З 1902 року починається формування Одеської школи акушерів-гінекологів. Початком створення цієї школи стала організація кафедри акушерства і гінекології на базі медичного факультету Новоросійського університету. Першим завідувачем кафедрою став професор Василь Миколайович Массен (1902-1904). Закінчив з відзнакою Медико-хірургічну академію у 1887 р. У 1902 р. був переведен в Одесу, де організував кафедру акушерства і гінекології у Новоросійському університеті.
З 1904 року протягом 22 років клініку очолював професор Всеволод Миколайович Орлов. Він же став ініціатором і організатором наукового товариства акушерів-гінекологів у Одесі (1927). Керуєма професором Орловим університетська клініка, розташована на вулиці Пастера, була на рівні провідних європейських клінік того часу.
Всеволод Миколайович Орлов (1866—1927) зав. кафедрою акушерства і гінекології в 1905—1927 рр. У 1890 р. закінчив з премією Медико-хірургичну академію і був залишен для удосконалення на три роки при клініці професора А. І. Лебедєва. Прибув у 1905 р. в Одесу, прийнявся за організацію і обладнання учбового і діагностичного процесу на кафедрі акушерства і гінекології медицичного факультета Новоросійського університета. Створив музей мікро- і макроскопічних патолого-анатомічних препаратів, діапозитивів по акушерству і гінекології, організував кабінет фізичних методів лікування (електро-світло-терапія, грязелікування). Його учнями є професора В. Д. Брандт, Б. К. Гогоберидзе, В. А. Мишин, Г. Ф. Цомакион.
Герман Іванович Томсон (1862—1933) завідував кафедрою акушерства і гінекології у 1928—1929 рр.
Георгій Федорович Цомакіон (1884—1939) завідував кафедрою акушерства і гінекології у 1930—1930 рр. Закінчив з відзнакою медичний факультет Новоросійського університета у 1910 р. В 1921—1930 гг. завідував кафедрою акушерства і гінекології Дніпропетровського медичного інститута.
Борис Костантинович Гогоберидзе (1884—1954) завідував кафедрою акушерства і гінекології у 1940—1941 рр. Закінчив з відзнакою медичний факультет Новоросійського університета у 1908 р.
Григорій Костянтинович Живатов (1891—1952) завідував кафедрою акушерства і гінекології педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів у 1936—1948 рр.
Ашот Моисеевич Агаронов (1895—1962) завідував кафедрою акушерства і гінекології лікувального факультета у 1945—1954 рр. Закінчив медичний факультет Київського університета у 1919 р.
З 1954 р.—зав.кафедрою акушерства і гінекології Єреванського медичного інститута.
Олександр Іванович Малінін (1890—1985) завідував кафедрою акушерства і гінекології лікувального факультета у 1954—1965 рр.
Іван Миколайович Рембез (1920) завідував кафедрою акушерства і гінекології лікувального факультета у 1965—1968 рр. З 1974 р. працював в Одесі в закладах охорони здоров΄я, а після — професором кафедри акушерства і гінекології факультета удосконалення лікарів Одеського медінститута.
Отже, завідувачі кафедр акушерства і гінекології в Одеському національному медичному університеті професори: В. М. Массен (1902— 1904), В. М. Орлов (1905-1927), Ф. В. Букоємський (1920—1922), Г. І. Томсон (1928-1929), Г.Ф. Цомакіон (1930-1939), Г. К. Живатов (1936-1948), Б. К.Гогоберідзе (1940-1941), А. М. Агаронов (1945—1954), О. Є. Нудольська (1952-1953), Н. П. Верхацький (1953-1958), О.І.Малинін (1954-1965), Я. В. Куколєв (1959-1971), У. Й. Біжан (1972-1983), І. М. Рембез( 1965-1968), В. А. Соляник-Шилейко (1968-1990), О. О. Зелінський (з 1983), В. Ф. Нагорна (1990-1994), В. М. Запорожан (1986-2015), І.З.Гладчук ( з 2015 року).
Вікторія Андріївна Соляник-Шилейко (1924) завідувала кафедрою акушерства і гінекології в 1968—1990 рр. Закінчила з відзнакою Харківського медичного інститута у 1949 р. В. А. Соляник-Шилейко є вихованкою харківської школи акушерства і гінекології професора І. І. Грищенка. Її дослідження присвячені проблемам ізоімунізації організму вагітної у випадках несумісності крові матері й плода, реабілітаційної терапії запальних захворювань жіночих статевих органів з використанням фізичних і санаторно-курортних чинників, кріохірургії в гінекології. В 1956 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Влияние течения ролов и послеродового периода на лактацию в раннем ее периоде». В 1967 р. докторська дисертація на тему: «Изоиммунизация организма беременной и предупреждение связанных с нею осложнений». Автор понад 200 наукових праць, 3 монографій; під її керівництвом захищено 3 докторських, 23 кандидатські дисертації. Солянік-Шилейко Вікторія Андріївна виростила нове покоління акушерів-гінекологів у Одесі, дала початок Одеській школі акушерів-гінекологів. Організувала і керувала першим на Україні спеціалізованим центром імуноконфліктної вагітності. Протягом багатьої років керувала одеським науковим товариством акушерів-гінекологів.
Нагорна Вікторія Федорівна. З 1990 по 1998 рр. професор, зав. кафедри акушерства і гінекології № 1. У 1976 р.- кандидатська дисертація на тему «Аутовакцина в комплексном лечении хронических рецидивирующих воспалительных заболеваний женских половых органов». У 1991 р. – докторська дисертація на тему «Доброкачественные опухоли яичников: патогенез, клиника, лечение». Автор 5 монографий, учебника «Акушерство», 190 публікацій, 18 патентов на изобретения, керівник 14 кандидатських і 1 докторської дисертації. ЇЇ дослідження присвячені проблемам гестозів, доброякісних пухлин яєчників, удосконалення та впровадження нових методів оперативного лікування в акушерстві та гінекології. Доклади на міжнародних конгресах у Женеві, Копенгагені, Стамбулі, Хельсинки, Сан – Франциско.
Валерій Миколайович Запорожан (1947) завідувач кафедри акушерства і гінекологїї з 1997 до 2015 р. Закінчив з відзнакою Одеський медичний інститут у 1971 р. У 1976 р. кандидатська дисертація на тему: «Криогенный метод лечения некоторых заболеваний шейки матки». У 1982 р. Докторська дисертація на тему: «Комбинированное криогенное лечение гиперпластических процессов матки».
Наукові дослідження — вивчення та розробка кріохірургічних, кріоультразвукових і комбінованих методів лікування гінекологічних захворювань, вивчення патогенеза і розробка нових методів лікування передракових захворювань органів репродуктивної системи.
Ігор Зіновійович Гладчук (1963) завідувач кафедри акушерства і гінекологїї з 2015 року Закінчив з відзнакою Тернопільський державний медичний інститут, 1986р. У 1992 році успішно захистив кандидатську дисертацію “Комплексне з імуномодуляторами лікування хворих з гіперпластичними процесами ендо- та міометрія та його вплив на функціональний стан печінки”. У 1999 році захистив докторську дисертацію „Оперативна ендоскопія в комплексному лікуванні жіночої неплідності”. Автор понад 180 наукових робіт та 25 винаходів. Доклади на міжнародних конгресах у Стамбулі, Мілані, Берліні, Барселоні, Будапешті, Празі. Професор Гладчук І.З. є членом Європейської асоціації гінекологів-ендоскопістів, Міжнародної асоціації акушерів-гінекологів, почесний доктор Польського товариства гінекологів. Почесний член асоціації репродукції людини Угорщини.
У наш час розвиваються сучасні напрями в акушерстві й гінекології: пренатальна діагностика стану плода (біопсія хоріона, плаценти, генетичний амніоцентез, кордоцентез) з використанням нових інструментальних, біохімічних, біофізичних, імунологічних, мікробіологічних, молекулярно-біологічних методів; фетальна терапія і хірургія; допоміжні репродуктивні технології (екс-тракорпоральне запліднення, трансплантація гамет, перенесення ембріонів); ендоскопічна хірургія в гінекології.
Сьогодні кафедра акушерства і гінекології Одеського національного медичного університету є однією з провідних кафедр України, її професорсько-викладацький склад продовжує традиції видатних попередників. Основні наукові роботи вчених кафедри присвячені вдосконаленню ендохірургічних методів діагностики і лікування гінекологічної патології (проф. І. З. Гладчук – докторська дисертація „Оперативна ендоскопія в комплексному лікуванні жіночої неплідності”, 1999 р.), професор О. Я. Назаренко – докторська дисертація «Апоплексія яєчника у жінок репродуктивного віку» (2014 р.), професор А. Г. Волянська – докторська дисертація «Патогенетичне обґрунтування профілактики спайкового процесу при гінекологічних операціях у жінок репродуктивного віку (клініко-експериментальне дослідження)», 2016 р. Проблеми ВІЛ-інфікування в акушерстві, перинатології (проф. С. П. Посохова – докторська дисертація «Прогнозування, профілактика та шляхи зниження перинатального інфікування при ВІЛ інфекції» докторська дисертація), впливу агресивних чинників навколишнього середовища на організм матері і плода, на формування первинної, вторинної плацентарної недостатності, питанням перинатальної охорони плода (проф. В. П. Міщенко – докторська дисертація „Плацентарна недостатність в умовах сучасної екологічної ситуації (діагностика, профілактика та лікування)”, 1998 р.), проф. Шаповал М.В. «Стан систем гомеостазу під час вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок, які вживають наркотичні препарати (2006 р.), проф. Н. М. Рожковська – докторська дисертація «Перинатальна охорона плода при синдромі хронічної плацентарної недостатності», (1999 р.), проф. В. Г. Марічереда – докторська дисертація «Прееклампсія: імуногенетичні детермінанти патогенезу, діагностики та прогнозування», (2014 р.), проф. І. А. Анчева – докторська дисертація «Дисфункція плаценти при анемії вагітних: діагностика, ведення вагітності і профілактика» (2015 р.), проф. Манасова Г. С. – докторська дисертація «Патогенетичні механізми формування, профілактика і лікування патології кісткової тканини у вагітних з інфікуванням плацентарного комплексу» (2013 р.), доцент Шпак І. В. – докторська дисертація “Акушерські та перинатальні ускладнення у жінок, хворих на грип (епідеміологія, клініка, прогнозування, профілактика)” (2015 р.), проф. Москаленко Т. Я. – докторська дисертація «Особливості патогенезу, клініки та лікування метаболічної форми фетоплацентарної недостатності» (2005 р.), проф. В. В. Артьоменко – докторська дисертація «Фетальна патологія: прогнозування, діагностика і медикаментозна корекція» (2015 р.), д.мед.н. Бічевська Р. Г. – докторська дисертація «Особливості імунопатогенезу та імунокорекції у жінок з невиношуванням вагітності на фоні хронічних захворювань гепатобіліарної системи» (2021 р.), д.мед.н. Железов Д. М. – докторська дисертація «Прогнозування і профілактика акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з оперованою маткою» (2022 р.).
Іншим напрямком науково-дослідницької роботи кафедри є вдосконалення методів профілактики, діагностики та лікування захворювань репродуктивної системи жінки із застосуванням новітніх медичних та молекулярно-генетичних технологій: проф. Єрмоленко Т. О. – докторська дисертація «Прогнозування, діагностика, корекція метаболічних порушень, що обумовлені гіпофункцією яєчників» (2009 р.), проф. Запорожченко М. Б. – докторська дисертація «Патогенетичне обгрунтування профілактики та лікування лейоміоми матки проліферативного типу у жінок репродуктивного віку» (2016 р.), проф. Корнієнко С. М. – дисертаційна робота «Патологія ендометрія у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку (діагностика, профілактика та лікування)» (2018 р.), проф. Носенко О. М. – дисертаційна робота «Доброякісні кістозні утворення яєчників: епідеміологія, патогенез, діагностика та відновлення репродуктивного здоров’я” (2008 р.), доцент Бикова Н. А. – кандидатська дисертація «Оптимізація диференційної діагностики гіперпроліферативних процесів ендометрія» (2021 р.), доц. Чумак З.В. – докторська дисертація «Мікроциркуляторно-тканинні, клітинні та ендокринні фактори в розвитку проліферативних процесів ендометрія в перименопаузальному періоді» (2021 р.), д.мед.н. Полюлях О. А. – докторська дисертація «Репродуктивне здоров’я жінок із поєднаною патологією матки та молочних залоз» (2020 р.).