Доктор Рольф Цинкернагель народився в 1944 році в Швейцарії.  З 1969 року він почав працювати в відділенні хірургії в одній з лікарень в Базелі, після чого  звертався до аспірантури в експериментальній медицині в Університеті Цюріха. Водночас він робив дослідження в Інституті анатомії Університету Базеля.

З 1970 року він працював два роки у відділі біохімії в Університеті Лозанни, а з січня 1973 розпочав працю в Австралійському національному університеті  (АНУ, Канберра), спрямовану на дослідження клітинного імунітету та імунних ефекторних механізмів в інфекційних моделях захворювань. Ставши аспірантом в АНУ (дисертацію захищено в 1975 р.), др. Рольф Цинкернагель проводив дослідження  клінічних проблем невриту плечового сплетення, незабаром його роботи було опубліковано в журналі Nature.

З 1975 року др. Рольф Цинкернагель переїхав до США та розпочав роботу в медичній клініці Інституту Скріппса, де продовжив вивчення клітинного імунітету і експресії клітинної специфічності та отримав важливі експериментальні результати щодо ролі тимуса клітин, які викликали значний резонанс в імунологічному співтоваристві.

В 1979 році др. Рольф Цинкернагель починає роботу на медичному факультеті Університету Цюріха, за запрошенням керівництва Університету, і зробив великий внесок в обладнання лабораторії, споруд та віварія для інфекційних експериментів. Головними темами його роботи були дослідження вірусів в заражених хостах, щоб дізнатися більше про функціонування імунної системи і деталі  спільної еволюції вірусів та імунної системи.

У 1995 році др. Рольф Цинкернагель отримав премію Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження. Також до листу його наукових нагород входять Премія Ернста Юнга (1982), Премія Пауля Ерліха і Людвіга Дармштедтера (1983), Міжнародна премія Гайрднер (1986) та Премія Вільяма Коли (1987).

В 1996 році доктор Рольф Цинкернагель разом з Пітером Догерті був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини, за відкриття того як імунна система розпізнає вірус-інфіковані клітини. Таким чином він став 24-швейцарськими Нобелівським лауреатом. У 1999 році він також був удостоєний звання Почесного Члена Ордена Австралії (AC) – вищою цивільною нагородою Австралії, за його наукової роботи.