Кафедра симуляційних медичних технологій — один із провідних навчально-наукових центрів, спрямованих на формування високої практичної майстерності здобувачів вищої медичної освіти, інтернів і практикуючих лікарів. З часу заснування підрозділ  пройшов шлях від  навчально-інноваційного осередку до потужної платформи з відпрацювання навичок із використанням сучасних методів симуляційної медицини. Сьогодні кафедра відкриває нові горизонти в освіті — від запровадження дистанційних технологій навчання до організації тренінгів із тактичної медицини в умовах воєнного стану. Вона активно співпрацює із провідними міжнародними організаціями — NAEMT, С‑ТЕСС, ASPE, SESAM, сприяючи формуванню нового покоління лікарів, здатних оперативно й ефективно реагувати на виклики сучасності.

Про здобутки, основні пріоритети та плани на майбутнє розповів завідувач кафедри, доктор економічних наук, кандидат медичних наук, професор Олександр Петрович Рогачевський.

— Олександре Петровичу, як би Ви підсумували розвиток кафедри симуляційних медичних технологій? Що вважаєте найяскравішими досягненнями?

Кафедра симуляційної медицини в нашому університеті відкрилася у 2014 році за ініціативи ректора ОНМедУ, академіка Валерія Запорожана.  Тоді основний акцент був зроблений на вдосконаленні професійної компетентності лікарів-інтернів і практикуючих лікарів. У 2019 році в результаті реорганізації кафедр університету симуляційне навчання увійшло до складу кафедри нормальної та патологічної клінічної анатомії, а наш Навчально-інноваційний центр практичної підготовки лікаря отримав статус Центру підготовки та проведення ОСКІ. Згодом, у 2020 році, симуляційне навчання увійшло до кафедри роботизованої та ендоскопічної хірургії, а основним завданням стала підготовка здобувачів 6-го курсу до складання ОСКІ. З 2021 року ми існуємо як самостійний структурний підрозділ — кафедра симуляційних медичних технологій.
Сьогодні ми спрямовані не лише на вдосконалення практичних навичок лікарів-інтернів, а й на формування професійної компетентності студентів 2–6 курсів. Для цього ми застосовуємо найсучасніші освітні методи та максимально реалістичні технології симуляції.

— Як кафедра пережила непрості періоди пандемії COVID-19, а потім — повномасштабного вторгнення? Які труднощі виникли у  навчальному процесі й роботі колективу?

З огляду на практичну спрямованість нашої кафедри, пандемія COVID-19, особливо в період локдауну, змусила нас оперативно запроваджувати дистанційні технології для освоєння практичних навичок. Так ми почали застосовувати платформи для онлайн-навчання, передусім Microsoft Teams, щоб студенти не втрачали можливість отримувати необхідні знання.
З початком війни, в лютому 2022 року, ми долучилися до проєкту Литовського університету наук про здоров’я (м. Каунас), завдяки чому отримали можливість проводити тренінги з тактичної медицини й інших видів медичної допомоги в умовах війни. З серпня 2022 року ми стали офіційними партнерами Комітету з тактичної невідкладної допомоги пораненим (С-ТЕСС, США).
Із січня 2023 року ми отримали статус офіційної освітньої платформи Національної асоціації екстрених медичних техніків США (NAEMT) й організували навчання для понад 10 000 осіб — військових, курсантів, здобувачів вищої освіти, медичних працівників, представників ДСНС, Нацполіції й інших.
Повітряні тривоги залишаються головним викликом — вони вимагають оперативного переміщення в укриття та організації навчальної роботи навіть у таких умовах. Так ми вдосконалили сценарій-орієнтований формат навчання, запровадили в робочі програми дисциплін тематику невідкладної допомоги, кровоспинних засобів, відкрили вибіркові дисципліни для вивчення основ медичних комунікацій. У межах гранту Sims отримали нове обладнання для симуляційного навчання, а в процес навчання впровадили віртуальний симулятор OpenLabirynth.

— Яке місце займає наукова діяльність кафедри в умовах воєнного стану? Чи продовжуються дослідження, участь у конференціях?

Наукова діяльність кафедри є для нас не менш важливим пріоритетом навіть в умовах війни. З 2021 року ми спрямовуємо свої дослідження на вивчення ефективності різних методів симуляційного викладання, адаптуючи їх для застосування в  нашому університеті. Також ми активно вивчаємо нові методи вдосконалення кваліфікації практикуючих лікарів для підвищення якості медичної допомоги.
Наш колектив не лише продовжує дослідження, а й регулярно представляє результати на міжнародних конференціях в Європі та США. Велике значення для нас має видання навчальної літератури: ми готуємо посібники із симуляційного навчання, медичних комунікацій, невідкладної допомоги. З огляду на виклики війни, ми плануємо активізувати наукові дослідження в галузі тактичної медицини, невідкладної допомоги в умовах масових травм, а також вдосконалювати методики навчання для швидкої й ефективної підготовки медичних кадрів.

— Що для Вас є найбільшим джерелом гордості? Які досягнення надихають рухатись уперед?

Я неймовірно пишаюся тим, чого вдалося досягти нашому колективу. Завдяки підтримці ректора Валерія Запорожана, наша кафедра стала партнером провідних европейських асоціацій: офіційний освітній партнер NAEMT (США), партнер С‑ТЕСС (США), член європейських асоціацій ASPE (викладачів стандартизованих пацієнтів) та SESAM (симуляційної медицини в Європі). Але для мене справжньою гордістю є не лише ці престижні статуси — а той рівень взаємодії, відданість справі й командний дух нашого колективу, в якому кожен викладач робить свій внесок у спільний результат.

— Яким Ви бачите майбутнє університету й кафедри? Які головні пріоритети й перспективи розвитку?

Вірю, що наш університет займатиме гідне місце серед провідних медичних навчальних закладів Європи й світу, а також в національних і міжнародних рейтингах. Кафедру симуляційних медичних технологій я бачу в майбутньому як одну із ключових кафедр університету — не тільки в напрямі навчальної роботи, а й у впровадженні передових методів симуляційного навчання, проведенні міжнародних тренінгів, організації мультидисциплінарних курсів для лікарів, курсантів, фельдшерів і парамедиків.
Для нашого колективу основними пріоритетами залишаються освоєння нових освітніх технологій, отримання міжнародної сертифікації для викладачів, активне впровадження методів віртуальної та доповненої реальності в медичну освіту, а також посилення наукової співпраці із провідними закладами вищої медичної освіти в Україні та за кордоном.

Я впевнений, що ми здатні зробити вагомий внесок у розвиток вітчизняної медичної освіти й у формування лікарів нового покоління, тому що навчання на кафедрі спрямоване на клінічне мислення, швидку реакцію в екстрених ситуаціях і безпечне прийняття рішень, що є ключовими елементами якісної медичної освіти.