Кафедра акушерства і гінекології Одеського національного медичного університету — одна з провідних в Україні. Вона зберігає авторитет завдяки поєднанню академічних традицій, сучасним підходам до навчання та потужній клінічній базі. Попри пандемію та війну, тут не припинялася освітня й наукова робота. Викладачі беруть участь у міжнародних проєктах, готують молодих фахівців на високому рівні, впроваджують сучасні технології, залишаючись вірними принципам доказової медицини.

Про виклики, досягнення та майбутнє кафедри розповів завідувач кафедри акушерства і гінекології ОНМедУ, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ігор Зіновійович Гладчук.

— Ігорю Зіновійовичу, як змінювалися підходи до викладання освітніх компонентів, та як були інтегровані сучасні технології в освітній процес?

Фундамент навчального процесу академічних кафедр, до яких належить і наша кафедра акушерства та гінекології, — класичні, базові знання, перевірені часом і практикою. Вони становлять основну частину обсягу знань, які здобувають як здобувачі вищих навчальних закладів, так і лікарі-інтерни і курсанти післядипломної освіти. Водночас не можна ігнорувати той факт, що прогрес — це постійний, безперервний процес, який стосується й нашої сфери акушерсько-гінекологічної практики.

За роки Незалежності відбулося суттєве оновлення навчальних програм: ми позбулися застарілих ідеологічних штампів, які були притаманні радянській системі, вилучили матеріали, що не мали наукового підтвердження, і натомість активно впровадили інноваційні методи навчання. Особливу увагу приділено оновленню як допідготовчій, так і післядипломній освіти, що у сукупності наблизило стандарти нашої кафедри до європейських, враховуючи реформу в руслі Болонського процесу. Приємно відзначити, що такі зміни спостерігаються по всій Україні, проте наша   кафедра має доступ до значно ширшого спектру можливостей. Адже у нашому розпорядженні є Багатопрофільний медичний центр — Університетська клініка, що значно спрощує і покращує якість підготовки майбутніх лікарів. Такої інфраструктури, на жаль, немає в більшості медичних вузів країни. Це стало можливим завдяки далекоглядній політиці ректора ОНМедУ, академіка Валерія Миколайовича Запорожана, який розумів, що без клінічної бази високого рівня підготовка фахівців на світовому рівні неможлива.

— Пандемія COVID-19, а потім і повномасштабна війна стали серйозними викликами для освітньої та наукової роботи на кафедрі?

Так, під час пандемії COVID-19, а потім у ще більш драматичний період війни, ми, як і весь університет, були змушені швидко адаптуватися. В умовах обмежень ми поєднували очне та дистанційне навчання, аби не припиняти освітній процес ні на мить. Це було непросто, адже поява дистанційних форматів викликала багато нових викликів у методиці викладання, особливо в такій практично орієнтованій спеціальності.

Пандемія та війна наклала свій відбиток і на наукову роботу. Деякі напрями довелося тимчасово призупинити через логістичні та фінансові труднощі. Однак традиційні й важливі для кафедри напрямки, започатковані ще академіком Запорожаном, успішно продовжуються. Йдеться про малоінвазивну ендоскопічну хірургію в гінекології, реконструктивно-пластичну тазову хірургію, а також різноманітні аспекти патологічного акушерства.

Напередодні пандемії ми змогли створити на базі кафедри та гінекологічної клініки академічний і клінічний Центр ендометріозу, сертифікований Європейською лігою ендометріозу. Цей центр не тільки проводить клінічну роботу, а й виконує наукові дослідження, веде викладацьку діяльність, що дуже нас тішить, оскільки він наразі є єдиним в Україні такого рівня.

Під керівництвом професорів кафедри щороку захищаються численні дисертації, публікуються монографії, підручники та навчальні посібники. Наші співробітники постійно беруть участь у провідних світових і європейських форумах, виступають із доповідями, а також запрошуються як експерти на майстер-класи. Це сприяє не лише розвитку кафедри, а й підвищенню рівня української акушерсько-гінекологічної науки в міжнародному контексті.

— Підготовка нової генерації лікарів-акушерів-гінекологів вимагає не лише ґрунтовних знань, а й практичних навичок, критичного мислення, сучасного бачення. Як кафедра забезпечує високий рівень підготовки інтернів, магістрів, аспірантів?

У нас завжди було багато бажаючих опановувати акушерство та гінекологію, і ми пишаємося цим. Студенти проявляють глибоку зацікавленість ще під час навчання, тому двері студентського наукового гуртка кафедри завжди відкриті. Там вони мають змогу детальніше ознайомитися з дисципліною, розвинути перші наукові навички.

Серед наших гуртківців є переможці Всеукраїнських олімпіад з акушерства та гінекології, а також учасники й лауреати студентських наукових конференцій. Це свідчить про високий рівень підготовки і підтримки молоді. Лава аспірантів на кафедрі майже ніколи не пустує, що є додатковим підтвердженням зацікавленості та активної роботи з молодими спеціалістами.

Кафедра створює всі умови для розвитку не лише у навчанні, а й у науковій, клінічній та міжнародній сферах. Молоді лікарі отримують доступ до сучасних методик, симуляційного навчання, можливості проходити практику у провідних клініках, брати участь у конференціях.

— Акушерство та гінекологія — одна з найвідповідальніших і водночас найгуманніших галузей медицини. Яку роль має відігравати ОНМедУ як провідний освітній і науковий центр у її розвитку?

Майбутнє акушерства і гінекології безумовно буде тісно пов’язане з найкращими світовими тенденціями. Україна визначила для себе цивілізований європейський вектор розвитку, і ми прагнемо, щоб наша галузь максимально відповідала цим стандартам.

Особливо важливою є тісна міжнародна співпраця — вона є ключовим чинником для успішного реформування медичної освіти, науки і практики. Саме в мирний час цей тренд стане сталим, а роль Одеського національного медичного університету як провідного освітнього і наукового центру лише зростатиме.

Ми впевнені, що об’єднання зусиль викладачів, клініцистів і молодих фахівців дозволить досягти високих стандартів у підготовці акушерів-гінекологів і підвищити якість медичної допомоги в Україні загалом.