Становлення і розвиток кафедри педіатрії нерозривно пов’язано з історією педіатричної школи Одеського регіону, початок якої поклав створений у 1900-у році в місті Одесі медичний факультет на базі Новоросійського університету.
Дитячі хвороби викладалися на кафедрі акушерства, жіночих і дитячих хвороб, якою керував професор Василь Миколайович Массен. Після смерті В.Н. Массена (1904г.) професор Василь Пилипович Якубович створив кафедру дитячих хвороб, якої він завідував з 1904 по 1912 р.р. В 1905 році на добродійні внески була побудована перша в Одесі дитяча клініка, створення якої сприяло удосконаленню охорони здоров’я дітей. Під керівництвом В.Ф. Якубовича кафедра була регіональним центром по наданню медичної допомоги дітям Одеського регіону, у тому числі в області неонатології і дитячих інфекційних хвороб; формуванню Одеської педіатричної школи. Підручник В.Ф. Якубовича «Керівництво до діагностики дитячих хвороб і способів дослідження дітей»  став настільною книгою педіатрів і студентів (1890 р.).
З 1912 по 1921 р.р. кафедрою завідував Семен Костянтинович Гогитідзе. Під керівництвом професора С.К. Гогітідзе удосконалювалася система охорони здоров’я матері і дитини. Співробітниками кафедри було опубліковано 20 наукових робіт з фізіології і патології дітей раннього віку. Професором С.К. Гогітідзе було написане «Керівництво для студентів і лікарів», в якому детально освітлювалися питання природного вигодовування і патології шлунково-кишкового тракту у дитини раннього віку. В 1916 році С.К. Гогітідзе заснував Одеське суспільство дитячих хвороб.
У 1921-1928 р.р. кафедру очолював професор Ісай Якович Винокуров. У тяжкі для Одеси роки розрухи і голоду колектив кафедри розробляв питання діагностики і лікування гострих дитячих інфекцій, у тому числі туберкульозу і його профілактики у новонароджених дітей.
З 1928 по 1954 р.р.  кафедрою дитячих хвороб завідував професор Аркадій Іванович Скроцький, який  працював в клініці з 1908 р. Талановитий професор-клініцист А.І. Скроцький, продовжуючи традиції розвитку клінічної педіатрії, зробив значний внесок у вивчення дитячих інфекційних захворювань, ревматизму, туберкульозу. Спільно із співробітниками були розроблені і впроваджені в практику принципово нові методи діагностики і лікування дифтерії, паротиту і вітряної віспи, поворотного тифу і холери, поліомієліту, менінгіту (А.І. Скроцький, Г.С. Леві, Н.Г. Степіна, А.Н. Гончарук, Т.М. Якименко). Колективом кафедри  вивчалися питання патогенезу і клініки ревматизму. Була розроблена система раннього позакурортного грязелікування дітей з гострою ревматичною інфекцією (Н.Г. Степіна, В.В. Чернюк, В.І. Зузанова, А.Н. Гончарук). За ініціативою А.І. Скроцького при клініці була створена перша в країні дитяча грязелікарня; організовано дитячий санаторій «Холодна балка». А.І. Скроцький був блискуче ерудованою людиною, прекрасним оратором і педагогом. Він користувався заслуженою і широкою популярністю серед студентів, викладачів і лікарів. Його лекції завжди відрізнялися доступністю і насиченістю інформації. Великий педагогічний досвід А. І. Скроцький узагальнив в роботі «Принципи і методи викладання педіатрії в медичному інституті» – настільній книзі викладачів в ті роки. Під керівництвом А.И. Скроцького було виконано більше 20 кандидатських і докторських дисертацій.
У 1932 році в Одеському медичному інституті ім. Н.І. Пирогова відкрився педіатричний факультет і була створена кафедра педіатрії на базі обласної дитячої лікарні. А.І. Скроцький з 1932 р. продовжував завідувати кафедрою дитячих хвороб лікувального факультету на базі дитячої клініки медичного факультету Новоросійського університету.
Першим завідувачем кафедрою педіатрії педіатричного факультету був професор Григорій Семенович Леві, який очолював кафедру з 1932 по 1959 р.р. Блискучий клініцист і вчений, організатор і педагог Г.С. Леві основну увагу надавав питанням природного вигодовування, фізіології і патології дітей раннього віку, діагностиці і лікуванню дитячих інфекцій.
З 1959 по 1970 р.р. кафедрою педіатрії педіатричного факультету керувала професор Валентина Іванівна Зузанова – досвідчений клініцист, кваліфікований керівник, яка володіла неабияким педагогічним талантом. Колектив кафедри під керівництвом В.І. Зузанової, підтримуючи традиції, продовжував  дослідження з проблем дитячої дієтології, захворювань органів дихання і шлунково-кишкового тракту. Значна частина наукової і практичної діяльності співробітників кафедри (В.І. Зузанова, А.Н, Гончарук, В.А. Лануцька, Л.Н. Тихончук, Т.Л. Мидлер та ін.) була пов’язана з вивченням питань патогенезу, особливостей перебігу і вдосконалення методів терапії і профілактики ревматизму. Професор кафедри педіатрії А.Н. Гончарук (згодом завідувачка кафедрою факультету удосконалення лікарів № 1) продовжила традиції школи А.И. Скроцького у вивченні особливостей клініки і діагностики ревматизму в підлітковому віці; еволюції набутих вад серця, методів прогнозування результатів ревматичної інфекції;  по упровадженню концепції живлення здорової і хворої дитини.
У 1970 – 1972 р.р. кафедрою педіатрії педіатричного факультету керувала професор Тамара Михайлівна Якименко (згодом завідувачка кафедрою пропедевтики дитячих хвороб) – педіатр широкого профілю, талановитий керівник і педагог. Зберігаючи традиції кафедри в педагогічній і науковій роботі, колектив кафедри під керівництвом Т.М. Якименко продовжував вивчення проблеми кардіологічної патології у дітей, захворювань шлунково-кишкового тракту, хвороб органів дихання.
Протягом 25 років (1972 – 1997 р.р.) кафедрою педіатрії педіатричного факультету керував академік АМН України Борис Якович Резнік – автор понад 300 наукових робіт, у тому числі 14 монографій. Б.Я. Резнік підготував 40 кандидатів і 10 докторів медичних наук, троє з яких стали завідувачами  педіатричними кафедрами – член-кореспондент АМН України М.Л. Аряєв; Лауреат Державної премії України І.Л. Бабій; заслужений діяч науки і техніки О.В. Зубаренко. Спектр наукових досліджень Б.Я. Резніка завжди визначався актуальністю проблем клінічної педіатрії. Під керівництвом Б.Я. Резніка був вивчений клітинний метаболізм, структура, функції клітинних мембран і мітохондрій у хворих на пневмонію; розроблена і впроваджена в практичну педіатрію принципово нова схема метаболічної терапії, що значно знизила дитячу смертність. Широка галузева, міжгалузева і міжнародна співпраця, у тому числі з клінікою Д. Газлині (Генуя, Італія), сприяла розробці молекулярно-генетичних основ діагностики і профілактики природженої і спадкової патології дитячого віку; створенню системи медико-генетичного консультування в м. Одесі. Були впроваджені принципово нові методи перинатальної діагностики спадкових захворювань (муковісцидозу, гемофілії, фенілкетонурії та ін.); створені моніторинг і комп’ютерна діагностика природжених вад розвитку; вдосконалені методи прогнозування народження хворої дитини. Розроблена метаболічна терапія муковісцидозу, реабілітація дітей в створеному місцевому санаторії дозволили продовжити життя цих хворих з 3-4 до 10-12 років. Спільно з Міжнародною Інтегрованою Асоціацією охорони здоров’я (Великобританія) виконувалася програма TACIS – LIEN (допомога сім’ям дітей, хворих на муковісцидоз); проводилася спільна наукова робота з британськими лікарями з Королівського Бромптонського госпіталю і Європейським співтовариством допомоги дітям з муковісцидозом. За цикл робіт по медичній генетиці, у тому числі «Спадкові захворювання і природжені вади розвитку в перинатологічній практиці», член-кореспондент АМН Б.Я. Резнік був нагороджений Державною премією України в галузі науки і техніки в 1997 році. За ініціативою і безпосередній участі Б.Я. Резніка був створений дитячий лікувально-діагностичний центр з поліклінічним відділенням, який в даний час носить його ім’я.
У 1978 р. у зв’язку з організацією факультету удосконалення лікарів в Одеському медичному інституті була створена  кафедра педіатрії – ФУЛ № 1. Першим завідувачем кафедрою була професор Ганна Микитівна Гончарук; з 1992 р. і до реорганізації в 1995 р. – професор Олександр Всеволодович Зубаренко (нині – завідувач кафедрою педіатрії №3). В 1986 році була створена кафедра педіатрії ФУЛ № 2, керована до реорганізації в 1995 р. професором М.Л. Аряєвим. Основними напрямами наукової і практичної діяльності кафедр педіатрії № 1 ФУЛ були: актуальні питання фізіології і патології дітей старшого віку, кардіологія, дієтетика дитячого віку.
На кафедрі педіатрії № 2 ФУЛ під керівництвом професора М.Л. Аряєва була створена і затверджена уніфікована програма післядипломного навчання лікарів.  «Клінічна фармакологія і фармакотерапія в педіатричній практиці». Навчання лікарів-курсантів проводилося з актуальних питань педіатрії; фізіології і патології дітей раннього віку. Основними напрямами наукової діяльності кафедри з’явилися: розробка нових методів профілактики і лікування Rh-гемолітичної хвороби новонароджених на основі патофізіологічних закономірностей  Rh-конфлікту і стану фетоплацентарної системи (перинатальне вживання анти-Rh-D-імуноглобуліну з урахуванням величини фетоплацентарної трансфузії; антенатальне використовування діпразина гідрохлорид); удосконалення протоколів постнатального ведення Rh-гемолітичної хвороби з використанням методів гіпербаричної оксигенації і ентеросорбції.  Виконувалися програми вдосконалення первинної реанімації новонароджених (AIHA); розроблені способи ведення новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку.
З 1994 року кафедру педіатрії (з 2013 р. –  кафедра  педіатрії №1) очолює член-кореспондент АМН України М.Л. Аряєв – автор болем 500 наукових робіт, більше 20 конкурсних вітчизняних і зарубіжних дослідницьких програм і грантів урядових і неурядових фундацій: Відродження, Matra, Carint, TACIS-LIEN, UNISEF, AIHA, MSF, IOS, WHO, ЕСAS, ICCPS та ін.. Нові перинатальні технології були розроблені за  програмами   TACIS-LIEN–1,2 (Європейське співтовариство); USAID (США). Вперше в Україні була створена типова програма з перинатології; розроблений і впроваджений елективний курс з перинатології для студентів старших курсів і лікарів; виданий перший в країні підручник «Перинатологія».
Під керівництвом М.Л. Аряєва розроблено новий напрямок дитячої пульмонології – клінічна мембранологія. В практику охорони здоров’я впроваджена тактика медикаментозної корекції мембранопатологічних процесів за допомогою антиоксидантних і мембранотропних препаратів при бронхолегеневій патології у дітей; створені навчальні посібники: „Дитячі хвороби. Неонатальний, малюковий та ранній вік» „Дитячі хвороби. Старший вік», «Антибактериальные препараты»; монографія «Муковісцидоз» і унікальні, вперше видані в Україні „Основы инфузионной терапии детей раннего возраста» та  „Детская пульмонология».
Наукова програма «Розробка стратегії профілактики синдрому раптової смерті у дітей (СВСД) в Україні на моделі Одеського регіону» отримала конкурсне фінансування МОЗ України і підтримувалася міжнародними проектами ЕСAS, ICCPS. Комбінація цих даних дозволила розробити стратегію профілактики СВДС в Україні.
Новаторськими є роботи по попередженню і лікуванню гіпоксично-ішемічних поразок ЦНС на підставі призначення новонародженим алопурінолу, профілактики внутрішньошлуночкових крововиливів шляхом застосування фенобарбіталу і терапії затримки внутрішньоутробного розвитку плода за допомогою біологічно активних препаратів.
При підтримці UNISEF, AIHA, MSF («Лікарі без кордонів») проведена робота по профілактиці вертикальної трансмісії ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Вперше в Україні було доведено зниження частоти трансмісії ВІЛ-інфекції від матері до дитини за допомогою невірапіну. Результатом роботи в галузі перинатології і неонатології з’явилися навчальний посібник «Неонатологія», фундаментальна монографія «ВІЛ-інфекція і СНІД», «Практична перинатологія», «Догляд за дітьми з ВІЛ-інфекцією», «Попередження трансмісії ВІЛ-інфекції від матері до дитини», «Спадкові захворювання та вродженні вади розвитку в перінатології», «Гемолітична хвороба новонароджених», «Діагностика та лікування гемолітичної хвороби плоду та новонародженого», «Хронічні розлади живлення плоду, новонароджених та дітей раннього віку».
У процесі виконання міжнародних програм (проект «MATRA 1-6»,  Нідерланди) розроблена концепція протидії жорстокому поводженню з дітьми і регіональна модель первинної медико-санітарної допомоги дітям. Про міжнародне значення робіт в цій галузі свідчать обрання члена-кореспондента АМНУ Аряєва М.Л. членом Ради Європейської організації психосоматичної і соціальної медицини (Аскона, Швейцарія) і видання 2 монографій в співпраці із зарубіжними фахівцями – «Терапевтический союз врача и пациента», «Охрана здоровья матери и ребенка в практике семейного врача», «Біоетика». Всього опубліковано    15 монографій,      3 підручники, 17 навчальних посібників.
Професор Аряєв М.Л. – є керівником багатопрофільної педіатричної клініки на базі Одеської обласної дитячої клінічної лікарні і Одеського обласного пологового будинку, де він веде лікувально-консультативну роботу як педіатр вищої категорії і неонатолог вищої категорії. Клініка атестована як база Єкспертного Центру МОЗ України. М.Л.  . В 2003 році М.Л. Аряєв був обраний членом-кореспондентом АМН України за фахом «педіатрія».
За розробку  та впровадження нових наукових технологій професор М.Л. Аряєв нагороджений Олімпійською медаллю Гіппократа (Греція), золотою медаллю Альберта Швейцера (Польща), премією міжнародної фундації імені А.Н. Косигіна (Росія), одержав грант міжнародної науково-освітньої програми США (Соросівський професор). Професор М.Л. Аряєв є іноземним членом Польської Медичної академії, членом Міжнародної Медичної Академії Альберта Швейцера.