показує, хто ми є насправді. Ми — сильні, стійкі, віддані своїй справі. Кафедра суспільних наук і надалі тримає свій фронт: освітній, науковий, виховний. І ми впевнені — перемога буде за нами. І вона починається вже сьогодні в аудиторіях, у дискусіях, у кожному слові, сказаному зі щирою вірою в Україну.

• Майбутнє кафедри та університету — яким ви його бачите?

Майбутнє Одеського національного медичного університету має бути амбітним, сучасним і глибоко гуманістичним. Університет завжди був і залишається провідним освітнім та науковим центром Півдня України. Його стратегія розвитку ґрунтується на поєднанні традиційної медичної школи з інноваційними технологіями. Особливу роль у цьому відіграє кафедра суспільних наук, яка формує світогляд, цінності та гуманістичні засади майбутніх медиків.

Впевнена, Одеський національний медичний університет завжди буде  місцем, де формуються не лише професіонали, а й особистості з активною громадянською позицією!