Колектив кафедри акушерства і гінекології №2 та акушерсько-гінекологічної клініки Одеського національного медичного університету уперше почав свою учбову і лікувальну роботу з підготовки кадрів у вересні 1921 р. (рішення про створення – 1920 р.), на базі МКЛ №11 (Слобідка) і пологового будинку №2. Першим керівником клініки і кафедри був професор Букоємський Ф.В.

У зв’язку з реорганізацією навчального процесу на факультеті вона згодом була об’єднана з кафедрою і клінікою акушерства і гінекології №1, якою керував професор Орлов В. Н. Після смерті професора Орлова В. Н. з 1927 по 1930 рр. клінікою тимчасово завідували професор Томпсон Р. І., професор Мандельштам А.Е. і професор Курський К.І.
У зв’язку зі створенням педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів в 1932 р. в інституті кафедра була знову реорганізована в самостійний підрозділ і її клініками були визначені гінекологічне і акушерське відділення 1-ої клінічної лікарні (Слобідка), пологовий будинок №2 і лікарня Радпартпрофу. З того часу і по 1936р. очолював клініку професор Цомакіон Г. Ф., який особливу увагу приділяв підвищенню кваліфікації співробітників. Постановка справи викладання і лікування клініки ще більше покращала. Він був блискучим хірургом, його дисертація на тему «Тубооваріальні кісти, їх етіологія, генез, патологія, анатомія, клініка» вражає своєю тонкою і складною патогістологічною розробкою. Під його керівництвом виконано 10 дисертацій.

З 1936р. клініку очолював професор Живатов Григорій Костянтинович, учень професора Орлова В. І. На кафедрі проходили навчання студенти педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів.

Під його керівництвом в ці роки на всесоюзному конкурсі клініка була визнана як одна з кращих в країні. Науково-дослідна робота була присвячена вивченню ефективності дії лікувальних грязей Куяльницького лиману при лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів. Монографія професора Живатова Г. Ф. «Грязелікування жіночих хвороб», що вийшла у пресі 1945 р, і нині вражає своєю глибиною і об’ємом наукової і практичної інформації.

З 1948 р по 1950 р клінікою і кафедрою керував блискучий клініцист, хірург, талановитий організатор професор Ашот Мойсейович Агаронов. Він виконував обов’язки обласного акушера-гінеколога, члена комісії Ради родопомочі, був беззмінним головою обласного суспільства акушерів-гінекологів. Окрім цього, перебував членом комісії родопомочі Міністерства охорони здоров’я СРСР, рецензентом ВАКа, членом правління Всесоюзного товариства акушерів-гінекологів. Професор Агаронов А.М. за великі успіхи в науковій, педагогічній і лікарській діяльності в 1945 р отримав звання заслуженого діяча науки Башкирської АРСР, в 1961 р – звання заслуженого діяча Вірменською РСР, був нагороджений медаллю «За доблесну працю».

Увага кафедри була зосереджена на питаннях невиношування вагітності, гіпогалактії, знеболення пологів, безпліддя в шлюбі, хірургічних методів лікування пухлинних процесів геніталій.

З 1950 р клінікою знову завідував професор Живатов Г. Ф. Продовжували розроблятися питання грязелікування жіночих хвороб в умовах курорту, що зробило істотний вплив на діяльність інституту Курортології м. Одеси, а також на роботу багатьох курортів країни.

Впродовж року (1952-1953 рр.) кафедрою завідувала професор Нудольська Ольга Євгенівна. Під її керівництвом колектив розробляв проблеми раку жіночої статевої системи, передракових станів, їх ранньої діагностики і профілактики, питання гіпогалактії.

Професор Нудольська О.Є. брала активну участь в громадському житті, член Радого з родопомочі при Вченій Медичній Раді Міністерства охорони здоров’я РРФСР, голова проблемної комісії з проблеми раку. За тривалу, бездоганну роботу нагороджена орденом «Червоного прапора», медалями «За доблесну працю під час Вітчизняної війни», «За оборону Москви».
З 1953 по 1957 рр, кафедру і клініку очолював професор Верхацький Микола Поліевтович. У цей період тривають початі ранні дослідження по консервативних методах лікування запальних захворювань жіночих статевих органів, поглиблюється вивчення знеболення пологів, пологопосилення, токсикозів вагітних.

Був нагороджений орденом «Трудового червоного прапора», медалями «За доблесну працю під час Вітчизняної війни», «За оборону Москви».

З 1957р по 1958 рр. обов’язки керівника кафедри і клініки виконувала доцент Давиденко Інна Леонідівна. Була нагороджена медалями «За доблесну працю під час Вітчизняної війни», «За перемогу над Німеччиною». Під її початком кафедра працювала над проблемою пізніх гестозів вагітних.

У ці роки в клініці продуктивно працював професор Петченко А.І., автор багатьох прекрасних монографій і підручників.

З 1959 р по 1971 р клінікою і кафедрою завідував професор Куколев Яків Васильович (1900-1971), учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений орденами «Вітчизняна війна ІІ ступеню», «Червона зірка», медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною». Ним були опубліковані ряд наукових праць, з яких монографія «Набряки вагітних» приваблює глибиною клінічної думки, новим підходом до цієї проблеми і до теперішнього часу.

Кафедра в основному розробляла питання застосування синтетичних тканин при деяких пластичних гінекологічних операціях і лікуванні жіночого безпліддя, широко займалася проблемами пологів, специфічних запальних захворювань жіночих статевих органів.

У зв’язку з виходом Куколева Я.В. на пенсію, з 1971 по 1972 рр., обов’язки завідувача кафедрою став виконувати доцент Бернадський П. С. В цей період кафедра розробляла питання застосування фізичних чинників при лікуванні запальних процесів жіночих статевих органів.

З 1972 р по 1983 р зав. кафедрою був професор Біжан Ульян Йосипович, учень школи професора Кейліна С. Л. (м. Новосибірськ). Продовжуючи дослідження з ефективності курортних чинників лікування, кафедра стала приділяти все більшу увагу питанням стану фетоплацентарного комплексу. Вивчаються материнсько-плодові взаємини з дослідженням стану чинників імунітету при пізніх гестозах вагітних, резус-несумісності крові матері і плоду, досліджуються протеолітичні реакції крові матері і плоду під час вагітності і пологів. Увага співробітників кафедри привернута до вирішення питання надійності біологічної системи мати-плацента-плід. З 1976 р кафедра стала базуватися в побудованому великому пологовому будинку №5.

У березні 1983р кафедра акушерства і гінекології педіатричного і стоматологічного факультетів знову переведена в клініку акушерства і гінекології №2, де навчаються студенти лікувального, педіатричного, стоматологічного, медико-профілактичного факультетів. З 1983 по травент 2019 керівником клініки був професор Зелінський Олександр Олексійович.
Впродовж 1983-96 рр. в клініці акушерства і гінекології – найбільшому на Півдні пологовому будинку №5, спеціалізованому з невиношування і пологів до терміну, дуже швидко розвиваються напрями по створенню сучасних клініко-лабораторних комплексів, нових спеціалізованих відділень, у тому числі, першого серед родопомічних установ області відділення інтенсивної терапії і реанімації новонароджених (1987г.), відділень ембріо- і фетології (1990р.), функціональної діагностики (1985р.), лабораторії ендокринології (1987р.), перинатальних інфекцій (1988р.), імуноферментного аналізу (1987р.), радіоімунного аналізу (1986р.), спектофлюорометричної діагностики (1988р.), прикладної імунології (1986р.), гемостазіології (1983р.) та ряду інших.

На базі клінічного пологового будинку №5 створена перша в Україні жіноча консультація «Шлюб і сім’я» (1984р.). Основні напрями наукових досліджень зрештою передбачали впровадження в практику нових діагностичних і лікувальних технологій.

За цей період уперше в Одесі впроваджена і поширена технологія міні-аборту (вакуум-аспірації) за Карне (1984р.). Вперше в практичній охороні здоров’я в Україні широко впроваджується дослідження різних гормонів, рецепторів гормонів (1986р.), онкологічних маркерів по виявленню ризику розвитку злоякісних пухлин різних локалізацій (1989р.). Вперше впроваджуються методи діагностики перинатальних інфекцій за допомогою імуноферментного аналізу (1989р.), що значно змінює тактику ведення пологів при різних захворюваннях. Уперше на півдні України в родопомічній установі була введена ультразвукова діагностика стану матері і плоду (1983р.). За цей період розроблено більше 100 нових способів діагностики і лікування, розвивається напрям органозберігаючої хірургії. Так, з щорічно виконуваних великих гінекологічних операцій – 1/3 їх передбачає збереження органу або реконструктивні операції.

Уперше в практиці розроблений і впроваджений спосіб боротьби (хірургічний підхід) з важким ускладненням акушерських кровотеч – ДВЗ-синдромом (1985р.).

На кафедрі і в клініці виконано 115 раціоналізаторських пропозицій, десятки винаходів, публікується цілий ряд методичних рекомендацій для акушерів-гінекологів усієї України з нагальних проблем акушерства, гінекології і перинатології.

Спільно з видатними вченими нашої країни, акушерами-гінекологами, педіатрами, неонатологами видаються книги, присвячені походженню, розвитку, діагностиці і лікуванню низки захворювань вагітних, плоду, гінекологічних хворих.

З 1993р. на базі клініки відтворюється відділення дитячої гінекології. Була проведена Перша Всеукраїнська конференція з дитячої і підліткової гінекології. Колектив кафедри і клініки став ініціатором проведення в Одесі Національного з’їзду акушерів-гінекологів. Тільки за останні 10 років видані десятки підручників, монографій, ряд довідкового керівництва, виконані і виконуються докторські і кандидатські дисертації. Клініка стає потужною базою в підготовці висококваліфікованих кадрів акушерів-гінекологів, у тому числі для зарубіжних країн.

Нині триває активний пошук нових медичних технологій, у тому числі систем для моніторингу станів плоду і новонародженого, методів діагностики і лікування плацентарної дисфункції і ряду інших патологічних станів в акушерстві і гінекології.

З вересня 2019 року завідувач кафедри – послідовник і учень професора Зелінського О.О. – д.мед.н., професор Андрієвський О.Г.